Фінансова бухгалтерська звітність в управлінні підприємством

Згідно НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність– бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

На сьогоднішній день виділяють загальну, спрощену й консолідовану звітність. Зокрема її вид визначає комплектність форм для складання і подачі.

Загальна річна фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, приміток до фінансової звітності і додатку до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Форми № 1-4 складають підприємства, організації й інші юрособи усіх форм власності, а також ті, що складають звітність за МСФЗ, крім банків, бюджетних установ, суб’єктів малого підприємництва.

Форму № 5 можуть не складати малі підприємства, бюджетні установи, банки, а також підприємства, які складають звітність за МСФЗ.

Форма № 6 не складається малими підприємствами, неприбутковими установами, банками, бюджетними установами, підприємствами, які складають звітність за МСФЗ. Всі інші зобов’язані її складати, тільки якщо:

- публікують свою річну фінансову звітність;

- займають монопольне становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг);

- у відношені до продукції підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін.

Спрощену річну звітність складають:

1) представництва іноземних суб’єктів господарювання;

2) суб’єкти малого підприємництва (СМП) (до них відносяться, коли чисельність робітників не перевищує 50 осіб за рік і валовий дохід не більше 70 млн. грн.), крім страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансово-кредитних і небанківських установ, суб’єктів підприємництва, які здійснюють обмін іноземної валюти, виробляючим й імпортуючим підакцизні товари; підприємств, в уставному фонді яких частка вкладів, які належать юрособам-засновникам і їх учасникам, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%;

3) СМП-юрособи, які сплачують податок на прибуток підприємств за ставкою 0% і мають право на ведення спрощеного бух обліку доходів і витрат;

4) Юрособи-платники єдиного податку, які відносяться до 4 і 6 групи.

Спрощена річна звітність складається з комплекту форм:

форми № 1-м «Баланс», 2-м «Звіт про фінансові результати»складають ті суб’єкти господарювання, що зазначені у пунктах 1 і 2;

форми № 1-мс «Баланс» і 2-мс «Звіт про фінансові результати» складають ті особи, що зазначені у пунктах 3 і 4.

Консолідовану фінзвітність подає материнське підприємство.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1223 фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2013 року;

допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2014 року.

Всі інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

В балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.

Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми наводяться окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі I «Власний капітал» балансу. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансову звітність подають всі юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності у терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України у Постанові від 28 лютого 2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (зі змінами й доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1543) — не пізніше 9 лютого наступного за звітним року. Державному реєстратору річну звітність подають до 1 червня, а консолідовану, не пізніше 15 квітня.

Крім того, публічні акціонерні товариства, підприємства-емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страхувальники та інші фінансові установи повинні до 30 квітня наступного за звітним року опублікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком, на власній сторінці в Інтернеті і в періодичних або неперіодичних виданнях.

Фінансова звітність складається у тисячах гривень; суб'єкти малого підприємництва фінансову звітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

У статті звітності, що не заповнюється через відсутність у підприємства відповідних показників, ставиться прочерк.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітності, забезпечення фіксування всіх господарських операцій та зберігання оброблених первинних документів, регістрів обліку, звітності протягом встановленого терміну відповідно до ст.8 п.З Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на власника (власників) або уповноважений орган (посадову особу), які згідно з законодавством чи установчими документами здійснюють керівництво підприємствами.