Дьюї починає і виграє

«Не можна порівнювати школи різних країн, не враховуючи інших факторів:

економіку, демографію, традиції, психологічні установки,

а головне – специфіку національної освітньої системи»

Роальд Хофман,

лауреат Нобелівської премії

І Америка, і Україна вступили у фінальну стадію боротьби двох принципово відмінних систем освіти: авторитарної і демократичної.

Першу створив ще Ян Амос Коменський, який розробив концепцію шкільного класу і обов’язкової навчальної програми. Ця ідея зрештою дозволила завдяки стандартизації зробити освіту масовою, загальнодоступною. Школа як „фабрика освіти” випускала уніфіковану продукцію – учнів, озброєних стандартним набором знань.

Справжній переворот у філософії освіти зробив американський педагог Джон Дьюї, який на початку ХХ століття розробив концепцію ліберальної, гуманістичної освіти.

Упродовж ХХ століття у всьому світі йшла запекла боротьба між двома системами освіти. Класична система Яна Амоса Коменського остаточно втратила свою привабливість лише після того, як відбувся інформаційний вибух і взяли гору інформаційні і комунікаційні технології.

Тепер класична освіта вже не може підготувати учнів до життя у мінливому світі, у суспільстві, в якому потрібне креативне мислення і демократичні навички.

Реалізація конструктивістських ідей в освітній практиці України відбувається за кількома напрямками:

- з’являються нові навчальні курси, які ґрунтуються на ідеї конструктивізму (наприклад, курс із риторики чи «Європейські студії»);

- реалізуються різноманітні проекти з опорою на принципи конструктивізму (із розвитку критичного мислення, дебат-клубів, «Модель – ООН в Україні» тощо);

- проходять педагогічні семінари і конференції, які розглядають ті чи інші засади конструктивізму під кутом зору можливості їх застосування у вітчизняних школах;

- принципи конструктивізму стають складовою частиною національних стандартів із тих чи інших навчальних предметів.

Саме завдяки послідовній реалізації на практиці основних засад філософії конструктивізму, уже зараз чітко вимальовуються наступні контури меташколи:

· У ній не буде такого рудимента «фабричної системи освіти» як поняття «учень 10-го класу». Кожен учень матиме змогу рухатись за індивідуальною освітньою траєкторією (за власною програмою, у зручний для нього час, у прийнятому для нього темпі...);

· Школа більше не буде асоціюватись з будівлею, у якій є стандартні класи зі звичним розташуванням парт тощо. Поняттям школа позначатимуть перш за все стиль навчання чи творчу майстерню. Так було у доіндустріальну епоху в академії Платона чи школі Аристотеля, у них меташкола ХХІ століття запозичує ідею індивідуального способу навчання. Таким чином спіраль розвитку освітніх систем, зробивши повне коло, повертається до індивідуального способу навчання, який завдяки сучасним інформаційним і комунікаційним технологіям з «неприпустимої розкоші» перетворився на загальнодоступну освітню реальність;

· Комп’ютер як персональний електронний «педагог» візьме на себе рутинну роботу, вивільнивши час людям-педагогам для виховання почуттів, розвитку емоційного інтелекту учнів, підсилення прагнення учня бути самим собою.

 

Схематично порівняльну характеристику двох систем навчання можна зобразити так:

 

Традиційна система навчання Система навчання, яка базується на філософії конструктивізму
Зміст навчання заздалегідь визначений програмами ще до того, як той чи інший учень прийшов до школи, процес навчання має, як правило, мінімальні можливості для маневру Гнучкість процесу навчання, варіативність навчальних програм та унікальність індивідуальних освітніх траєкторій
Учень є переважно реципієнтом «готових» знань Учень є активним учасником процесу навчання
Індивідуальний підхід означає пристосування учнів до загальних програм і навчальних планів Учитель здійснює індивідуальний педагогічний супровід руху учнів за індивідуальними освітніми програмами
Головним «сухим залишком» освітнього процесу є навіть не результат навчання як такий, а оцінка, яка не завжди відображає реальний результат Оцінюються не тільки результати навчання, а і «сам процес» (зусилля, які доклали учні в процесі конструювання нових знань), досягнутий ними прогрес у навчання
Домінують пасивні форми «засвоєння» знань Домінують інтерактивні технології навчання, робота в малих групах
Цінується вміння відтворити вивчений («пройдений») матеріал, діяти за правилами, не заохочується метод «проб і помилок» Цінується оригінальність мислення, нестандартні ідеї, запитання «на засипку», надається право на помилку та можливість свідомо її виправити
Як правило, домінує стандартний підхід до організації навчального простору (традиційне розташування парт, звична позиція «вчитель-учні» тощо) Доводиться вирішувати питання «Як вчити дітей, які сидять спиною до вчителя, а обличчям до комп’ютера або інших дітей, які працюють у групі?»

 

 

Підсумовуючи сказане, ще раз наголосимо: попри всю некоректність порівняння американської і української школи, можна зробити висновок про те, що авангардна педагогічна практика обох країн підтверджує існування загальної закономірності розвитку педагогічних систем – їх рух у напрямку побудови меташколи нового тисячоліття.









Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 515;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.