Вимоги до пристосувань

Для забезпечення надійного закріплення деталей, підвищення точності їхньої обробки, збільшення продуктивності праці використовують верстатні пристосування: планшайби, патрони, оправлення, кондуктор, магнітні плити, спеціальні кріпильні пристрої, мастильні пристрої. Конструювати і виготовляти їх необхідно з урахуванням безпечних умов їхньої експлуатації. Основні вимоги безпеки до конструкції усіх видів верстатних пристосувань установлює ГОСТ 12.2.029-77 ССБТ. «Приспособления станочные. Общие требования безопасности».

Конструкціяпристосувань повинна:

- забезпечити безпеку установки і зняття оброблюваних заготівель: елементи верстатних пристосувань, що виступають за габарити столу верстата, не повинні перешкоджати роботі верстата, обмежувати доступ до органів керування, створювати небезпеку верстатнику;

- не мати гострих кутів, крайок і інших поверхонь з нерівностями, що представляють джерело небезпеки (розміри фасок і округлень зовнішніх поверхонь повинні бути не менш 1 мм);

- забезпечувати надійне і зручне з'єднання з верстатом чи змінними налагоджувальними елементами за допомогою болтів до верстатних пазів, притискних планок, гвинтів і т.п. (спосіб з'єднання повинний виключати мимовільне ослаблення і зсув у процесі експлуатації);

- пристосування, що установлюються на обертові поверхні, має бути надійно орієнтовані щодо осі обертання;

- забезпечувати вільний вихід стружки, стік МОР, а в разі потреби мати пристрої для їхнього видалення (вікна, лійки для збору і лотки для відводу стружки);

- мати запобіжні кожухи, якщо кожух верстата не забезпечує належного захисту працюючого (при обертових пристосуваннях);

- мати пристрої і поверхні, що забезпечують безпеку і зручність установки і зняття пристосувань (маса переміщуваного вручну пристосування разом із закріпленою заготівлею не повинна перевищувати 16 кг);

- передбачати можливість вільної закладки і знімання стропів, кліщів та інших загарбних пристроїв для переміщення пристосувань за допомогою вантажопідйомних механізмів (при обробці заготівель масою понад 12 кг);

- мати пристрої (рим-болти, цапфи і т.п.), що забезпечують збереження стійкості при переміщенні пристосувань вантажопідйомними машинами (для пристосувань масою більш 16 кг).

Для усунення влучення пальців рук між затискними елементами пристосування і деталлю в процесі закріплення деталі зазор між затиском і деталлю має бути не більш 5 мм. Якщо форма, розміри і способи закріплення деталі утрудняють витяг їх після обробки, то пристосування постачають виштовхувачами. У конструкціях верстатних пристосувань варто передбачати можливість періодичного змазування всіх тертьових поверхонь за допомогою масельничок, мастильних отворів, каналів.

Системи пневмо- і гідроприводу в затискних пристроях пристосувань повинні забезпечувати безпечне закріплення і розкріплення заготівлі, її надійне утримання під час обробки, а також при раптовому припиненні подачі стиснутого повітря чи рідини до повної зупинки устаткування. При використанні пневматичних приводів повинна бути виключена можливість відкидання на робітника стружки і пилу відпрацьованим повітрям і забруднення робочої зони. Конструкція магнітних верстатних пристосувань повинна забезпечувати надійне кріплення оброблюваних заготівель з феромагнітних матеріалів виходячи з максимального зусилля різання, а також повна їхня водонепроникність. Електромагнітні верстатні пристосування мають бути заземлені.

Електропривіді електроустаткування верстатних пристосувань повинні відповідати наступним вимогам ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. «Электробезопасность. Общие требования».

Конструкція верстатного пристосування має бути безпечною при складуванні та транспортуванні. Не допускається ремонт і технічне обслуговування пристосувань під час роботи верстата. Пристосування повинні зберігатися на стелажах, у шафах, що забезпечують дотримання усіх вимог безпеки при складуванні й збереженні вантажів. Виготовлені, модернізовані пристосування після ремонту під час приймальних, приймально-здавальних чи періодичних іспитів повинні піддаватися контролю.