Принципи підготовки звітності, класифікація звітності

Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку – завершальний етап фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Система даних (показників), що характеризує роботу підприємства за певний період, називають звітністю. Основне завдання звітності – передача інформації тим, хто її використовує для прийняття рішень.

Звітність залежно від того, кому вона надається, поділяють на зовнішню та внутрішню.

Внутрішня звітністьскладається для передачі керівництву з метою прийняття на її основі управлінських рішень та для планування виробництва.

Зовнішня звітністьпередається органам управління підприємством, визначеним законами та іншими нормативними документами України. Зовнішня звітність поділяється на звітність фінансову, податкову, статистичну та спеціальну.

Крім того, звітність класифікують також за змістом і джерелами складання, за терміном подання, за ступенем узагальнення, за обсягом, за періодичністю подання тощо, рис. 1.

Якість надання бухгалтерської інформації залежить, у першу чергу, від якості бухгалтерських звітів. Остання досягається при врахуванні вимог, що висувають користувачі до бухгалтерської звітності.

Вимоги, що висувають користувачі до бухгалтерської звітності:

· вірогідність;

· своєчасність;

· системність;

· обгрунтованість;

· повнота;

· корисність;

· економічність;

· обовязковость подання;

· регламентованість;

· простота і чіткість;

· обачність;

· раціональність;

Серед найбільш поширених з них виділяють вірогідність - безпомилкове формування бухгалтерської звітності згідно з методологією бухгалтерського обліку та звітності, відсутність помилок і відхилень від встановленої концептуальної основи формування бухгалтерських звітів, у тому числі на міжнародному рівні, в межах законодавчого та нормативного поля держав.

Крім того бухгалтерська звітність повинна бути своєчасною, тобто надаватися тоді, коли щодо її необхідності виникає потреба користувачів. У противному випадку надання звітності є недоцільним.

Системність бухгалтерської звітності дозволяє зіставляти інформацію за визначені терміни та виявляти тенденції існуючих змін шляхом порівняння показників. Бухгалтерська звітність повинна бути обгрунтованою, тобто відповідати даним первинних документів, які відображають законно досконалі і правильно оформлені господарські операції.

Рис. 1 Класифікація звітності

Ще однією з провідних вимог щодо бухгалтерської звітності є її повнота. Під повнотою звітності розуміють необхідність одержання користувачами усієї облікової інформації, необхідної для здійснення функцій управління, та юридичну повноцінність наданої в звітах бухгалтерської інформації.

Бухгалтерська звітність повинна бути корисною. Корисність є узагальнюючою вимогою до бухгалтерської звітності. Критеріями корисності є зв'язок з метою управління, надання у звітності релевантної бухгалтерської інформації, забезпечення можливості регулювання системи управління на основі отриманої із звітів інформації.

Однією з важливих вимог є економність бухгалтерської звітності. Під економністю розуміють те що, зиск від отриманої із звітів бухгалтерської інформації для системи управління повинен перевищувати витрати на їх підготовку.

Обов'язковість подання витікає власне із суті бухгалтерської звітності. Користувачі бухгалтерської звітності повинні планувати свою діяльність, що нерозривно пов'язано з обов'язковістю їх інформування шляхом надання бухгалтерської звітності.

Вимоги щодо регламентування бухгалтерської звітності обумовлені необхідністю узагальнення інформації наприклад, окремих сегментів в межах підприємства, або окремих підприємств в межах холдингів та корпорацій. Тому користувачі встановлюють єдині форми звітів, правила їх складання та надання як в локальних межах так і в масштабах держави.

Простота і чіткість вимагають подання бухгалтерської звітності, яка зрозуміла користувачам. Звітність повинна бути зрозуміла користувачам, якщо вони мають достатні знанні і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Обачність при складанні бухгалтерської звітності передбачає, що методики оцінки, що застосовуються у бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки забовязань та витрат і завищенню активів та доході підприємства.

Доступність бухгалтерської звітності полягає в спроможності користувачів її отримати. Слід зауважити, що ця вимога не є виключно обов'язковою щодо усіх бухгалтерських звітів та може висуватися користувачам в межах їх прав та повноважень, що чітко регламентуються законодавчими актами, відповідними розпорядчими документами суб'єктів господарювання.

Раціональність спрямована на забезпеченні розумного, мінімального обсягу бухгалтерських звітів, що необхідні системі управління. Відступ від даної вимоги, може призвести до появи надлишкової та непотрібної звітності, яка не впливає на прийняття управлінських рішень або дублюється у різних варіаціях .

Звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.