Механізм лікувальної дії масажу

Тема Поняття масажу. Механізм дії. Класифікація. Гігієнічні основи. Показання та протипоказання.

Загальні поняття масажу

Масаж – це механічний вплив на організм людини за допомогою рук масажиста або спеціальних апаратів. Слово «масаж» походить від латинського «маса» - прилипаюче до пальців, або грецького «массо» - стискати руками. Сутність масажу зводиться до нанесення тканинам організму різноманітних механічних впливів у вигляді погладжування, розтирання, розминання, вібрацій в певній системі і послідовності.

Механічний вплив тканинам може наноситися руками (мануальний масаж) або за допомогою спеціальних апаратів (апаратний масаж) – безпосередньо, через воду, повітря. Масаж може бути загальним, коли впливи направляються на всю поверхню тіла, і місцевим, коли впливу піддається якась частина тіла (кисть, стопа, колінний суглоб, поперекова ділянка і т. ін.).

Лікувальний масаж можуть практикувати дипломовані медичні працівники – лікарі, фельдшера, акушерки, медичні сестри, методисти лікувальної фізкультури.

Механізм лікувальної дії масажу

Дозовані механічні подразнення тіла людини, виконувані руками масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні нейрогуморальні зрушення в організмі, що зумовлені рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.

Нервово-рефлекторний механізм дії масажу полягає в механічному подразненні різних рецепторів, закладених в шкірі (екстерорецептори), сухожилках, зв’язках, м’язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутрішніх органах (інтерорецептори). Потік імпульсів від збуджених рецепторів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у загальну відповідну реакцію, що викликає функціональні зміни у системах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і методики масажу, перебігу захворювання, вихідного рівня функціонального стану нервової системи, можна знижувати чи підвищувати її збудливість, що сприяє утворенню пристосувальних реакцій.

Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходженням у крові біологічно активних речовин – гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокислоти та поліпептиди), що утворюються у шкірі безпосередньо механічно і тепловою дією масажу. Важливим є те, що вони акумулюються не тільки у ділянці проведення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому організму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують їх активність, поліпшують кровопостачання і процеси обміну, передачу нервових імпульсів м’язам, що стимулює їх діяльність.

Механічна дія масажу полягає у зміщенні та розтягненні тканин, видаленні злущених поверхневих клітин шкіри, підвищенні температури ділянки тіла,що масажують, надходженні біологічно активних продуктів, розкритті і розширенні просвіту капілярів, видавлюванні, проштовхуванні і подальшому просуванні міжтканинної рідини, крові та лімфи, посиленні крово- і лімфообігу. Він також сприяє ліквідації застійних явищ і набряків, збільшенню рухливості тканин і суглобів, відновленню їх функцій.

Залежно від мети, масаж має такі різновиди:

1. Лікувальний (класичний) - використовується з лікувальною і профілактичною метою.

2. Гігієнічний - використовують як активний засіб зміцнення здоров'я, для профілактики захворювань і для збереження життєдіяльності організму.

3. Косметичний - можна розглядати як один із різновидів гігієнічного і рекомендувати для догляду за нормальною і хворою шкірою, для профілактики передчасного старіння шкіри, тому що під впливом масажу шкіра стає більш стійкою до зовнішніх подразників (температури, сонця, морозу і т.п.).

4. Спортивний - використовують для збереження спортивної форми, для більш швидкого зникнення втоми і відновлення сил.

5. Самомасаж.- використовують з профілактичною та лікувальною метою.