Експлуатація об’ємних гідроприводів в умовах низьких температур

Нижнє допустиме значення температури повітря, регламентоване нормативними документами на гідрообладнання, призначене для експлуатації в районах із холодним кліматом, становить -60˚С.

Експлуатаційна надійність гідропривода забезпечується за рахунок: комплексу додаткових заходів, які здійснюються при виготовленні, установці й експлуатації вузлів і елементів; застосування відповідних конструкційних матеріалів (сталей) та їхньої додаткової термообробки для підвищення міцності й зносостійкості деталей; підвищення чистоти обробки основних деталей, раціонального вибору допуску та посадок, зменшення концентрації напружень; запобігання крихкому руйнуванню зварених вузлів і з’єднань шляхом удосконалювання методів їхнього конструювання й технології виготовлення; використання для ущільнювальних елементів відповідних гум; застосування робочих рідин, що зберігають необхідні робочі властивості при низьких температурах; зниження втрат тиску робочої рідини в гідролініях усмоктування, нагнітання та дренажу; використання пристроїв для підготовки й підігріву робочої рідини перед початком запуску; вибору оптимальних режимів запуску гідропривода.

Необхідно забезпечувати примусове підживлення насоса або встановлювати його безпосередньо в гідробаці. Рекомендується також установлювати насоси так, щоб усмоктувальний отвір насоса був розташований нижче найменшого рівня масла в гідробаці не менш ніж на 500 мм. При роботі в режимі самовсмоктування робочої рідини всмоктувальну гідролінію варто робити як можна коротшою; не рекомендується поміщати в ній фільтри й інші елементи, що сприяють збільшенню опору проходження робочої рідини. Необхідно ретельно стежити за герметичністю всмоктувального трубопроводу.

Особлива увага повинна приділятися очищенню робочої рідини від забруднень. Фільтри рекомендується встановлювати на зливальній магістралі. Пропускна здатність їх повинна бути вдвічі більшою, ніж фільтрів у нормальних умовах експлуатації. У гідросистемі необхідно передбачати перепускні клапани.

Гідробаки повинні мати відстійники для збору води й пристрої для зливу конденсату. Щоб уникнути потрапляння конденсату в гідросистему гідропривод повністю заповнюється маслом, а для компенсації об’ємних змін рідини в процесі роботи привода встановлюються еластичні компенсатори, або сполучення гідробака з атмосферою має здійснюватися через пристрої, що повністю виключають потрапляння води в робочу рідину.

У гідроприводах, що працюють в умовах холодного клімату, при пуску й у початковий період роботи значно зростають втрати тиску в трубопроводах. При -50...-60˚ С втрати тиску робочої рідини в гідролініях привода можуть зростати в 15 – 20 разів порівняно із втратами тиску при +50˚С. Для зменшення втрат тиску в трубопроводах необхідно забезпечити мінімальну довжину трубопроводів, скоротити кількість вигинів, з’єднань, переходів і т.п. Припустима швидкість робочої рідини в усмоктувальному трубопроводі – 0,85 м/с, у зливальному – 1,4 м/с, у нагнітальному при номінальному тиску 32 МПа – 5 м/с.

Для скорочення часу виходу на сталий тепловий режим доцільно передбачати теплоізоляцію гідробаків і трубопроводів. Із цією ж метою в гідроприводах можна застосовувати пристрої для підігріву робочої рідини в період пуску. Рекомендується це робити протягом 20...30 хв. У гідравлічній системі привода підігрів робочої рідини в період пуску забезпечується шляхом пропускання всієї робочої рідини, що подається насосом, через запобіжний клапан при номінальному робочому тиску.

Пуск насосів в умовах низьких температур повинен проводитися при поступовому підвищенні тиску робочої рідини до номінального з витримкою при тиску 10 МПа протягом 1...2 хв.

Для полегшення запуску привідного двигуна й для уникнення виходу з ладу насоса його привід рекомендується здійснювати через роз’єднувальні муфти (бажано фрикційні). За відсутності конструктивної можливості застосування роз’єднувальних муфт необхідно обмежити частоту обертання вала при запуску для аксіально-поршневих гідронасосів до 1000 об/хв, шестеренних – до 1500 об/хв. У гідроприводах із замкнутою циркуляцією передбачається автоматичне обмеження потужності насоса.