Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина знаходиться на поверхні, на межі із зовнішнім сере­довищем.

Вона вкриває тіло (епідерміс шкіри) і вистеляє слизові оболонки внутрі­шніх органів, а також утворює більшість залоз.

Епітеліальну тканину поділяють на дві великі групи: покривний епітелій і залозистий епітелій.

Покривний епітелійзаймає в організмі бар'єрне положення і виконує такі функції:

— розмежувальну (на межі із зовнішнім середовищем і тканинами, що ле­жать під ним);

— захисну (від механічних, фізичних, хімічних, інфекційних факторів);

— транспортну (обмін речовин, їх всмоктування і виділення);

— рецепторну (сприйняття подразнень, сигналів). Ці функції властиві епі­телію шкіри, шлунка, легень, нирок тощо.

Залозистий епітелійвиконує:

— секреторну функцію, його епітеліоцити синтезують і виділяють речовини-секрети, які беруть участь у різних процесах в організмі.

Незважаючи на різноманітність функцій, для всіх епітеліальних тканин характерний ряд морфологічних ознак.

Ці тканини побудовані лише з клітин і практично не містять міжклітинної речовини.

Клітини, з'єднані між собою різними типами контактів, утворюють суціль­ний пласт.

Пласт епітеліальних клітин лежить на базальній мембрані, яка відмежовує епітелій від пухкої сполучної тканини, що завжди знаходиться під ним, вико­нуючи таким чином бар'єрну функцію. Крім того, базальна мембрана сприяє живленню епітелію.

Епітеліальні тканини не містять судин, і саме через базальну мембрану здійснюється їхнє живлення за рахунок судин пухкої сполучної тканини.

Завдяки своєму розташуванню епітеліальні клітини або пласт в цілому мають полярну диференціацію.

Це означає наявність у епітеліоцитів двох полюсів — апікального, оберне­ного до зовнішнього середовища, та базального, що лежить на базальній мем­брані.

Апікальний та базальний полюси мають різні гістологічні ознаки. На апі­кальній поверхні клітин можуть бути мікроворсинки, війки тощо.

Епітеліальні тканини мають високу здатність до фізіологічної і репаративної регенерації.

Покривний епітелій

Морфологічна класифікація покривного епітелію залежить відкількості шарів та форми клітин. Тому, перш за все, епітелій поділяють на одно- та багатошаровий.

В одношаровому епітелії всі клітини розташовані на базальній мембрані.

У багатошаровому на базальній мембрані лежить лише нижній базальний шар епітеліоцитів, а клітини, що розташовані вище, втрачають контакт із нею.

Одношаровий епітелійподіляють на однорядний та багаторядний, а одноря­дний, в свою чергу, за формою клітин буває плоским, кубічним, призматич­ним.

В однорядному епітелії всі клітини мають однакову форму і розмір, а їх ядра розташовуються на одному рівні.

У багаторядному епітелії внаслідок різних видів, розмірів і форм клітин їх ядра лежать на різних рівнях, але всі епітеліоцити контактують з базальною мембраною (рис. 2.4).

Багатошаровий епітелійподіляється на.

— плоский незроговілии;

— плоский зроговілий;

— перехідний.

Такий поділ залежить від особливостей будови верхнього шару епітеліоцитів.

Одношаровий плоский епітелійскладається із одного шару плоских клітин, які лежать на базальній мембрані, мають полігональну форму і нерівні краї.

На апікальній поверхні епітеліоцитів є поодинокі мікроворсинки. Така бу­дова характерна для ендотелію судин, мезотелію, який покриває листки плев­ри, перикард та інші серозні оболонки.

Одношаровий кубічний епітелій утворений клітинами кубічної, а в площи­ні — квадратної форми. Він вистеляє окремі канальці та збірні трубочки ни­рки, утворює стінку фолікулів щитоподібної залози, жовчних проток печінки.

Одношаровий призматичний (циліндричний або стовпчастий) епітелій ви­стеляє слизові оболонки стінки шлунка, тонкої і товстої кишок, матки.

Для одношарового призматичного епітелію з облямівкою характерна на­явність на апікальній поверхні епітеліоцитів чисельних мікроворсинок.

Такий епітелій виконує функцію всмоктування і характерний для тонкої та товстої кишок, а також жовчного міхура, проток печінки і підшлункової за­лози.

Багаторядний (псевдобагатошаровий) призматичний війчастий епітелій ви­стеляє повітроносні шляхи, а також маткові труби і сім'явиносні протоки.

У ньому є декілька типів клітин (війчасті, базальні, келихоподібні), але всі вони лежать на базальній мембрані.

Проте не всі епітеліоцити досягають поверхні, що створює враження його багатошаровості.

Багатошаровий плоский незроговілии епітелій найбільш характерний для сли­зових оболонок ротової порожнини, стравоходу, зовнішнього шару рогівки, покриває також частину надгортанника, вистеляє піхву. Він складається з трьох шарів епітеліоцитів: базального, остистого та шару плоских клітин.

Багатошаровий плоский зроговілий епітелій покриває поверхню шкіри, утво­рюючи її епідерміс. Характерною особливістю цього епітелію є наявність п'яти шарів:

— базального;

— остистого;

— зернистого;

— блискучого;

— рогового.

Зовнішній роговий шар складається з рогових лусочок, які утворюються в процесі кератинізації епідермоцитів (відкладання в цитоплазмі клітин рогової речовини — кератину).

Перехідний епітелій вистеляє сечовивідні шляхи (ниркові миски, чашечки, сечоводи, сечовий міхур), тобто органи, які здатні розтягуватися (при напов­ненні) і скорочуватися (при випорожненні).

За різних морфофункціональних станів органа змінюється форма і товщи­на епітеліального пласту — особливо поверхневого шару епітеліоцитів.