Завдання і зміст курсу «П-во» у 3 4 класах державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

3 скласти запитання для індивідуальної перевірки знань до теми 3 клас «організм людини»

1. Куточок живої природи – це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу.

Куточок живої природи може знаходитися у кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися, відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу повітря – це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин.Відбір конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи.Кімнатні рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія, бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка, сансевьера, традесканція.

Тварини куточка живої природи: гідри молюски, дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби, земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці.

Для початкової школи куточок живої природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об’єктами, виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по догляду, посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє екологічному вихованню.

ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК ОБЛАДНАННЯ МАЙДАНЧИКА ДЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму

( 10 х 10м. ). Обов’язковим об’єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м. , який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту.

На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру.

Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев’яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 – 2м. У ній знаходиться термометр.

На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри.

Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 – 2м.

Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 – 2м

, ширина – 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см. , а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см.

Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного.

Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості.

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ДІЛЯНКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЛАНУВАННЯ

Шкільну навчально-дослідну ділянку називають лабораторією під відкритим небом. На ділянці учні початкових класів вирощують культурні рослини та доглядають за дрібними тваринами. У процесі роботи на ділянці учні застосовують знання, які вони набули на уроках у класі, вони здобувають знання про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур’яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин. Робота на ділянці розвиває мислення і спостережливість, уміння помічати нове, робити висновки із спостережень. Для початкових класів цілком достатня ділянка площею 1000 – 2000 м. Для кожного класу відводять окрему ділянку. Кожного року на своїй ділянці клас вирощує нові рослини і таким чином забезпечує потрібну сівозміну.

Плануючи шкільну навчально-дослідну ділянку, виходять зі змісту і обсягу навчальної програми, кількості учнів у школі і завдань навчально-виховної роботи. Для кожного класу і під кожну культуру виділяють площу потрібних розмірів.

У 1класі вирощують квіти з великим насінням ( настурція, нагідки, запашний горошок), боби, горох. У 2 класі вирощують коренеплоди: буряків, моркви; ягідники: смородина, малина, агрус, садові суниці.Учні 3-4 класу вирощують на ділянці квітково-декоративні рослини на колекційних грядках.

Решта площі шкільної навчально-дослідної ділянки відводять під ягідники. Робота на ділянці повинна мати насамперед навчальну і виховну мету. Її потрібно спрямовувати на поглиблення теоретичних знань учнів та підготовку їх до майбутньої практичної діяльності.

Слід звернути увагу на те, щоб кожен учень виконував усі види робіт від початку і до кінця. Кожен учень повинен доглядати свою грядку чи рядок.Особливу увагу слід приділяти організації роботи у літній період. Необхідно регулярно доглядати за рослинами упродовж усього літа, спостерігати за ними, підтримувати ділянку у зразковому стані, записувати у щоденник свої спостереження.

2. У спеціальній загальноосвітній школі інтенсивної педагогічної корекції навчальний предмет „Природознавство” охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти „Людина і світ” , навчальний курс „Я і Україна”, і вивчається у 3-4 класі .

Мета предмета „Природознавство” полягає у формуванні у молодших школярів із ЗПР уявлень і понять про цілісність світу; виховання гуманної особистості, яка відповідально та шанобливо ставиться до природи.

Ця мета реалізується виконанням наступних завдань:

– формування уявлень та елементарних понять про конкретні об’єкти неживої і живої природи, зв’язки та залежності між ними;

– поглиблення та розширення цих уявлень і понять на рівні природних угрупувань (ліс, лука, водойма);

– прищеплення навичок культурної поведінки серед природи;

– формування підґрунтя наукового природничого світогляду;

– засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою.

Основними ідеями предмета „Природознавство” є цілісність і різноманітність природи; залежність існування природи від діяльності людини: раціональне використання природних багатств, їх примноження, збереження та охорона.

Корекціно-розвивальними завданнями курсу є:

- формування прийомів мислительної діяльності (аналізуючого спостереження, порівняння, узагальнення, класифікації), що реалізується в тісному взаємозв’язку з оволодінням природничими знаннями та методами пізнання природи;

- формування пізнавальної активності;

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР, зокрема її емоційної сфери, що сприятиме єдності емоційного та інтелектуального сприймання навколишньої природи і породжуватиме бажання охороняти природу.

Предметний зміст представлений у навчальній програмі, яка має визначену структуру.

Структура навчальної програми включає наступні колонки: 1 – кількість годин, що відводиться для вивчення конкретної теми; 11 – зміст навчального матеріалу, який поділений на теми; 111 – навчальні досягнення учнів, що охоплюють знання, предметні, навчальні та пізнавальні уміння, які повинні бути сформовані в учнів на основі вивчення конкретної теми; 1V – спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати, де представлено напрямки корекційно-розвивальної роботи, яку треба здійснювати на матеріалі теми яка вивчається, і який охоплює процеси пізнавальної діяльності (сприймання, пам’яті, мислення), мовленнєвої діяльності та корекційний розвиток особистості.

Протягом першого року навчання учні знайомляться з розділом „Жива природа”. Цей розділ складається з наступних тем: „Рослинний світ”, „Тваринний світ”, „Організм людини й охорона здоров’я.

Особиста гігієна”, „Пори року”.

У процесі вивчення теми ”Рослинний світ” в учнів формується система первинних наукових понять про рослини. Ці поняття розширюються і поглиблюються в подальшому, у процесі вивчення природознавства у 5-6 класі. Вивчаючи цю тему, важливо показати рослини як частину живої природи, дати елементарні уявлення про природні угрупування лісу, луки, водойм. Таке навчання базується на місцевому матеріалі, тому на уроках демонструються рослини, що є характерними для даного регіону. Знання про особливості дикорослих рослин є органічним продовженням подальшого вивчення культурних рослин, особливостей їх вирощування, розмноження та використання людиною. Теоретичний матеріал є основою для формування практичних навичок учнів. Тому під час вивчення теми „Рослинний світ” учитель повинен сформувати в учнів практичні навички догляду та вирощування рослин, збирання рослин для гербарію, проведення нескладних дослідів з рослинами.

У процесі вивчення теми „Тваринний світ” , учитель формує у школярів поняття про тварин як частину живої природи, вказує на розмаїття та чисельність тварин, їх зв'язок із неживою природою, звертає увагу на зв’язок тварин з рослинним світом. Учитель продовжує вчити дітей спостерігати за живою природою, пояснює особливості спостереження за тваринами в природі. Вивчаючи тваринний світ різних природних угрупувань, учитель використовує матеріал про представників тварин, що поширені в даній місцевості і добре знайомі дітям. Вивчення цієї теми передбачає подальше засвоєння знань про значення природи в житті людини, її раціональне використання, охорону.

Тема „Організм людини й охорона здоров’я. Особиста гігієна” продовжує вивчення живої природи. У процесі вивчення цієї теми важливо показати людину як частину живої природи. Вчитель повинен сформувати в учнів первинне уявлення про органи людини, їх функціонування, представити організм людини як єдине ціле, показати залежність його функціонування від навколишньої дійсності. Ці знання повинні стати підґрунтям для свідомого використання заходів, спрямованих на зміцнення та збереження власного здоров’я.

Кожна частина теми „Пори року”, у курсі природознавства 3 класу вивчається у відповідну пору року, крім літа, яке вивчається восени.

Курс „Природознавство” 4-го класу присвячений вивченню неживої природи. Розділ „Нежива природа” включає теми: „Повітря”, „”Ґрунти”, „Вода в природі”, „Наша Батьківщина – Україна”, „Рідний край”.

Вивчення теми „Повітря” охоплює ознайомлення з властивостями повітря (прозорість, здатність проводити тепло й утримувати вологу). Дізнавшись про властивості повітря, учні спроможні зрозуміти, як нагрівається повітря над земною поверхнею, яким чином відбувається випаровування й утворення хмар і опадів. Ці знання є основою для вивчення теми „Погода”.

У процесі вивчення теми „Ґрунт” важливо показати ґрунт як ланцюжок, який з’єднує живу природу з неживою. Незважаючи на те, що ґрунт є частиною неживої природи, його утворення неможливе без участі рослинних і тваринних організмів. Водночас, ці компоненти природи не можуть існувати без ґрунту. Вивчаючи тему „Грунт”, учні повинні засвоїти поняття про утворення, склад і властивості ґрунту ( родючість, водопроникність, повітропроникність), усвідомити необхідність охорони ґрунтів.

У процесі вивчення теми: „Вода в природі” вчитель повинен представити різноманітний світ води. Показати, що вода – це велика природна сила, яка змінює земну поверхню, склад і властивості ґрунту, повітря.

У процесі вивчення теми „Наша Батьківщина –Україна” діти знайомляться з поняттям про карту. У процесі вивчення цього матеріалу достатньо обмежитися загальними даними, а саме: картою України, на якій учні повинні вміти знаходити столицю своєї держави та основні форми поверхні України (рівнини, гори). Оскільки, розміщення корисних копалин тісно пов’язане з формами на поверхні Землі, тому в даній темі вивчаються корисні копалини. У процесі пояснення навчального матеріалу вчитель знайомить учнів з тими чи іншими корисними копалинами, розповідає про їх застосування у народному господарстві.

У процесі вивчення теми „Рідний край”, вчитель, повертається до раніше вивченого, розглядає корисні копалини, ґрунти, водойми рідного краю, використовуючи місцевий матеріал.

Під час вивчення курсу „Природознавство” у 3-4 класі важливим є організація та проведення спостережень за змінами, які відбуваються в живій та неживій природі, за працею людей. Спостереження за природою проводиться у такій формі:

• спостереження за неживою природою, яке включає зміну температури повітря, напрямок вітру, хмарність, види опадів, зміну висоти сонця;

• спостереження за живою природою – зміни в житті рослин у різні пори року ( дозрівання плодів, забарвлення листя, набубнявіння бруньок, цвітіння );

• зміни в житті тварин і птахів – поведінка, харчування, приліт і відліт птахів, зимівля тварин;

• спостереження за сезонними змінами у сільськогосподарській праці людей.

Учитель знайомить учнів із планом опису погоди. При цьому не передбачається щоденне занотування природних явищ учнями в зошит зі спостережень. Для цього достатньо усного обговорення, яке проводиться під керівництвом вчителя. У процесі таких обговорень важливо акцентувати увагу дітей на причинно-наслідкових залежностях між явищами неживої природи, сезонною працею людей. Ведення класного календаря погоди віддається на розсуд вчителя.

Важливе значення для вивчення програмового матеріалу мають екскурсії. У процесі проведення екскурсій учні спостерігають за об’єктами живої та неживої природи в природних умовах. Поряд з навчальною метою екскурсії відіграють значну виховну роль. Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення відповідної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє опрацювання навчального матеріалу.

Ефективність викладу навчального матеріалу на уроках природознавства значно підвищиться, якщо вчитель у процесі пояснення демонструватиме натуральні об’єкти, залучатиме учнів до проведення дослідів, спостережень, виконання практичних робіт.

3. — Що ж таке природа?

— Яка буває природа?

— Назвіть царства природи.

— Чи можна сказати, що людина — частина живої природи?

— Доведіть свою відповідь.

— Чим людина відрізняється від тварин?

— Про системи органів тіла людини та їхнє значення в житті людини.

— Чому потрібно берегти органи тіла людини і як запобігти їх захворюванню?

— Що таке здоровий спосіб життя і які його основні правила?

— Для чого потрібно вивчати будову тіла людини?

— Доведіть, що людина є частиною живої природи.

— Чим люди відрізняються від тварин?

— Чи можна окрему бактерію і тіло людини назвати «організмом»?

Билет 10

1 використання можливостей природних обєктів місцевого краю (сквери парки водойми сади поля лісосмуги та інше)