Оцінка вартості окремих елементів власного капіталу підприємства

Розвиток інвестиційної діяльності підприємства потребує мобілізації та підвищення ефективності ВІР, бо це забезпечує ріст його фінансової стійкості і рівня платоспроможності. Для цього в першу чергу необхідно приділити максимальну увагу оцінці вартості залучуваного в інвестиційних цілях власного капіталу в розрізу окремих його елементів і в цілому з урахуванням попередньо розглянутих методологічних принципів. Оцінка вартості власного капіталу має ряд властивостей, основними з яких являються:

- Необхідність постійного коректування балансової суми власного капіталу в процесі здійснення оцінки.

- Оцінка вартості залученого власного капіталу є умовною

- Суми виплат власникам капіталу входять в склад оподатковуваного прибутку, що збільшує вартість власного капіталу в порівнянні з позиковим.

- Залучення власного капіталу пов`язане з більш високим рівнем ризику інвесторів, що збільшує його вартість на розмір премії за ризик.

- Залучення власного капіталу не пов`язане, як правило, з зворотним грошовим потоком по основній його сумі, що визначає вигідність використання цього джерела підприємством не дивлячись на більш високу його вартість.

З врахуванням цих особливостей розглянемо механізм оцінки і управління вартістю власного капіталу. (Рис.5.1.5).

Рис. 5.1.5. Система базових елементів оцінки і управління вартістю ВК підприємства

1. Вартість діючого власного капіталумає найбільший надійний базис розрахунку у вигляді бухгалтерських даних. В процесі такої оцінки враховується:

- середня сума використаного капіталу в розрахунковому періоді по балансовій вартості

- середня сума використаного капіталу в поточній ринковій оцінці

- сума виплат власникам капіталу (в формі %, дивідендів...) за рахунок чистого прибутку підприємства

- вартість функціонування власного капіталу в звітному періоді визначається за формулою:

ВКфзв = (ЧПс *100) / ВК, (5.1.5)

де ВКфзв – вартість діючого власного капіталу підприємства у звітному періоді, %;

ЧПс – сума чистого прибутку, виплачена власникам в процесі його розподілу у звітному періоді;

ВК – середня сума власного капіталу у звітному періоді.

Процес управління вартістю цього елемента власного капіталу пов`язаний з формуванням операційного прибутку підприємства з здійсненням ним політики розподілу прибутку. Відповідно вартість функціонування власного капіталу в плановому періоді розраховується за формулою:

ВКфпл = ВКфзв*Тпв, (5.1.6)

де ВКфпл – вартість діючого власного капіталу у плановому періоді, %;

ВКфзв - вартість діючого власного капіталу підприємства у звітному періоді,%;

Тпв – планований темп приросту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, десятковий дріб.

2. Вартість нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду оцінюється з врахуванням визначених прогнозних розрахунків.

З врахуванням такого підходу вартість нерозподіленого прибутку прирівнюють до вартості функціонуючого власного капіталу підприємства в плановому періоді.

Внп=ВКфпл (5.1.7)

Такий підхід дозволяє зробити такий висновок:

При рівності даних показників при оцінці середньозваженої вартості капіталу в плановому періоді ці елементи капіталу можуть розглядатися як єдиний сумарний елемент.

3. Вартість додатково залученого капіталу розраховується в процесі оцінки диференційовано по привілейованих акціях і по простих акціях.

Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій визначається з врахуванням фіксованого розміру дивідендів, котрі були визначеними.

Вартість додатково залученого капіталу за рахунок привілейованих акцій розраховується за формулою:

ВВКпр = Дпр*100/ ( Кпр * (1-Зе) ), (5.1.8)

де ВВКпр – вартість власного капіталу, залученого за рахунок емісії привілейованих акцій, %;

Дпр – сума дивідендів, передбачених для виплати згідно контрактних зобов`язань емітента;

Кпр – сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії привілейованих акцій;

Зе – затрати на емісію акцій, десятковий дріб до суми емісії.

В процесі залучення цього виду власного капіталу необхідно мати на увазі, що за вартістю він є найдорожчим, бо витрати на його обслуговування не зменшують базу оподаткування прибутку а премія за ризик – найвища, так як цей капітал при банкрутстві підприємства захищений найменше.

Вартість додатково залученого капіталу за рахунок простих акцій розраховується за формулою:

ВВКпд = Ка*Дпа* Тпв *100 / ( Кпа*(1-Зе)) , (5.1.9)

де ВВКпд – вартість власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих (звичайних) акцій, %;

Ка – кількість додатково емітованих акцій;

Дпа – сума дивідендів, виплачених на одну звичайну акцію у звітному періоді (або виплат на одиницю паїв),%;

Тпв – планований темп виплат дивідендів (процентів по паях), десятковий дріб;

Кпа – сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій (додаткових паїв);

Зе - затрати на емісію акцій, десятковий дріб до суми емісії акцій (додаткових паїв).

З врахуванням оцінки вартості окремих складових елементів власного капіталу і ваги кожного з цих елементів в загальній сумі його залучення може бути розрахований показник середньозваженої вартості власних інвестиційних ресурсів підприємства.