Організація готівкових грошових розрахунків
Важливим напрямом діяльності банків є касові операції, предметом регулювання яких є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 та Постанова НБУ № 174 від 01.06.2011 р. «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» (далі Інструкція), у яких встановлені порядок і вимоги щодо здійснення банками, касових операцій у національній та іноземній валюті, регулюються взаємовідносини банків з територіальними управліннями НБУ, іншими банками та клієнтами з цих питань.
«Касові операції – операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку» [8].
Касові операції мають велике значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів, банки збільшують свої резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.
Основними завданнями банків в організації готівкового обігу є:
- повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
- створення умов для залучення готівки до кас банків;
- забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам на оплату праці, пенсій, допомоги та інші цілі;
- сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом впровадження прогресивних методів безготівкових розрахунків та інші.
Усі касові операції банків з клієнтами оформляються касовими документами, за допомогою яких оформлюються звіти про використання коштів, журнали встановленої форми для реєстрації документів, книги обліку. Валютно-обмінні операції, а також операції з банківськими металами здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими нормативно-правовими актами.
Контрольні питання:
1. На яких принципах базуються безготівкові розрахунки?
2. Дайте визначення та назвіть форми безготівкових розрахунків.
3. Які способи платежу використовуються при безготівкових розрахунках?
4. Яким чином встановлюється черговість платежів з поточного рахунка підприємства?
5. Перерахуйте суб’єкти та об’єкти при безготівкових розрахунках.
6. Розкрийте сутність та порядок застосування платіжного доручення.
7. Охарактеризуйте розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
8. Що таке чек та його застосування?
9. Розкрийте сутність, види та призначення акредитивів?
10. Яким чином здійснюються розрахунки в порядку планових платежів?
11. Охарактеризуйте розрахунки, що базуються на заліку взаємної заборгованості платників.
12. Поясніть поняття національна система масових електронних платежів та порядок їх застосування.
13. Розкрийте поняття «платіжна картка» та «платіжний термінал».
14. Які види банківських пластикових карток використовуються в Україні і яким чином?
15. Дайте визначення та пояснення понять «електронний гаманець» та «електронний чек».
16. Що таке дебетна картка та порядок її застосування?
17. На підставі яких документів банки приймають готівкові кошти своїх клієнтів?
18. На підставі яких документів банки видають готівкові кошти своїм клієнтам?
19. Хто встановлює ліміт каси підприємства та його сутність?
Тестові завдання
1. Суб’єкти безготівкових розрахунків:
а) держава та підприємства;
б) всі фінансові установи;
в) суб’єкти господарської діяльності, бюджетні установи, населення та банківські установи.
2. Безготівкові розрахунки – це:
а) розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту;
б) документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка установі банку, яка веде його рахунок, списати певні особі зазначену суму на її рахунок.
3. Основні форми безготівкових розрахунків::
а) платіжні доручення та вимоги - доручення;
б) чеками та акредитивами;
в)векселями та платіжними вимогами;
г) всі відповіді вірні;
д) всі відповіді не вірні.
4. Платіжне доручення – це::
а) це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника та нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму постачальникові.
б) документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунка.
5. Термін дії чекової книжки:
а) продовжується щорічно установою банку;
б) три роки;
в) один рік.
6. При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між суб’єктами:
а) заявником акредитиву та банком-емітентом;
б) заявником акредитиву, банком-емітентом та бенефіціаром;
в) заявником акредитиву, банком-емітентом, бенефіціаром та банком бенефіціара;
г) бенефіціаром та банком бенефіціара.
7. Платіжна картка – це:
а) електронний пристрій, за допомогою якого здійснюється авторизація платіжної картки та основні операції з оформлення оплати вартості товарів та наданих послуг;
б) документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами.
8. Трансакція – це:
а) надання дозволу на обслуговування тримача платіжної картки;
б) інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки.
9. Авторизація –це:
а) надання дозволу на обслуговування тримача платіжної картки;
б) інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки;
в) документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами;
10. Дебетна картка – це:
а) різновид платіжної картки, на якій виконується збір, обробка, зберігання та передавання кредитно-фінансовим установам інформації;
б) різновид платіжної картки, що використовується для оплати товарів, наданих послуг та одержання готівкових коштів з поточного рахунка;
Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 519;