Суб'єкти заподіяння шкоди та суб'єкти відшкодування шкоди, завданої правоохоронними та судовими органами

Цей вид деліктної відповідальності передбачений ст. 1176 ЦК України. Додаткове регулювання деліктних зобов'язань здійснюєть­ся Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадя­нинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»1 (далі — Закон про відшкодування шкоди пра­воохоронними та судовими органами). Порівняно із загальними умо­вами настання деліктної відповідальності цей вид має цілу низку специфічних ознак. Насамперед суб'єктом — заподіювачем шкоди є правоохоронні та судові органи, до яких за ЦК України належать:

1) органи дізнання, тобто органи, наділені правом провадити слід­чі дії, що є початковою формою досудового розслідування у кри­мінальних справах. Згідно з чинним законодавством органами дізнан­ня є: 1) міліція, податкова міліція (у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про при­ховування валютної виручки); 2) органи безпеки (у справах, віднесе­них законом до їх відання); 3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені

1 ВВР. — 1995. — № 1. — Ст. 1.


Глава 33. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними ...

підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з вико­нанням службових обов'язків або у розташуванні частини, з'єднання, установи); 4) митні органи (у справах про контрабанду); 5) начальни­ки виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-тру­дових і виховно-трудових профілакторіїв (у справах про злочини про­ти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені у розташуванні за­значених установ); 6) органи державного пожежного нагляду (у спра­вах про пожежі і порушення протипожежних правил); 7) органи охо­рони державного кордону (у справах про порушення державного кор­дону); 8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (ст. 101 КПК України);

2) органи попереднього (досудового) слідства, тобто органи, наділені правом проводити досудове слідство у кримінальних спра­вах. Згідно з чинним законодавством до них належать: слідчі про­куратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки (ст. 102 КПК України);

3) органи прокуратури, тобто органи, на які покладено функції: підтримання державного обвинувачення у суді; представництво ін­тересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених за­коном; нагляд за додержанням законів органами, що провадять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у криміналь­них справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Структура органів прокуратури визначається Законом України «Про прокуратуру»1 і об'єднує в собі Генеральну прокуратуру України, проку­ратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а та­кож військові прокуратури;

4) органи суду, тобто органи, на які покладено здійснення функ­
цій правосуддя. Згідно з Конституцією України система судових ор­
ганів складається з Конституційного Суду України та судів загаль­
ної юрисдикції (місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд
України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Вер­
ховний Суд України). Окрім цього, діяльність органів суду регла­
ментується законами України «Про Конституційний Суд України»2,

1 ВВР. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

2 ВВР. — 1996. — № 49. — Ст. 272.


Глава 33. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними ...

стосується випадку, коли суд постановляє незаконне рішення у ци­вільній справі, за умови встановлення у діях судді (суддів), які впли­нули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за об­винувальним вироком суду, що набрав законної сили, для яких ви­значається інший порядок (ч. 5 ст. 1176 ЦК України).

Наявність протиправності як характерної ознаки вказаних вище діянь має підтвердитися постановленням судом виправдального ви­року, скасуванням незаконного вироку суду, закриттям криміналь­ної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також ви­несенням відповідного акта про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Тобто для того, щоб визнати дане діяння протиправним, потрібна наявність підстав, які реабілітували б особу, якій завдано шкоди. В іншому випадку, коли дані діяння не підтверджуються реабілітую-чими особу обставинами (наприклад, кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта помилування), то право на від­шкодування завданої шкоди не виникає (ч. З ст. 1176 ЦК України).

Крім цього, не має права на відшкодування завданої шкоди та­кож і фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудо­вого) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешко­джала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, не­законному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вар­тою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконно­му накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК України).

Однак у разі, коли фізична особа вчинила самообмову внаслідок застосованих до неї фізичного чи психічного насилля, погроз, обма­ну чи інших незаконних засобів, які доведені в належному порядку, у такому разі шкода, завдана особі, має відшкодовуватися на під­ставах ст. 1176 ЦК України.

Суттєвою специфікою цього делікту є те, що шкода, завдана фізичним та юридичним особам органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, відшкодовується незалеж­но від вини посадових і службових осіб цих органів (ч. 1 ст. 1176 ЦК України). При цьому, як уже зазначалося, завдана ними шкода від­шкодовується державою Україна в особі відповідних фінансових ор­ганів за рахунок майна, у тому числі грошових коштів, які належать їй на праві власності (ст. 326 ЦК України). При цьому у чинному за­конодавстві однозначно не вирішене питання про те, яка шкода від­шкодовується за даним деліктом. Так, ЦК України визначає, що шкода, завдана даним деліктом, відшкодовується у повному обсязі


Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ...

«Про судоустрій»1 тощо. Однак суб'єктами за цим видом делікту є переважно суди загальної юрисдикції, що здійснюють правосуддя у кримінальних та адміністративних справах.

Зрозуміло, що від імені цих органів безпосередньо діють їх поса­дові і службові особи. Проте, як і в попередньому делікті, особа за­подіювана шкоди відмежовується від особи, яка несе відповідаль­ність за завдання шкоди. Посадові та службові особи правоохорон­них та судових органів, діяннями яких безпосередньо завдається шкода, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, але й від імені держави. І саме тому відповідальність за завдану ними шкоду несе держава Україна.








Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 675;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.008 сек.