Механізми психологічного захисту

Зберегти позитивну „Я”-концепцію і високу самооцінку непросто. Щоденно відбуваються події, що можуть пошатнути вашу віру в себе. Якщо ви помітили на своєму обличчі ще одну зморшку, отримали погану оцінку або друзі не запросили з собою на пікнік, вам необхідно прийняти міри для захисту почуття власної гідності.

Методи, які застосовують для захисту самооцінки, називаються механізмами психологічного захисту.

1. Уход (уникнення) – механізм психологічного захисту, що проявляється у вигляді уникнення неприємних ситуацій.

2. Фантазування – програвання в уяві бажань, що не здійснилися.

3. Регресія – повернення до більш ранніх форм поведінки й мислення.

4. Раціоналізація – викривлення істини для збереження самоповаги Більшість людей не помічає, як часто вони застосовують раціоналізацію. Не дивлячись на те, що при раціоналізації порушуються закони логіки, вона може допомагати позбутися хвилювання.

5. Проекція. В основі проекції лежить почуття провини. Замість того, щоб визнати власні недоліки, людина переносить ці негативні якості на іншого.

6. Перенесення. При перенесенні індивід виплескує накопичені почуття на невинну жертву.

7. Компенсація – полягає в прагненні людини, що немає достатніх здібностей в одній галузі, звертатися до таких галузей діяльності, в яких вона може досягти успіхів.

8. Сублімація – енергія несприйнятливих потягів спрямовується в позитивну, творчу діяльність (вірші про нещасливе кохання, волелюбні пісні, складені пригніченими людьми тощо).

9. Реактивне утворення – це дії, що протилежні несприйнятливим спонукам. Даний механізм заставляє людину діяти наперекір своїм бажанням.

Інколи батьки, котрі в глибині душі незадоволені тим, що їм приходиться виконувати батьківські обов’язки, починають гіперопікати своїх дітей. Оскільки небажане турбування про своїх дітей вважається неприйнятливим, батьки намагаються довести, що вони дуже турботливі.

10. Витіснення – один із основних захисних механізмів. Більша частина інших механізмів базується на витісненні, яке, практично, є нічим іншим, як забуванням, блокуванням думок або подій, що загрожують.

11. Пригнічення – уникнення неприємних думок.

Наприклад, фраза Скарлет з роману „Віднесені вітром”: „…Я подумаю об этом завтра”. Даний механізм допомагає втекти лише від незначних проблем.

Лекція (4 год.).

НЕ 2.5. Психологія індивідуальних відмінностей

Мета: Ознайомити з основними поняттями диференціальної психології, проаналізувати передумови розвитку вчення про відмінності між людьми, ієрархічну структуру суб’єкта взаємодії зі світом; обґрунтувати загальні принципи диференційно-психологічного аналізу, значення знання механізмів, що породжують різноманітні ефекти людських відмінностей, звернути увагу на ендофактори та екзофактори індивідуальної варіативності.

Ключові поняття: індивідуальність, ендофактор, екзофактор, дихотомія.

План

1. Основні поняття диференційної психології.

2. Передумови розвитку вчення про відмінності між людьми.

3. Універсальні дихотомії людинознавства в диференційній психології.

4. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу.

Література

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.

2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977.

3. Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997.

4. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских и американских традиций. – М., 1999. – 532 с.

5. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. – М., 1991.

6. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы. – М., 1998.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ

НЕ 2.5. Психологія індивідуальних відмінностей