Бюджет руху грошових коштів

Бюджет руху грошових коштів – це план руху коштів на поточному рахунку і у касі підприємства та його структурного підрозділу, що відбиває всі прогнозовані надходження і витрати коштів у результаті звичайної діяльності підприємства. Він свідчить про передбачувані умовами договорів надходження передоплати за продукцію, що поставляється, затримку надходжень за відвантажену раніше продукцію – дебіторську заборгованість, використання негрошових форм платіжних документів – фінансових сурогатів (заліків, казначейських зобов’язань, векселів, тощо).

Бюджет руху грошових коштів відображає потребу у зовнішньому фінансуванні (обсяг кредитів, інвестицій), а також забезпечує більш точне його визначення. Його призначення полягає у забезпеченні збалансованості надходжень коштів (відповідних плану доходів) і їхнього використання (відповідно до плану витрат) бізнесу за бюджетними періодами.

Якщо виявиться, що залишки коштів на початок бюджетного періоду (вступне сальдо) і очікувані надходження коштів протягом періоду будуть недостатні для покриття витрат, відповідно до бюджету доходів і витрат, а також інших видів витрат у відповідний бюджетний період (наприклад, на капітальні інвестиції), то для даного бізнесу необхідно починати пошук додаткових джерел коштів на відповідний бюджетний період (взяти кредит у банку) чи знайти іншу форму залучення зовнішніх фінансових джерел, здійснити залік для зниження дебіторської чи кредиторської заборгованості і т.п.).

Для бізнесу чи структурного підрозділу, які не є юридичними особами, БРГК має чисто розрахунковий характер. Показники вступного сальдо (залишок на початок періоду) і кінцевого сальдо (залишок на кінець періоду) у бюджетах відповідають даним звітних бюджетів.

Форми БРГК можуть бути різними залежно від специфіки діяльності підприємства. Однак, у всіх випадках статті БРГК взаємопов’язані з формою БДіВ, планом капітальних витрат і кредитним планом. Відмінність формату БРГК від БДіВ полягає в тім, що в останньому всі статті витрат показані за методом їхнього нарахування залежно від обсягу продажу (тобто відповідають планам-графікам відповідних операційних бюджетів), а в першому – за методом їхньої оплати (тобто відповідають графікам оплати дебіторської і кредиторської заборгованості).

Розробка бюджету руху грошових коштів починається з визначення джерел і складових надходжень коштів у майбутній бюджетний період. Тут відображаються тільки ті кошти чи фінансові сурогати, що реально можуть надійти на поточний рахунок чи іншим способом у даний бюджетний період. Ці джерела можуть бути: як зовнішніми, так і внутрішніми. Зовнішні надходження – кредити й інвестиції; внутрішні – доходи від реалізації виготовленої продукції (послуг), а також доходи від інвестиційних та фінансових операцій. Однак, виникає ряд проблем.

Перша проблема заключається у визначенні обсягу надходження коштів за виготовлену продукцію у конкретний період (місяць, декаду). Відвантаження виготовленої продукції (відображена в БДіВ) у часі не збігається з надходженням коштів за неї. Якщо за умовами договору (контракту) передбачено передоплату чи реалізацію в кредит (передача товару на консигнацію), то неминучим буде розрив між реалізацією (відвантаженням) товару і пов’язаними з нею витратами і надходженням виручки від реалізації на поточний рахунок підприємства.

Вартість відвантажених товарів (наприклад, чиста виручка за даний бюджетний період у бюджеті доходів і витрат) у такому випадку не буде збігатися (буде менше) з обсягом грошових засобів, що надійшли, за той же бюджетний період. Разом з тим усі витрати (відповідно до бюджету доходів і витрат у даний бюджетний період, пов’язані з випуском і реалізацією товарної продукції підприємства вже понесли чи будуть домовлятися з постачальниками про розмір кредиторської заборгованості. Тому має бути визначена частина відвантаженої в той чи інший місяць (декаду) продукції, яка буде оплачена в той же місяць (декаду) у формі передоплати чи готівкою, а яка частина буде оплачена пізніше і, головне – коли через 2-3 місяці чи 2-3 декади. Ці надходження коштів за відвантажену раніше продукцію формують дебіторську заборгованість, що буде відображена потім у розрахунковому балансі.