Системи телеграфного зв’язку

Системи телеграфного зв'язку призначені для двосторонньої передачі дискретних повідомлень (телеграм). Вони складаються з двох підсистем. При цьому на кожному кінці системи необхідно мати передавач і приймач. Ці два пристрої зазвичай конструктивно об'єднуються і створюють пристрій, що називається кінцевим телеграфним апаратом. Отже, телеграфний зв'язок реалізується системою, яка складається з двох кінцевих телеграфних апаратів, з’єднаних каналом зв’язку.

В системах передачі дискретних повідомлень використовується кодовий метод перетворення повідомлення в сигнал і назад. Сенс цього методу полягає в тому, що знаки повідомлення при передачі замінюються кодовими комбінаціями, що складаються з певних елементів. При цьому кожному знаку повідомлення відповідає своя комбінація. Сукупність усіх використовуваних комбінацій складає телеграфний код. Старим і найбільш відомим є код Морзе, комбінації якого складаються з двох різних елементів - "крапка" і "тире". При використанні кодів передача повідомлень зводиться до передачі двох різних елементів кодових комбінацій. Перетворення комбінації в сигнал здійснюється за допомогою пристроїв, що мають два стійкі стани. Простими двійковими пристроями являються контакти, які послідовно замикають і розмикають лінійні електричні ланцюги. При замкненні ланцюга в канал подається струмовий імпульс, що відповідає одному елементу комбінації, наприклад "1", а при розмиканні (струму в ланцюзі немає) - безструмовий імпульс, що відповідає елементові "0". Дискретний сигнал, отриманий таким чином, представляє собою комбінації струмових і безструмових імпульсів визначеної тривалості, послідовно передаваних в канал зв’язку.

Отже, процес перетворення знаків повідомлення в сигнал розпочинається з кодування, в результаті якого знаки замінюються кодовими комбінаціями. Потім елементи комбінації послідовно перетворяться в елементи сигналу, тобто у імпульси струму. Ці функції виконуються спеціальними пристроями кінцевого телеграфного апарату. Приймач системи телеграфного зв'язку виконує зворотне перетворення сигналу в повідомлення в наступній послідовності. Спочатку елементи сигналу по черзі приймаються, перетворюються в елементи кодової комбінації і запам'ятовуються. Потім визначається знак, що відповідає прийнятій кодовій комбінації, тобто виконується операція, що зворотна кодуванню, яка називається декодуванням. Процес прийому закінчується записом знаку на папері. Усі перераховані операції виконуються спеціальними пристроями передаючої частини кінцевих телеграфних апаратів.