Суб'єкти заподіяння шкоди та суб'єкти відшкодування шкоди, завданої правоохоронними та судовими органами
Цей вид деліктної відповідальності передбачений ст. 1176 ЦК України. Додаткове регулювання деліктних зобов'язань здійснюється Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»1 (далі — Закон про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами). Порівняно із загальними умовами настання деліктної відповідальності цей вид має цілу низку специфічних ознак. Насамперед суб'єктом — заподіювачем шкоди є правоохоронні та судові органи, до яких за ЦК України належать:
1) органи дізнання, тобто органи, наділені правом провадити слідчі дії, що є початковою формою досудового розслідування у кримінальних справах. Згідно з чинним законодавством органами дізнання є: 1) міліція, податкова міліція (у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки); 2) органи безпеки (у справах, віднесених законом до їх відання); 3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені
1 ВВР. — 1995. — № 1. — Ст. 1.
Глава 33. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними ...
підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або у розташуванні частини, з'єднання, установи); 4) митні органи (у справах про контрабанду); 5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв (у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені у розташуванні зазначених установ); 6) органи державного пожежного нагляду (у справах про пожежі і порушення протипожежних правил); 7) органи охорони державного кордону (у справах про порушення державного кордону); 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (ст. 101 КПК України);
2) органи попереднього (досудового) слідства, тобто органи, наділені правом проводити досудове слідство у кримінальних справах. Згідно з чинним законодавством до них належать: слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки (ст. 102 КПК України);
3) органи прокуратури, тобто органи, на які покладено функції: підтримання державного обвинувачення у суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, що провадять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Структура органів прокуратури визначається Законом України «Про прокуратуру»1 і об'єднує в собі Генеральну прокуратуру України, прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури;
4) органи суду, тобто органи, на які покладено здійснення функ
цій правосуддя. Згідно з Конституцією України система судових ор
ганів складається з Конституційного Суду України та судів загаль
ної юрисдикції (місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд
України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Вер
ховний Суд України). Окрім цього, діяльність органів суду регла
ментується законами України «Про Конституційний Суд України»2,
1 ВВР. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
2 ВВР. — 1996. — № 49. — Ст. 272.
Глава 33. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними ...
стосується випадку, коли суд постановляє незаконне рішення у цивільній справі, за умови встановлення у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, для яких визначається інший порядок (ч. 5 ст. 1176 ЦК України).
Наявність протиправності як характерної ознаки вказаних вище діянь має підтвердитися постановленням судом виправдального вироку, скасуванням незаконного вироку суду, закриттям кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також винесенням відповідного акта про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто для того, щоб визнати дане діяння протиправним, потрібна наявність підстав, які реабілітували б особу, якій завдано шкоди. В іншому випадку, коли дані діяння не підтверджуються реабілітую-чими особу обставинами (наприклад, кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта помилування), то право на відшкодування завданої шкоди не виникає (ч. З ст. 1176 ЦК України).
Крім цього, не має права на відшкодування завданої шкоди також і фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК України).
Однак у разі, коли фізична особа вчинила самообмову внаслідок застосованих до неї фізичного чи психічного насилля, погроз, обману чи інших незаконних засобів, які доведені в належному порядку, у такому разі шкода, завдана особі, має відшкодовуватися на підставах ст. 1176 ЦК України.
Суттєвою специфікою цього делікту є те, що шкода, завдана фізичним та юридичним особам органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, відшкодовується незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (ч. 1 ст. 1176 ЦК України). При цьому, як уже зазначалося, завдана ними шкода відшкодовується державою Україна в особі відповідних фінансових органів за рахунок майна, у тому числі грошових коштів, які належать їй на праві власності (ст. 326 ЦК України). При цьому у чинному законодавстві однозначно не вирішене питання про те, яка шкода відшкодовується за даним деліктом. Так, ЦК України визначає, що шкода, завдана даним деліктом, відшкодовується у повному обсязі
Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ...
«Про судоустрій»1 тощо. Однак суб'єктами за цим видом делікту є переважно суди загальної юрисдикції, що здійснюють правосуддя у кримінальних та адміністративних справах.
Зрозуміло, що від імені цих органів безпосередньо діють їх посадові і службові особи. Проте, як і в попередньому делікті, особа заподіювана шкоди відмежовується від особи, яка несе відповідальність за завдання шкоди. Посадові та службові особи правоохоронних та судових органів, діяннями яких безпосередньо завдається шкода, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, але й від імені держави. І саме тому відповідальність за завдану ними шкоду несе держава Україна.
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 731;