Аудит ПДВ, задекларованого до відшкодування з бюджету.

Згідно “Методичних вказівок ДПА України по організації адміністрування відшкодування податку на додану вартість”, зазначені 5 причин виникнення від’ємного значення ПДВ, а саме:

– продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України, коли операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

– придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку;

– наявність залишків готової продукції на складі;

– придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах;

– продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість.

При проведенні документальних перевірок обов’язково з’ясовувати, чи було отримано підприємством, що перевіряється, бюджетне відшкодування у минулих роках, по яких минув строк позовної давності, про що отримувати інформацію з управлінь звітності, використавши її при проведенні документальних перевірок. наприклад: якщо суб’єкт підприємницької діяльності отримав бюджетне відшкодування по декларації за січень 2010 р. по податковій накладній, отриманій від продавця 20 листопада 2009 р., виписаній на товари (роботи, послуги), за які не проведено розрахунків станом на 20 листопада 2012 р., то такий суб’єкт підприємницької діяльності мав би у листопаді 2012 р. збільшити доходи на суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності - 1095 днів, і, відповідно, зменшити суму податкового кредиту, оскільки у суб’єкта не відбувається компенсації витрат.

При розгляді причин виникнення від’ємного значення ПДВ обов’язково в акті документальної перевірки конкретно розписувати:

Щодо першої причини (продаж товарів, що були вивезені платником податку за межі митного кордону України), - крім обов’язкових вимог (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість та інше) вказати умови вивезення (експортування) платником податків товарів за межі митного кордону України згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів “Інкотермс”. З’ясувати, чи дають змогу умови поставки, визначені ВМД, стверджувати, що товари вивезені (експортовані) платником податку. Якщо право власності на товари перейшло на території України нерезиденту, який в подальшому його вивозить (експортує) за межі митних кордонів України, то це необхідно відобразити в акті.

Щодо другої причини (придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку), - вказати, що було придбано (обладнання, споруда, будівництво об’єкту).

Щодо третьої та четвертої причин (наявність залишків готової продукції на складі та придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у великих розмірах), - необхідно з’ясувати наявність складських приміщень, на яких зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ; зазначити в акті відповідальних за оприбуткування на складі готової продукції та ТМЦ осіб, зіставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ. У разі відсутності власних складських приміщень за допомогою підрозділів податкової міліції з’ясувати, де містяться залишки готової продукції та ТМЦ.

Щодо п’ятої причини (продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання), - необхідно вказувати відповідність проведеної уцінки товарів вимогам “Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей”, затвердженого Наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.1999 р. № 149/300 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.1999 р. № 921/4214. У разі, якщо уцінку товарів проведено з порушенням вимог вказаного Положення, без урахування наявності джерела для такої уцінки товарів, що призвело до виникнення від’ємного значення ПДВ і як наслідок - до бюджетного відшкодування, то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товари на розрахунки з бюджетом не повинні прийматися, оскільки до витрат відноситься лише вартість зіпсованих товарів або тих, яких не вистачає при відсутності винних. Як відомо, суми ПДВ, сплачені за придбані товари, відносяться до податкового кредиту, у разі якщо їх вартість відноситься до витрат. Крім того, необхідно дотримуватися положень Стандарту 9 “Запаси” бухгалтерського обліку, яким визначено, що суми нестач і витрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках.