В рівних об’ємах ідеальних газів при однаковому тиску та температурі знаходять однакове число молекул.

2.Рівнянням стану ідеальних газів називається співвідношення р,V і t.

Будь-який газ займає певний Vo. Маса газу при температурі 0 градусів має тиск Р0. При зміні температури V газу збільшується (Vt), а тиск стане Pt .

Знаючи, що ці 2 стани газів взяті вільно, то пишемо:

, де r-постійна.

Менделєєв в 1874р. вивів рівняння стану для 1 моля ідеального газу :

, де

T –температура по Кельвіну

R – газова стала (8,314Дж/моль)

n- кількість молей

V – об’єм, м³

P – тиск, Па

3. Рідина - агрегатний стан речовини, в якому є якості твердого стану (збереження об’єму) та газоподібного (зміна форми).

Для рідин характерно близьке розташування частинок (молекул, атомів) та менша різниця в кінетичній енергії. Рідини мають важливе значення в житті тварини. Організм домашньої тварин на 65,9% складаються з води. Вода організму – це середовище, де проходять всі біохімічні реакції. Біологічні рідини – полідисперсні системи (кров, лімфа, ліквор, травні соки, молоко, сеча та ін).

Речовина в рідкому стані може складатися з молекул, або іонів. Певної порядкованості їх розміщення в просторі немає., проте говорити про повну відсутність структури у рідкому стані речовини не можна. Біля кожної частинки її найближчі сусіди розміщуються на однакових відстанях і майже в тих самих напрямках. Тобто рідина має так званий ближній порядок.

Здатність до стиснення рідини мала. Це пов’язано з тим, що відстань між частинками не велика і майже не відрізняється від аналогічних відстаней в твердому стані речовини. При охолодженні рідина може переходити в твердий стан з упорядкуванням, або без упорядкування внутрішньої структури. В першому випадку речовина буде кристалічною, в другому – аморфною.

Між молекулами речовини є сили щеплення, різні для глибинних і поверхневих шарів. Молекули поверхневого шару одержують одностороннє на тяжіння зі сторони глибинних шарів. А в глибинних шарах сили на тяжіння між молекулами рівноважні. Щоб збільшити натяг рідини треба затратити якусь роботу, направлену проти сил поверхневого натягу. Роботи, затрачена на збільшення поверхневої рідини на 1 см² є мірою поверхневої енергії і називається коефіцієнтом поверхневого на тяжіння s

Від значення коефіцієнта залежить розмір крапель, меніск, розмір пухирців газу і т.д.

Поверхневий натяг залежить від природи рідини та граничних середовищ, температури та ін.