Люки доступу до ФВУ та акумуляторних батарей

Замкові пристрої й ущільнення кришок люків доступу до ФВУ та акумуляторних батарей однакові з відповідними деталями кришки люка лебідки (рис. 4.11)

Повітроприплив і повітровідвід

Повітроприплив і повітровідвід призначені для забезпечення доступу у відділення силової установки й викиду назовні повітря, необхідного для охолодження й живлення силової установки.

Повітроприплив здійснюється шістьома отворами у кришках надмоторних люків для охолодження й живлення повітрям на суші та одним отвором у повітроживлячому патрубку для живлення повітрям на плаву.

Повітровідводом слугує отвір у лівій кришці люка над агрегатом охолодження.

Отвори повітроприпливу й повітровідвода закриваються кришками 17 (рис. 4.12) і 18.

Відкриття й закриття кришок повітроприпливу й повітровідводу здійснюється механізмом, що має електричний привод.

Механізм (рис. 4.14) являє собою двоступінчастий редуктор (циліндрична й черв’ячна пари зубчастих коліс) із приводом від електродвигуна 2. На кінці вихідного вала 15 за допомогою шпонки 14 закріплений кронштейн 27 з електромагнітом 20. На кінці кронштейна шарнірно закріплений двоплечовий важіль-заскочка 25, що перебуває в зачеплені із двоплечовим важелем 26, вільно посадженим на вала 15. На іншому кінці вала 15 закріплений важіль 12 увімкнення кінцевих вимикачів 1 і 13. Керування механізмом привода здійснюється перемикачем з нефіксованими крайніми положеннями. Перемикачустановлений на правій панелі щитка приладів механіка-водія.

Відкривання кришок здійснюється наступним чином.

При переведенні перемикача 21 у положення ОТКР. електродвигун 2 через редуктор обертає шестерню 5 і черв’як 7, які закріплено на загальному вала 10 штифтами 6. Черв’як 7 повертає черв’ячний сектор 8 і кронштейн 27, які закріплені на загальному вала 15 шпонками 17 і 14. При повороті кронштейна 27 закріплений на ньому шарнірно важіль-заскочка 25 тягне своїм зубом двоплечовий важіль 26, інший кінець якого з’єднаний з тягою 20 (рис. 4.15). Тяга 20, впливаючи на важіль 19, повертає вал 24 із привареними на ньому шістьма важелями 4, які натискають на втулки 26 і через кронштейни 25 піднімають кришки 30. Кришки, установлені через кронштейни 25 і 33 на підшипниках 27, переміщаються по похилих пазах передніх опор 32 і задньої опори 28.

Важіль 19, повертаючись одночасно з відкриттям кришок повітроприпливу, через тягу 14, важіль 13 і приварені до вала 12 важелі 15 впливає на тяги 16 і 17 та відкриває кришки 8 повітровідводу.

Відкриття кришок триває поки натиснутий перемикач й доти, поки важіль 12 (рис. 4.14) не натисне на гвинт 11 кінцевого вимикача 13 і вимкне живлення електродвигуна 2.

Для закриття кришок необхідно перемикач на правій панелі щитка приладів механіка-водія перевести в положення ЗАКР. При цьому електродвигун буде обертатися в іншу сторону, а всі важелі й тяги привода будуть також переміщатися в протилежному напрямку у порівнянні з переміщенням при відкритті кришок.

Кришки 18 (рис. 4.12) повітроприпливу закриваються під власною вагою, переміщаючись своїми опорами в напрямних пазах, а кришки 17 повітровідвідводу – за допомогою пружин 10 (рис. 4.15).

Механізм привода кришок забезпечує екстрене закривання їх при пожежі. За сигналом системи ППО електромагніт 20 (рис. 4.14) відтягує на себе важіль-заскочку 25, і зуб протилежного кінця важеля-заскочки виходить із зачеплення з важелем 26. Таким чином, розривається механічний зв’язок з важелем 26, вільно посадженим на вала 15, і з усією подальшою системою привода. Кришки 30 (рис. 4.15) під власною вагою падають униз, а кришки 8 закриваються за допомогою пружин 10. Пружина 10 допомагає притискати кришки 8 до ущільнювача 9.

Для відновлення механічного зв’язку в системі привода необхідно перемикач перевести в положення ЗАКР. При цьому кронштейн 27 (рис. 4.14), повертаючись із валом 15, підійде до нерухливого важеля 26, і зубець важеля-заскочки 25 зачепиться за торець майданчика важеля. Після цього спрацює кінцевий вимикач електродвигуна.

Інші люки корпуса

Люки головних циліндрів гідроприводів зчеплення й робочої гальмової системи, люки для доступу чалочними засобами при монтажі й демонтажі роздавальної коробки, доступу до шарніра карданного вала 4-го моста закриваються кришками, кріпляться болтами й ущільнюються гумовими прокладками.

4.2. Внутрішнє обладнання корпуса

Усередині корпуса на різних його елементах приварені кронштейни, бонки, скоби для кріплення деталей, вузлів і агрегатів машини.

На поперечинах основи корпуса встановлені підлоги, що закривають вузли трансмісії й ходової частини. Підлоги під баштовою установкою мають легкознімне кріплення – болтами через спеціальні заскочки 3 (рис. 4.16). Для зняття листа підлоги досить відкрутити болти 2 на 1-3 обороти й вивести заскочки з-під головок болтів. Інші підлоги мають звичайне болтове кріплення.

Рис. 4.16. Швидкознімне кріплення листів підлоги:

1 – вісь заскочки; 2 – болт притискання підлоги; 3 – заскочка; 4 – лист підлоги; 5 – несучий кронштейн підлоги

Відділення силової установки ізольоване від жилих відділень герметичною перегородкою (рис. 4.17). Для забезпечення демонтажу й монтажу силового агрегату середня частина перегородки виконана із трьох знімних кришок 5, 6 і 9, які кріпляться болтами через гумові прокладки. Для доступу до коробки передач і привода зчеплення є люк, що закривається кришкою 1, яка має легкознімне кріплення.

Рис. 4.17. Перегородка відділення силової установки:

1 – ліва кришка перегородки коробки передач; 2 – поперечна балка корпуса; 3 – болт кріплення балки до стійок; 4, 7, 8, 10 – прокладки кришок; 5 – верхня кришка; 6 – верхня кришка загороди коробки передач; 9 – передня кришка перегородки коробки передач; а – отвір для тяги привода перемикання передач коробки передач; б – отвір для карданного вала привода 4-го моста; в – отвір для проміжного карданного вала; г – отвір для карданного вала привода водомета

4.3. Сидіння

Сидіння командира та механіка-водія

Сидіння командира й механіка-водія за будовою однакові, за винятком розташування рукоятки-стопора механізму підйому, яка в сидіння командира встановлена з лівої сторони, а в сидіння водія – із правої.

Положення сидінь регулюються за висотою, у поздовжньому напрямку й за кутом нахилу спинки.

Для підняття сидіння повернути рукоятку-стопор 24 (рис. 4.18) вгору до кінця й підвестися із сидіння. При цьому розгальмовується вузол затягування (пер. Г-Г) і за допомогою тяги 15 зуб заскочки 17 виводиться з паза фіксатора 16, а сидіння під дією пружин 3 піднімається догори. При досягненні сидінням потрібного положення перевести рукоятку-стопор 24 у нижнє положення до упору в штифт 13 – зуб заскочки 17 увійде в найближчий паз фіксатора 16.

Опускати сидіння необхідно в тій же послідовності, натискаючи на сидіння (масою тіла) для подолання зусиль пружин 3.

Рис. 4.18. Сидіння командира:

1 – підшипник; 2 – передній валик; 3, 7 – пружини; 4 – спинка сидіння; 5 – гвинт шарніра спинки; 6 – притискач фіксатора; 8 – фіксатор спинки; 9 – штир спинки; 10 – муфта; 11 – наконечник; 12 – вісь; 13 – штифт; 14 – основа сидіння; 15 – тяга фіксатора; 16 – фіксатор підйому сидіння; 17 – заскочка фіксатора підйому сидіння; 18 – пружина фіксатора; 19 – подушка сидіння; 20 – болт кріплення сидіння; 21 – гайка; 22 – планка кріплення сидіння; 23 – гайка стопора; 24 – рукоятка-стопор; 25 – вісь стопора

В основі 14 сидіння є поздовжні пази, завдяки яким сидіння регулюються в поздовжньому напрямку.

Для установки сидіння в зручне положення:

– відкрутити гайки 21 на 1 – 2 оберти;

– установити сидіння;

– затягти гайки.

Спинка сидіння, шарнірно з’єднана з основою сидіння, утримується в необхідному положенні фіксаторами 8. Фіксатори спинки забезпечують три положення спинки:

– робоче;

– відкинуте вперед на кут, що забезпечує можливість командириру стояти на підлозі при відкритій кришці люка;

– відкинуте назад до горизонтального положення для переходу в бойове відділення.

Для зміни положення спинки необхідно:

– натиснути обома руками одночасно на задні кромки фіксаторів 8. При цьому фіксатор боковим вирізом у поздовжньому прорізі вийде із зачеплення зі штирем 9 спинки (пер. Е-Е);

– зрушити (вперед, назад) спинку, не відпускаючи фіксаторів. Подальше переміщення спинки проводиться без впливу на фіксатор.

Повернення спинки в робоче положення проводиться простим зрушенням – фіксатори автоматично встановлюються на штирі під дією пружини 7. Кут нахилу спинки в робочому положенні регулюється муфтами 10.

Для запобігання сидінь від ушкоджень на них установлені захисні чохли.

Сидіння мотострільців

Для розміщення мотострільців у машині встановлені два одномісні й два багатомісні сидіння.

Одномісні сидіння розташовані за сидіннями командира й механіка-водія. Подушка 2 (рис.4.19) і спинка 1 сидіння при необхідності можуть бути встановлені в горизонтальному або у вертикальному положеннях.

Багатомісні сидіння (рис. 4.20) являють собою два тримісні сидіння, розташовані спинками один до одного вздовж осі машини. Сидіння складається із загальної, що утворює сидіння й спинку, пластмасової панелі, теплоізолюючої прокладки, еластичного елемента з поролону та оббивки зі штучної шкіри. Сидіння петлями 9 (рис. 4.20) надягається на трубу основи 4 спинки і кріпиться застібками до листів огородження роздавальної коробки.

Рис. 4.19. Одномісні сидіння:

Догляд за корпусом

Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні корпуса, викладені в пр. 25.1, 27.2.1 та 27.2.12.

Перевірка та регулювання положення кришок повітроприпливу й повітровідводу

Для перевірки потрібно:

– від’єднати тягу 20 (рис. 4.15) від важеля 19;

– переміщенням важеля 19 рукою перевірити одночасність відкриття й рівномірність (щільність) прилягання кришок 30 повітроприпливу до поверхонь кришок 2. При необхідності відрегулювати переміщенням кронштейнів 25 і 33 у межах овальних отворів під гвинти кріплення кронштейнів;

– перевірити одночасність закриття кришок 8 повітровідводу й при необхідності відрегулювати шляхом зміни довжини тяги 17;

– переконатися в одночасності закриття кришок повітроприпливу 30 і кришок повітровідводу 8: важелі 4 повинні торкатися втулок 26, а майданчик на тязі 14 – важеля 13. При необхідності відрегулювати зміною довжини тяги 14;

– установити механізм привода кришок у положення, що відповідає закритому їхньому положенню, для чого перемикач на правій панелі щитку приборів механіка-водія перевести в положення ЗАКР. до спрацьовування кінцевого вимикача;

– установити рукою важіль 19 у положення, при якому важелі 4 торкаються втулок 26. Зміною довжини тяги 20 сполучити отвори в ній і важелі 19 та з’єднати їх;

– відкрити кришки повітроприпливу й повітровідводу, для чого перемикач на правій панелі щитку приборів механіка-водія перевести в положення ОТКР. до спрацьовування кінцевого вимикача;

– перевірити висоту підйому кришок 30 повітроприпливу (розмір 43-54 мм) і при необхідності відрегулювати момент підйому кришок гвинтом 11 (рис. 4.14) кінцевого вимикача 13.

Перевірка правильності регулювання проводиться повторним вмиканням перемикача на закриття й відкриття кришок.

Своєчасність спрацьовування кінцевих вимикачів і відсутність перевантаження електродвигуна механізму контролювати при непрацюючому двигуні повторним увімкненням перемикача на закриття при закритому положенні кришок і повторним вмиканням перемикача на підйом при відкритому положенні кришок. Стрілка вольтамперметра при повторних вмиканнях не повинна відхилятися.

Питання для самоконтролю

1. Вказати люки, які є на машині?

2. Чим закриваються отвори люків?

3. Для чого призначений Г – подібний ключ квадратного перетину?

4. Для чого встановлені кінцеві вимикачі на даху у отворів люків?

5. Чим відрізняються кришки верхніх люків бойового відділення від кришок люків командира й механіка-водія?

6. Визначити будову дверей бокових люків.

7. Визначити порядок закриття та відкриття бокових дверей ззовні машини.

8. Визначити порядок відкриття та закриття бокових дверей з середини машини.

9. Чим закриваються оглядові люки командира і механіка-водія?

10. Дати визначення призначенню та загальній будові омивача.

11. Причина виходу з ладу омивача.

12. Розкрити порядок відкриття надмоторних люків.

13. Розкрити порядок закриття надмоторних люків.

14. Розкрити порядок зняття балок.

15. З якою метою проводиться зняття балок?

16. Розкрити будову сидіння механіка-водія.

17. Розкрити загальну будову сидіння командира.

18. Чим відрізняється сидіння механіка-водія від сидіння командира?

19. Розкрити загальну будову сидіння мотострілків.

20. Порядок доступу до агрегатів, розташованих під сидінням.

21. Розкрити порядок перевірки й регулювання положення кришок повітроприпливу та повітровідводу.

Розділ 5

ОЗБРОЄННЯ

5.1. ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС

Машина озброєна баштовою кулеметною установкою БПУ-1 (рис. 5.1 і 5.2), призначеною для боротьби з наземними низколітними повітряними цілями.

У баштовій установці розміщені 14,5-мм крупнокаліберний кулемет Владимирова танковий (КПВТ) і спарений з ним 7,62-мм кулемет Калашникова танковий (ПКТ).

Для спостереження за полем бою, визначення відстані до цілей і наведення кулеметів на ціль баштова установка оснащена комбінованим перископічним монокулярним прицілом 1П3-2, приладами спостереження і механізмами наведення в горизонтальній і вертикальній площинах з ручними приводами.

Боєкомплекти кулеметів КПВТ і ПКТ розміщені в коробках та укладені в укладках у башті і бойовому відділенні машини.

Корпус машини обладнаний амбразурами для ведення вогню з особистої зброї мотострільців – дві амбразури для кулеметів ПК і вісім амбразур для автоматів.

У бойовому відділенні машини обладнані укладки і місця кріплення для транспортування особистої зброї мотострільців – двох кулеметів ПК і дванадцяти коробок з боєкомплектом для них, восьми автоматів, одного виробу РПГ-7 і сумок з двома і трьома пострілами до нього, двох виробів 9К34М, дев'яти гранат Ф-1, одного сигнального пістолета і двох сумок з десятьма патронами до нього.

5.2. БАШТОВА КУЛЕМЕТНА УСТАНОВКА БПУ-1

БАШТА

Башта призначена для розміщення в ній навідника, кулеметів КПВТ і ПКТ, прицілу, приладів спостереження, агрегатів і механізмів БПУ-1.

Башта (див. рис. 5.3) конусоподібної форми, зварена із сталевих броньових листів.

До верхньої частини башти приварено три скоби, призначених для монтажу і демонтажу баштової установки.

У передній частині башти є отвір. Зліва від отвору знаходиться гніздо для установки прицілу ШЗ-2, що закривається броньовою кришкою.

Башта обертається на кульковій опорі (пагоні).

Маска36 встановлена в отворі передньої частини башти.

Зазори між баштою і маскою закриті ущільнювачем 11 з прогумованої тканини.

Вода, що потрапила в порожнину ущільнення маски, зливається через отвір, який закривається гумовою пробкою 17 (рис. 5.1). У масці є отвори: для кулемета КПВТ (велике), під ним – для гільзовідводу КПВТ і справа – для кулемета ПКТ.

Для забезпечення більш легкого обертання маски є врівноважувальний механізм, що складається з врівноважувальної пружини 4 (рис. 5.3), двох упорів 3, штока 6 і двох пружин 5, що утримують шток у середньому положенні.

Передній упор механізму упирається в кронштейн, приварений до листа основи башти, задній, – у важіль, встановлений на валу маски.

Погон (рис. 5.4) уявляє собою радіально-упорний підшипник, що складається з трьох кілець: нерухомого, регулювального і рухомого. Нерухоме (нижнє) кільце 17 кріпиться за допомогою болтів 11 до даху 12 машин. У канавці нерухомого кільця встановлено гумове кільце ущільнювача. До нерухомого кільця кріпиться регулювальне кільце 19. Над нерухомим кільцем встановлено рухоме (верхнє) кільце 22, до якого кріпиться башта.

У погон укладені кульки 18 діаметром 16 мм. Кульки розділені сепаратором 16 і катаються по чотирьох кільцях, виготовлених із сталевого дроту, що калібрується. Під регулювальне кільце 19 встановлюються регулювальні прокладки 13.

Герметичність погона забезпечена кільцем ущільнювача 20. Між кільцем 20 і кільцями 17 і 22 встановлена фторопластова плівка. Зовні гумове кільце 20 стягнуто двома пружинними кільцями 21. Зсередини погон має огорожу 8, прикріплену до рухомого кільця. До нерухомого кільця 17 прикріплений ізолятор 15, у виточці якого вмонтовано мідне контактне кільце 9.

Сидіння навідника може регулюватися по висоті за рахунок переміщення штанги 4 (рис. 5.5) в кронштейні 1 за допомогою гайки 3.

Сидіння 7 і спинка 5 також можуть регулюватися (сидіння в горизонтальній площині, а спинка по висоті), для цього необхідно відпустити затяжні болти 6 і 8. Для запобігання провертання штанги служить стопор 2, закріплений в кронштейні 1.

КУЛЕМЕТИ КПВТ І ПКТ

Кулемет КПВТ призначений для знищення (ураження):

– легко броньованих наземних цілей на дальностях до 1000 м;

– неброньованих цілей, вогневих засобів і групових цілей на дальності до 2000 м;

– повітряних низколітних малошвидкісних цілей що летять на висотах до 1500 м при похилій дальності до 2000 м.

Вказівки з поводження з кулеметом викладені в Пам'ятці по поводженню з танковим кулеметом КПВТ, що входить у комплект експлуатаційних документів машини. Призначення, будова, РАБОТА механізмів і частин кулемета КПВТ детально викладені в Настанові зі стрілецької справи. 14,5-мм крупнокаліберний кулемет Владимирова (14,5-мм КПВТ).

Кулемет ПКТ призначений для знищення (ураження) наземних неброньованих цілей, вогневих засобів і живої сили на дальностях до 1000 м.

Вказівки по поводженню з кулеметом викладені у формулярі на кулемет ПКТ, що входить у комплект експлуатаційних документів машини.

Призначення, будова, РАБОТА механізмів і частин кулемета ПКТ детально викладені в Настанові зі стрілецької справи. 7,62-мм кулемет Калашникова (ПК, ПКС, ПКБ і ПКТ).

РОЗМІЩЕННЯ КУЛЕМЕТІВ КПВТ І ПКТ В БАШТІ

Кулемети встановлені в середині башти на люльці, прикріпленій до маски (рис. 5.1 і 5.2). В амбразурах маски стволи кулеметів ущільнені спеціальними кульовими ущільненнями. Конструкція ущільнювачів забезпечує герметизацію амбразур і не перешкоджає подовжнім переміщенням кулеметів при стрільбі.

Люлька і консоль

Люлькаслужить основою для кріплення кулеметів, коробкотримача ПКТ, гільзоланцюгозбірника для стріляних гільз і

Рис. 5.4. Погон:

1 - корпус гальма; 2 - муфта; 3 - рукоятка гальма; 4 - втулка; 5 - колодка гальма; 6 - пружина; 7 - штифт; 8 - огорожа; 9 - контактне кільце; 10, 11 і 23 - болти; 12 - дах машини; 13 - регулювальні прокладки; 14 - кільце кутомірного пристрою; 15 - ізолятор; 16 - сепаратор; 17 - нерухоме кільце; 18 - кулька; 19 - регулювальне кільце; 20 - ущільнювальне кільце; 21 - пружинне кільце; 22 - рухоме кільце.

ланок стрічки кулемета ПКТ, гільзовідводу кулемета КПВТ і механізму перезарядження.

Корпус 1 (рис. 5.6) люльки уявляє собою жорстку штамповану раму, яка кріпиться до маски. У передній частині корпуса люльки є пази для повзунів основи хомута амортизаторів КПВТ, а в задній частині люльки – пази для повзуна задньої точки кріплення КПВТ. З правого боку корпуса люльки приварено два кронштейни для кріплення основи каретки ПКТ.

Основа 7 каретки закріплена на двох приварених кронштейнах корпуса люльки: спереду – вісью 5 в штирі 4, а ззаду – віссю 17 в стійці 16 вивірочного пристрою.

Рис. 5.5. Сидіння навідника:

1 – кронштейн; 2 – стопор; 3 – гайка; 4 – штанга; 5 – спинка сидіння; 6 і 8 – затяжні болти; 7 – сидіння.

Стійка 16, горизонтальний гвинт 23 і втулки 15 і 22 у поєднанні з штирем 4 уявляють собою вивірочний механізм, що дозволяє регулювати положення каретки з кулеметом у горизонтальній і вертикальній площинах.

На втулках вивірочного механізму нанесені поділки, за допомогою яких вираховується зміна положення кулемета в горизонтальній і вертикальній площинах. Ціна поділки 0-01.

Консоль9 (рис. 5.2) кріпиться до маски спільно з люлькою за допомогою чотирьох шпильок, приварювальних в основу консолі.

Консоль уявляє собою штампований зварний кронштейн. На передньому кінці консолі двома болтами кріпиться хомут 42, який охоплює напрямний поясок кожуха ствола кулемета КПВТ і служить додатковою опорою, що обмежує коливання ствола при стрільбі, покращуючи кучність бою.

Кріплення хомута до стійки консолі забезпечує і його регулювання у вертикальній та горизонтальній площинах за рахунок овальних отворів під болти кріплення.

Зазор між кожухом ствола і хомутом по всьому колу повинен бути не менше 0,1 мм.

До нижньої частини консолі приварений кронштейн, в який вкручується обмежувач 5 кута схилу.

До консолі кріпиться двома болтами гумовий буфер, що оберігає від жорсткого удару об копіри при обертанні башти.

Амортизатори КПВТ

Амортизатори (рис. 5.7) служать для гасіння ударних навантажень на установку при стрільбі з кулемета КПВТ. При стрільбі відкат кулемета сприймається через основу 16 хомута амортизаторів і позначку 1, корпус 9 і пружину 10 на регулювальну втулку 14 та шток 11. Останній сполучений із сережкою 5, яка за допомогою стопора 14 (рис. 5.2) кріпиться до люльки.

Рис. 5.7. Амортизатори:

1 - позначка; 2 - рукоятка стопора; 3 - пружина; 4 - сережка стопора; 5 - сережка; 6 - шайби; 7 - гумове кільце; 8 - регулювальні шайби; 9 - корпус амортизатора; 10 - пружина; 11 - шток; 12 - штифт; 13 - гайка; 14 - регулювальна втулка; 15 - кожух; 16 - основа хомута; 17 - гніток; 18 - повзуни.

Зусилля накату амортизуються гумовими буферними кільцями 7 (рис. 5.7), між якими розміщені шайби 6. Буферні кільця закриті кожухом 15, який оберігає від попадання на них мастила. При знятті кулемета КПВТ стопори 14 (рис. 5.2.), що зєднують люльку з сережками амортизаторів, виводяться із з'єднання за допомогою двох важелів 2.

Механізм перезарядження КПВТ

Механізм перезарядження служить для постановки затвора кулемета КПВТ на бойовий взвод. Він складається з троса 8 (рис. 5.1), рукоятки 15, двох роликів 7, встановлених на люльці, одного роліка на ручці перезарядження кулемета, відтяжної пружини 5 і буфера 14.

Механізм перезарядження встановлений на люльці з лівого боку від кулемета.

Для зведення затвора кулемета рукоятку різко, без зупинки потягнути вниз до постановки його на бойовий звід. При цьому зусилля від рукоятки через трос передається ручці перезарядження, яка, захоплюючи своїм зубом остов затвора кулемета, рухається разом з ним у крайнє заднє положення, поки шептало не заскочить за бойові виступи затвора. При цьому бойова пружина кулемета буде стиснута, а пружина перезарядження розтягнута.

Після постановки затвора на бойовий звід рукоятку троса плавно, не відриваючи від неї руки, повернути в початкове положення.

Ланцюговідвід КПВТ

Для відведення ланок патронних стрічок у приймачі кулемета встановлений лоток 41 (рис. 5.2), який, переміщаючись разом із кулеметом, направляє ланки в ланцюговідвід 34. На нижньому кінці ланцюговідводу прикріплений виготовлений з тканини ланцюгозбірник 16 { рис. 5.1) місткістю на 5 ланок стрічки (по 10 гнізд під патрони в кожній ланці).

У нижній частині є клапан, який закривається замком-застібкою і служить для видалення із ланцюгозбірника ланок патронної стрічки. При відкритті замка ланки стрічки висипаються.

Гільзовідвід КПВТ

Гільзовідвід 6 (рис. 5.2.) призначений для відведення назовні башти гільз патронів кулемета КПВТ.

На передньому кінці гільзовідводу є заслінка 4 з пружиною. Під час стрільби гільзи відкривають заслінку і випадають назовні. У нижній частині труби гільзовідводу є поздовжній проріз, в який вставляється пристосування для виштовхування з труби гільз, що залишилися після стрільби.

Каретка ПКТ

Каретка 6 (рис. 5.6) призначена для кріплення кулемета ПКТ і закріплена в основі 7.

При стрільбі з кулемета ПКТ поздовжні зусилля амортизуються двома пружинами: великою 10, сприймаючою відкіт кулемета, і малою 11, сприймаючою накат. Заскочка 18 служить для фіксації зуба 21 стержня 9 в отворі каретки.

Гільзоланцюговідвід ПКТ

Гільзоланцюговідвід 20 (рис. 5.2) служить для відведення гільз і ланок патронної стрічки кулемета ПКТ. Він кріпиться до основи каретки.

До гільзоланцюговідводу прикріплений гільзоланцюгозбірник 13 (рис. 5.1) місткістю на 250 гільз і 10 ланок патронної стрічки (по 25 гнізд під патрони в кожній ланці). У нижній частині гільзоланцюгозбірника є клапан, який закривається замком «блискавка». При відкритті замка гільзи і ланки висипаються.

Коробкотримачі

Коробкотримачі (рис. 5.8) служать для установки патронних коробок. Заскочка 1 фіксує коробку в коробкотримачі. Натискання на заскочку 1 коробкотримача звільняє коробку, після чого її можна вийняти вниз. Коробкотримач 19 (рис. 5.2) КПВТ кріпиться до підсилювача труби маски, а коробкотримач 21 ПКТ - до основи каретки.

Рис. 5.8. Коробкотримачі:

1 - заскочка; 2 - пружина; зліва - коробкотримач ПКТ; справа - коробкотримач КПВТ.