Схеми шлюзових розв'язок, їхня характеристика і технологія пропуску поїздів
На рис. 10.2, а зображений пост-шлюз на перетинанні двох одноколійних ліній. Принцип його роботи полягає в наступному. Поїзди лінії А-Б можна пропускати по прямій головній чи по обгінній колії, між якими розташовується шлюзова колія. Остання повинна мати довжину, достатню для розміщення найбільш довгого з поїздів, що обертаються на лінії В-Г.
При підході поїзда з Г призначенням на В його приймають на шлюзову колію з перетинанням обгінної колії. Пропуск поїздів лінії А-Б у цей час роблять по прямій головній колії. Після того як поїзд із Г прибув і зупинився на шлюзовій колії, рух поїздів лінії А-Б переводиться на обгінну колію і поїзд із Г може іти далі на В с перетинанням прямої головної колії, вільної в цей час від руху поїздів. Аналогічно провадиться і “шлюзування” поїздів, що ідуть з У на Г.
Рис. 10.2. Схеми постів-шлюзів. |
Рис. 10.3. Графік пропуску поїздів по шлюзі |
Схема посту-шлюзу на перетинанні одноколійної лінії з двоколійною показана на мал. 10.2, б і являє собою в сутності просто розосереджене перетинання головних колій двоколійної лінії А-Б іншою, одноколійною лінією В-Г. Між розсунутими головними шляхами двоколійної лінії міститься шлюзова шлях такої довжини, що дозволяє установку на ньому поїзда.
При збігу вікон двоколійного графіка між собою поїзд, що перетинає двоколійну лінію, може іти через шлюз без зупинки. У противному ж випадку, після перетинання однієї з головних колій, поїзд зупиняється на шлюзовій колії й очікує звільнення маршруту, зайнятого іншим поїздом, що іде по другій головній колії (рис. 10.3). Таким чином, перетинання кожної з головних колій може здійснюватися неодночасно і для пропуску поїздів по одноколійній лінії не потрібно обов'язкового збігу вікон у графіку двоколійної лінії.
Лекція № 11. Розрахунок і проектування елементів шляхопроводних розв’язок у плані, принцип визначення довжини шляхопроводу та його вартості.
11.1. Проектування шляхопроводної розв'язки в плані.
План головних колій у шляхопроводнійрозв'язці проектують з дотриманням норм проектування головних колій на перегонах. Для скорочення території, займаної розв'язкою, а також зменшення обсягів земляних робіт і вартості підготовчих робіт (зноси будинків, переноси високовольтних ліній і ін.) можуть застосовуватися зменшені значення радіусів кривих, приведені в табл.11.1. Найменші довжини прямих уставок між початковими точками перехідних кривих зазначені в табл.11.1.
Таблиця 11.1
Категорія | Радіуси кривих у плані, м | Довжина прямих уставок, м, між кривими, спрямованими | |||
лінії | Рекомендуємі | Допускаються в важких умовах | В особливо важких умовах | у різні боки | в один бік |
I | 4000¸1500 | 75 (30) | 100 (50) | ||
II | 4000¸1200 | 75 (30) | 100 (50) | ||
III | 2000¸1200 | 75 (30) | 100 (50) |
* У дужках зазначені норми для важких умов
Якщо колія розв'язки примикає до горловини станції, то для можливості подовження в майбутньому паркових колій рекомендується протягом не менш 200 м укладати її на прямій ділянці паралельно головним коліям і в одному рівні з ними і тільки після цієї ділянки улаштовувати відхід на розв'язку.
На постах примикання і перетинань у розв'язках застосовують стрілочні переводи положистих марок 1/11, 1/18, 1/22.
Шляхопроводи в залежності від матеріалу пролітної будови є залізобетонні чи металеві, а по конструкції – з їздою поверху чи понизу. Кут перетинання колій у типових проектах шляхопроводів прийнятий 30, 45, 60 і 90°.
Шляхопроводи влаштовують так, щоб верхній шлях був по можливості на прямій горизонтальній ділянці, але при залізобетонних шляхопроводах з безупинним баластовим шаром цей шлях можна розташовувати на ухилі і кривій.
У найпростіших випадках, коли різниця рівнів головних колій у місці шляхопроводу легко набирається, довжина розв'язки може бути визначена теоретично в залежності від прийнятого кута перетинання g (рис. 11.1), радіуса кривої R, довжини прямої вставки d0між кінцями перехідних кривих і прийнятих довжин перехідних кривих C.
Спочатку визначаються відстані, позначені на рис.11.1 літерами b, а і u. З малюнка видно, що при наявності перелому профілю на прямій ділянці між шляхопроводом і кривою
де Tв – тангенс вертикальної кривої (при відсутності перелому профілю в цьому місці член 2Тв випадає).
Рис. 11.1. Схема для розрахунку довжини шліхопроводної розв'язки в плані.
Знаючи величину вставки d0, можна визначити допоміжний кут j з виразу
Після чого можна визначити і кут повороту b з виразу
У свою чергу . Тоді
Знаючи кут b, можна визначити повну відстань від точки відходу А до перетинання осей на шляхопроводі
і його проекцію
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 742;