Загальна техніка і методика мануального лікувального масажу

До основних прийомів масажу належать погладжування, розтирання, розминання, вібрація. Кожний з них має допоміжні прийоми, які, зберігаючи сутність основного руху, дають можливість досягти найбільшого ефекту відповідно особливостей анатомічної конфігурації масажованої ділянки. Прийоми мануального масажу все ширше впроваджуються в практику підводного, механічного і інших видів масажу. Необхідно використовувати в основному здавна існуючі прийоми, перевірені практикою і науково обґрунтовані. Неодмінною вимогою є досконале знання техніки масажу. Всі чотири основні прийоми масажу - погладжування, розтирання, розминання, вібрації - відрізняються одне від одного характерними особливостями виконання і малюнком руху. Ці характерні особливості необхідно точно зберігати і при виконанні допоміжних прийомів. Техніка дії на тканини і визначає сутність прийому, його фізіологічну дію на організм. Нерозуміння дії і не опанування елементів техніки окремих прийомів приводить до дефектів практики і відсутності очікуваного від масажу ефекту. Всі ці прийоми можуть робитися почергово однією або обома руками, або порізно. Наприклад: права рука виконує розтирання, а ліва - погладжування. Такі прийоми називаються комбінованими.

Погладжування

Історично більш стародавній прийом масажу, який полягає в ковзанні руки масажиста по шкірі, причому вона не зсувається під час виконання цього прийому. Дія масажу перш за все виявляється на шкірі: вона очищається від лусочок епідермісу, залишків секрету потових і сальних залоз, покращується шкірне дихання, обмін речовин, підвищується тонус шкіри, покращується відтік крові, що сприяє зменшенню набряку. Погладжування виявляє знеболюючу і виражену розсмоктуючу дію.

Погладжування можна виконувати:

- подушечками великих пальців (на обличчі, міжкісткових м'язах на кисті, стопі, в місцях виходу нервів на поверхню, а також за ходом нерва);

- подушечками кількох пальців - другим або третім, або другим, третім, четвертим, п'ятим (на обличчі, при масажі пальців, слизових оболонок, окремих м'язів, сухожиль);

- тильною поверхнею кисті;

- опорною поверхнею долоні;

- кулаком.

Погладжування можна виконувати однією або двома руками : порізно одночасно, коли обидві руки рухаються одночасно, порізно послідовно, коли одна рука прямує за другою, сумісно (обтяженою кистю),коли одна кисть накладається на другу. Погладжування виконується поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, колоподібно або циркулярно.

Основні прийоми погладжування:

1.Площинне поверхневе і глибоке.

2.Обхоплююче безперервне і переривчасте.

При площинному погладжуванні долоні масажиста вільно, без напруги ковзають по поверхні шкіри пацієнта, не викликаючи шкірно-судинних реакцій (почервоніння) як за ходом, так і проти течії лімфи.

При обхоплюючому погладжуванні кисть і пальці масажиста мають форму жолобу, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений. Кисть, обхоплюючи масовану поверхню тіла, щільно прилягає поверхнею долоні до масажованої ділянки. Прийом використовується, в основному, на кінцівках, бокових поверхнях тулуба, сідницях та ін. поверхнях тіла округлої конфігурації.

Глибоке погладжування стимулює течію крові, лімфи, активно впливає на кровообіг в масажованій ділянці, сприяє швидкому видаленню із тканин продуктів обміну, застійних та набрякових явищ. Під час площинного глибокого погладжування долоня масажиста більш щільно прилягає до тіла пацієнта і ковзає по шкірі, не зсуваючи її.

Обхоплююче переривчасте прогладжування виконується увигляді стрибкоподібних ритмічних рухів.