Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін

Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття.

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.

2.Фізіологічна характеристика групових систем АВО та СДЕ(резус). Значення резус належности при переливанні крові та при вагітности. Умови сумісності крові донора і реципіента. Проби перед переливанням крові.

3.Роль групових систем АВО і СДЕ в захисті організму людини.

4 Тромбоцити, їх фізіологічна роль.

5.Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення.

6.Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення..Коагулянти, антикоагулянти та фібринолітичні фактори. Їх фізіологічне значення.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

1.Визначення групи крові за системою АВО за допомогою цоліклонів.

2.Визначення загального часу зсідання крові

3.Визначення ретракції згустка.

Робота №1. Визначення групи крові за системою АВО за допомогою цоліклонів.

Мета роботи: визначити групу крові за системою АВО.

Для роботи потріібні: біла фарфорова тарілка, 7 маркірованих піпеток, предметне скло, олівець-склограф, кров та плазма обстежуваного, закриті посудини з розчинами цоліклонів анти-А та анти-В, стандартні еритроцити ІІ(А) та ІІІ(В), ізотонічний розчин натрію хлориду.

Хід роботи. Суху фарфорову тарілку розділити на 4 сектори склографом. Зробити написи “анти-А”, “анти-В”, “стандарт А”, “стандарт В”. За допомогою відповідно маркірованих піпеток по черзі нанести на поверхню тарілки у відповідний сектор по одній (0,1мл) краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Простежити, щоб не було бризок до сусідніх секторів. Цією ж піпеткою зробити краплю плоскою (не менш 1,5-2 см у діаметрі).

Одну краплю досліджуваної крові за допомогою відповідно маркірованої піпетки помістити на сухому предметному склі. Куточками другого сухого предметного скла перенести частину крові(0,01мл) в обидві краплі цоліклонів. Куточки скла для різних цоліклонов мають бути різними. Кров одразу розмішати з краплею цоліклона цим же куточком предметного скла. Співвідношення крові й цоліклона повинно бути 1:10 (змішана крапля має слабко-рожеве забарвлення). Спостереження за перебігом реакціі провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хв.

Оцінка результатів та контроль.

1.Аглютинаціі нема ні з цоліклоном анти-А, ні з цоліклоном анти-В. Отже, можна припустити, що досліджувані еритроцити не містять антигенів А і В, а кров належить до групи I (0,a,b).Для підтвердження цього треба провести контроль на присутність у цій крові аглютинінів a і b.

Для проведення контролю треба за допомогою маркірованої піпетки нанести по 1 краплі плазми досліджуваного в сектори з написами “стандарт А” і “стандарт В”. Зробити краплі плоскими (діаметром 1,5-2 см). Краплю крові зі стандартними еритроцитами групи II(A) помістити на предметне скло. Кутом другого предметного скла паренести частину крові в краплю плазми, що міститься в секторі “стандарт А”. Співвідношення крові й плазми становить 1:10. Так само змішані стандартні еритроцити групи III(B) з плазмою досліджуваного в секторі з написом “ стандарт В”. Якщо буде реакція аглютинаціі в обох краплях плазми, то можна з певністю говорити, що кров обстежуваного належить до групи I (0, a,b) і містить в собі аглютиніни a і b.

2. Аглютинація відбулася лише з цоліклоном анти-А. Отже, можна припустити, що досліджувана кров, власне,її форменні елементи, містять лише антиген А і кров належить до групи II(A,b). Для підтвердження цього треба провести контроль з метою виявлення аглютинінів у плазмі обстежуваного.

Для проведення контролю за допомогою маркірованої піпетки треба нанести по 1 краплі плазми на тарілку в секторах з написом “стандарт В” і “ стандарт А”. Змішати плазму й стандартні еритроцити II (A) і III (B) за описаною вище методикою. Якщо аглютинация відбувається у секторі “стандарт B ” і не проявиться у секторі “стандарт А”, то це свідчить про те, що в плазмі є аглютиніни b і нема аглютинінів a. Отже, можна стверджувати, що кров належить до групи II (A,b).

3. Аглютинація відбулася тільки з цоліклоном анти-В. Отже,можна припустити, що досліджувані еритроцити містять лише антиген В і кров належить до групи ІІІ(В, a). Для підтвердження цього слід провести такий же контроль, як у попередніх випадках. Якщо реакція аглютинації відбудеться у секторі “стандарт А” і не відбудеться у секторі “стандарт В”, то можна стверджувати, що кров досліджуваного належить до групи ІІІ(В, a).

4. Аглютинація еритроцитів спостерігається в обох краплях з цоліклоном. Отже, можна припустити, що досліджувані еритроцити містять антигени – А і В, а кров належить до групи IV(AB-). Для підтвердження цього також обов’язковий контроль, який проводять за вищеописаною методикою.

Якщо аглютинації стандартних еритроцитів не буде в обох краплях суміші з плазмою досліджуваного, то це означатиме, що плазма не містить антитіл a і b. Отже, кров досліджуваного належить до групи IV(AB-).

При проведенні проб треба пам’ятати, що всі явища, які відбуваються у краплях більш ніж за 2,5 хв від моменту змішування, не будуть пов’язані зі специфічною аглютинацією, котра визначається у досліджуванні, а можуть мати різні причини.

Несправжня аглютинація еритроцитів може бути тоді, коли вони збираються у монетні стовпчики. Цю аглютинацію легко відрізнити від справжньої, якщо додати до 1 краплі крові 1 – 2 краплі ізотонічного розчину натрію хлориду. У даному разі несправжня аглютинація зникне.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати у формі пропонованої таблиці результати аглютинації з цоліклонами анти-А і анти-В, а також результати контролю.

У висновках відповісти на запитання,

Про що свідчить наявність\відсутність аглютинації досліджуваної крові з цоліклонов анти-А?

Про що свідчить наявність\відсутність аглютинації досліджуваної крові з цпликлоном анти-В?

Про що свідчить наявність\відсутність аглютинації стандартних еритроцитів А з плазмою крові досліджуваного?

Про що свідчить наявність/відсутність аглютинації стандартних еритроцитів В з плазмою крові досліджуваного?

До якої групи за системою АВО належить кров обстежуваного?

Робота № 2. Визначення загального часу зсідання крові.

Мета роботи: визначити загальний час зсідання крові та оцінити його.

Для роботи потрібні: предметне скло, скляний гачок, годинник, голка, 96% етиловий спирт, 2% розчин йоду спиртовий, вата.

Хід роботи. З хвоста щура взяти кров і нанести на предметне скло краплю крові і одномоментно засікти час. Витягуючи гачком вміст краплі з інтервалом 20 – 30 с (гачок треба тримати вертикально), почекати, доки за гачком потягнеться тонка прозора нитка фібрину. Знову засікти час і вважати цей момент початком зсідання. Потім, також зануривши гачок у краплю крові, потягувати вміст краплі горизонтально по склу з тим же інтервалом. Як тільки за гачком потягнеться згусток, засікти час, що відповідає закінченню процесу зсідання.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати час початку та кінця зсідання.

У висновках відповісти на запитання, чи нормальний загальний час зсідання крові?

Робота № 3. Визначення ретракції згустка.