Основна мета економічні функції держави.

Мета державного регулювання – досягнення найбільш ефективного економічного процвітання (розвитку)

Принципи держ.регулювання:

- мінімальне пряме втручання в економічні процеси.

- опосередкований вплив на суб’єктів господарювання; (за допомогою економічних регуляторів і нормативів)

Основні функції державного регулювання:

1. Забезпечення сприятливої правової бази.

2. Визначення глобальної стратегії розвитку країни. Індикативне макроекономічне планування.

3. Узгодження і стимуляція пріоритетних напрямків інноваційних процесів та інвестиційної діяльності.

4. Перерозподіл ресурсів, стабілізація економіки і соціальний захист населення.

5. Регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього середовища.

Індикативний характер державного планування.

Мета індикативного планування – реалізація основних цілей державного впливу на соціально-економічний розвиток країни в цілому, окремих суб’єктів господарювання й розробки відповідної стратегії, тактики і політики із засобами їх впровадження.

Принципи індикативного планування:

· Поєднання практичних, аналітичних і прогнозних методів для вивчення соціально-економічних процесів.

· Інформування про перспективи і прогнози соціально-економічного розвитку.

· Застосування переважно непрямих регуляторів і нормативів

· Реалізація прямого впливу на соціально-економічні процеси переважно через кошти держбюджету.

Розділи індикативного плану:

1. Природно-економічні особливості країни і регіонів (поточний і перспективний стан).

2. Зміни у структурі економіки найважливіші пропорції і переваги.

3. Перспективи розвитку галузей і міжгалузевих зв’язків.

4. Напрями соціального розвитку суспільства, соціальний захист населення.

5. Перелік цільових програм та їх забезпечення ресурсами на різних рівнях управління.

6. Розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків у перспективі і характер їх кон’юктури.

7. Формування фінансового плану і бюджету, застосування економічних регуляторів.

В системі централізованого регулювання економіки важливе місце займають державні контракти і державне замовлення – форми задоволення суспільних потреб у певних видах продукції.

Державний контракт– засіб забезпечення потреб споживачів, фінансуються за рахунок державного бюджету та поповнення державного резерву. При цьому оплата гарантується державою. Державний контракт визначає права і обов’язки при використанні поставок продукції, враховуючи наступні розділи:

· загальний;

· фінансово-економічний;

· науково-технічний;

· соціальний;

· визначення терміну поставки.

Державне замовлення – засіб стимулювання зростання виробництва дефіцитної продукції, розвитку пріоритетних засобів народного господарства, впровадження нових технологій, розв’язання соціальних потреб, державна підтримка найважливіших наукових досліджень.