Масаж при неврологічних проявах остеохондрозу хребта
Остеохондроз хребта - захворювання, яке характеризується дегенеративно-дистрофічним ураженням міжхребцевих дисків і підлеглої кісткової тканини.
В результаті різних причин: травм, неадекватних фізичних навантажень, малорухомості, уроджених вад розвитку кісток і зв'язок хребта, настає розлад трофіки різних елементів хребта, перш за все міжхребцевих дисків, їх дегенерація, зниження або втрата еластичності, зменшення висоти дисків, їх деформація, розшарування, а іноді і порушення частки або диска.
Остеохондроз хребта - широко поширене захворювання, до сорокарічного віку з'являється у більшості людей. Найчастіше дегенеративно-дистрофічні зміни хребта розвиваються у похилому і старечому віці, а у більш молодих людей під час занять деякими видами спорту (важка атлетика , гімнастика та ін.) або за наявністю шкідливих професій (водії, вантажники, друкарки, швачки). Остеохондроз нерідко зустрічається і у дитячому віці.
Найчастіше клінічними проявами остеохондрозу є радикулярні (корінцеві) синдроми, при яких болі в зоні інервації корінців спинномозкових нервів сполучаються із симптомами периферичних паралічів, порушенням чутливості в кінцівках, вегетативно-трофічні порушення. Крім того, шийний остеохондроз може викликати рефлекторний спазм судин головного мозку (у вертебробазилярному басейні, що живить кров'ю задньонижні відділи головного мозку) або спинного мозку, що потім приводить до стійкого порушення мозкового або спинального кровообігу.
Масаж використовується, звичайно, в підгострій і хронічній фазах захворювання і спрямований на поліпшення трофіки міжхребцевих дисків і м'яких тканин ураженого відділу хребта, нормалізацію тонусу і сили м'язів, зменшення або ліквідацію застійних явищ, поліпшення кровообігу в головному, спинному мозку, кінцівках, зниження або усунення болей, профілактику прогресування остеохондрозу.
Масаж при шийному остеохондрозі проводиться в положенні пацієнта сидячи на стільці або лежачи на животі і спині. Масажист стоїть ззаду або збоку від пацієнта. В усіх випадках піддається шийнокомірова зона, за необхідності також проводиться масаж спини, верхніх кінцівок, волосистої частини голови. У процедурі масажу особлива увага приділяється масажу м'язів, трапецеподібних, найширших м'язів спини, м'язів плечового пояса, грудинно-ключично-соскоподібних м'язів, а також масажу больових зон і точок.
При шийногрудному остеохондрозі застосовуються основні і ряд допоміжних прийомів масажу, які треба диференціювати залежно від стану і ступеню тяжкості захворювання, віку пацієнта, наявності або відсутності супутніх захворювань та ускладнень.
При легкому ступені тяжкості захворювання в початковій стадії у пацієнтів молодого і середнього віку за відсутністю супутньої патології використовуються всі основні і більшість допоміжних прийомів масажу з достатньо великою інтенсивністю. При добрій витривалості акцент в масажі робиться на інтенсивне розминання м'язів, особливо паравертебральних зон шийного і верхньогрудного відділу хребта. За відсутності протипоказань застосовується н інтенсивна безперервна вібрація, а також обережні активні рухи в уражених сегментах хребта.
При другій (середній) стадії, особливо у людей похилого і старечого віку, треба значно обмежити або виключити вібрацію, а прийоми розминання проводити легко, м'яко, ніжно.
При третій (важкій) стадії захворювання за наявності супутньої патології, найчастіше захворювань серцево-судинної системи, необхідна більша обережність при проведенні масажу. Із масажних прийомів використовуються поглажування та інтенсивне розтирання, за відсутності протипоказань і добрій витривалості допустимо легке розминання.
На початку курсу масажу на 1/3 масажних процедур проводиться недиференційований вплив в основному прийомами поглажування на вибрану для масажу зону, на наступних же процедурах здійснюється цілеспрямований масаж даної зони з використанням всіх можливих прийомів. Ціленаправлений масаж починається із диференційованого масажу м'язів прийомами розтирання, розминання, вібрації. Починаючи з четвертої - шостої процедури здійснюється також спеціальний вплив на больові зони, точки і нервові стовбури. Проводиться послідовний масаж болючих точок, зон, нервових стовбурів спочатку прийомами поглажування, а потім розтирання і безперервної вібрації. Під час зменшення болей і поліпшення стану пацієнта збільшується набір масажних прийомів, зростає інтенсивність і тривалість процедур масажу. Тривалість процедур масажу залежить від характеру і тяжкості хвороби, віку і стану пацієнта, а також від площі поверхні: від 5-10 хв. до 25-30 хв. щоденно. На курс від 8-10 до 12-15 процедур.
За наявністю виражених болей, пов'язаних із вторинним ураженням різних відділів симпатичної нервової системи, необхідна методика масажу, що передбачає вибір щадних масажних прийомів, слабку інтенсивність використання їх, скорочену тривалість процедури, сувору послідовність і поступовість в поширенні методики масажу.
При стійких виражених болях і відсутності протипоказань до застосування масажу для підвищення його ефективності і посилення знеболюючої дії допустимо використання мазей, гелів, рідин, що мають знеболюючу дію.
Дата добавления: 2016-12-08; просмотров: 647;