Фінансово-кредитна інформація та її особливості

Термін «інформація» поширений не лише в усіх галузях науки, а й у повсякденному житті людей. Інформація супроводжує людину на кожно­му її кроці. Коли виходити з того, що інформація — це подані певним чи­ном повідомлення, які виникають під час здійснення певного виду люд­ської діяльності, то можна розглядати наукову, технічну, економічну, со­ціальну, політичну, військову та інші види інформації.

Економічна інформація відображує явища економічного життя суспільства.

Отже, економічна інформація — це сукупність повідомлень еко­номічного характеру, які можуть бути зафіксованими, переданими, пере­твореними, збереженими та використаними для управління економічним об'єктом та економікою в цілому. Виникають такі повідомлення під час підготовки до виробництва чи надання послуг, а також безпосередньо в кожному із цих процесів. Ці повідомлення супроводжують виробничо-господарську діяльність економічного об'єкту та управління ним.

Усі автоматизовані системи опрацювання інформації працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, які можна фіксувати та опра­цьовувати, дістаючи нові дані, які потрібні користувачу для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

Якщо інформація так чи інакше стосується фінансів чи кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансово-кредитною

Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ

інформацією. А оскільки фінанси та кредити — це елементи економіки, то й фінансово-кредитна інформація є частиною економічної інформації.

Зупинимося на особливостях і характерних рисах економічної ін­формації, які враховуються при її опрацюванні.

Важливою особливістю економічної інформації (а також фінан­сово-кредитної інформації) є те, що вона відображає діяльність еконо­мічного об'єкту за допомогою системи числових показників, має дис­кретну форму подання, може розміщуватися на матеріальних носіях і зображується здебільшого в алфавітно-цифровому вигляді. Отже, еко­номічна інформація потребує насамперед арифметичного та логічного опрацювання (впорядкування, вибірку, агрегування тощо), причому пе­реважають логічні операції, що ж до арифметичних, то вони зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій (додавання, віднімання, ді­лення, множення).

Економічна інформація характеризується тим, що її доводиться три­валий час зберігати та накопичувати у великих обсягах, а також повто­рюваністю та циклічністю її виникнення і опрацювання. Крім того, по­чаткові дані для економічної інформації виникають у багатьох низових точках економічного об'єкту, а тому існує проблема її збирання.

Економічна інформація характеризується також стадіями виникнен­ня; технологією опрацювання даних; способом передавання; мірою ста­більності; участю в реалізації функцій управління.

За стадіями виникнення розрізняється інформація первинна та вто­ринна, або похідна. Первинна інформація виникає безпосередньо в ре­зультаті виробничо-господарської діяльності економічного об'єкту. Вторинна інформація створюється опрацюванням первинної, або пер­винної і вторинної, або лише вторинної.

За технологією опрацювання економічна інформація ділиться на вхідну, проміжну та вихідну.

Вхідна інформація — це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які над­ходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв'я­зуванні розглядуваної задачі. Тобто вхідною інформацією (даними) може бути як первинна, так і вторинна інформація.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Вихідна інформація є результатом розв'язування задачі із перетво­рення вхідних даних. Вона видається безпосередньо юристувачеві або передається до інших систем.

Під час опрацювання вхідних даних утворюється проміжна інформація, яка призначена не для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. Наприклад, показує кількість опрацьованих об'єктів, етап опрацювання тощо.

За способом передавання розрізняють інформацію, яка передаєть­ся кур'єром, поштою, телефоном, телетайпом, факсом, каналами зв'язку. Спосіб передавання інформації часто визначає і форму її подання.

За мірою стабільності використання та зберігання економічна ін­формація ділиться на сталу, умовно сталу (якщо поновлення за період зберігання становить не більше 10 %), та змінну.

Стала та умовно стала — це, як правило, нормативно-довідкова ін­формація. Завдяки зберіганню останньої є можливість її багаторазового використання у процесі автоматизованого опрацювання при одноразовому введенні. А це, в свою чергу, дає можливість скоротити обсяги введення.

За участю у функціях управління розрізняють інформацію:

• фактичну, яка відображає події, що вже сталися (що було);

• планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися);

• нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає об­меження під час розв'язування задач;

• довідкову, яка надається користувачеві до відома (дата, ім'я тощо). Особливості економічної інформації враховують, організовуючи

та реалізуючи її опрацювання. Вимірюють економічну інформацію в таких одиницях:

• натуральних — число повідомлень, документів, рядків, показни­ків, слів, символів;

• телеграфних — біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти тощо.

Натуральні одиниці використовуються при опрацюванні інформації людиною, а телеграфні — під час організації машинного, зокрема авто­матизованого та автоматичного опрацювання.

У фінансово-кредитних установах економічна інформація має свій специфічний зміст, оскільки зв 'язана із роботою установ із обслуговування клієнтів, впливаючи на економічні показники останніх.

Розділ 1

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ

Водночас фінансово-кредитна установа не може функціонувати без управління власною діяльністю. Тому такій установі потрібна власна економічна інформація, яка використовується для прогнозування, пла­нування, обліку, контролю, аналізу та регулювання її діяльності. Згідно з цим у фінансово-кредитних установах потрібно розрізняти власну еко­номічну інформацію, пов'язану з діяльністю установи, та інформацію, яка стосується обслуговуваної клієнтури.

Фінансово-кредитну інформацію не можна обмежувати інформацією, яка циркулює тільки у фінансово-кредитних установах, оскільки фінансо­во-кредитна інформація як різновид (підмножина) економічної інформації, виділена за певною ознакою, може характеризувати діяльність не лише фі­нансово-кредитних установ, а й інших структурних елементів економіки.

На практиці фінансова та кредитна інформація часто використову­ються автономно, оскільки категорії фінансів і кредиту порівняно само­стійні. Фінансова інформація домінує у фінансових органах і установах, а кредитна — у банках та інших кредитних установах.