Для структурних підрозділів без власних розрахункових рахунків дана позиція може бути визначена одним з наступних варіантів.

1. Первісний залишок коштів на поточному рахунку підприємства розподіляться пропорційно між різними структурними підрозділами у відповідності, з їхніми оборотами (за фактичними чи прогнозними на бюджетний період).

2. Залишок коштів на поточному рахунку підприємства для кожного підрозділу визначається спеціальною вказівкою менеджерів підприємства відповідно до умов ведення бізнесу на майбутній період (виходячи з пріоритетності для підприємства діяльності того чи іншого бізнесу).

3. Визначається нормативний (незнижуваний) залишок коштів кінцевого сальдо.

У будь-якому випадку ця позиція для компанії в цілому не може бути негативною. Для структурних підрозділів бажано також, щоб її значення було позитивним при складанні і затвердженні бюджету.

Роздягнув ”Надійшло грошове розпорядження засобів – усього” показує розподіл за періодами надходжень коштів з різних джерел.

Виручка від реалізації товарів, продукції, послуг відображає прядок оплати відвантаженої продукції. Основна проблема розрахунку останньої за періодами заключається у тимчасовому розриві (до двох-трьох місяців і більш) відвантаження продукції і надходження коштів за неї. Тому в БРГК виділяються дві статті надходжень: за готівку і за передоплатою – показує всі надходження коштів на поточний рахунок одночасно з відвантаженням продукції.

Надходження за продукцію, відвантажену раніше, - показує надходження коштів від споживача після одержання ним продукції.

Тут необхідно вирішити дві задачі:

· перша – визначити, який відсоток від вартості продукції, що відвантажується, можна одержати від споживача у вигляді передоплати за готівку у той же період (декада, місяць), у якому ця продукція буде відвантажена (за бюджетом доходів і витрат);

· друга – визначити, коли можна екати надходження (бажано повного) грошових засобів, що залишилися (тобто визначити період ”звірення рахунків” зі споживачами).

Якщо продукція не передана на реалізацію, то звірення рахунків, як правило, повинна відбуватися щомісяця. Якщо продукція передана на реалізацію за товарним кредитом, то термін одержання коштів складає звичайно три місяці (чи за умовами контракту). У цьому випадку сума виручки від реалізації за місяць, відображеної в бюджеті доходів і витрат, не буде відповідати виручці від реалізації в БРГК, оскільки тільки одна частина її (передоплата і продаж за готівку) надійде в той же період, а інша – в один з наступних періодів.

Після того, як будуть визначені середня чи найбільш ймовірна для бюджетного періоду частка передоплати (у %) у сумі виручки від реалізації (звичайно ця частка встановлюється на основі аналізу договорів чи тенденцій минулих років) відвантаженої продукції і середнього терміну звірення рахунків, дана позиція в БРГК може бути складена, виходячи з раніше отриманого відповідного показника бюджету доходів і витрат для того ж періоду.

Таким чином, для визначення загальної виручки від реалізації в БРГК, наприклад за першу декаду місяця, необхідно окремо розрахувати позицію ”за готівку і за передоплатою”, для чого на початку оволодіння технікою бюджетування можна зробити наступне:

· взяти з бюджету доходів і витрат відповідне значення виручки від реалізації за один місяць і розділити її на три;

· помножити отриманий результат на частку передоплати і реалізації за готівку (як середню за підсумками минулих періодів). Цей показник може бути різним у кожному бізнесі.

Після цього розраховується позиція ”надходження коштів за продукцію, відвантажену раніше”, для чого визначається виручка від реалізації за місяць в бюджеті доходів і витрат за ті місяці (місяць), що передують розрахунковому, для яких звірення рахунків можливе в даний місяць складання БРГК. після цього необхідно:

· відповідний показник виручки від реалізації за місяць в бюджеті доходів і витрат помножити на коефіцієнт (1-ДО), де ДО – частка передоплати і реалізації за готівку за відповідний місяць бюджету доходів і витрат;

· отримане значення потрібно розділити на три і проставити у відповідній позиції БРГК ”надходження за продукцію, відвантажену раніше”, у декади того місяця для якого здійснюється звірення рахунків.

По статті БРГК ”за готівку і за передоплатою” також можуть відбиватися ті взаємозаліки, емісія яких не збіглася з періодом звірення рахунків, коли залік здійснено на суму залишку неоплаченої продукції. У цьому випадку в БРГК такий взаємозалік повинний відбиватися по статті ”надходження за продукцію, відвантажену раніше”, у відповідний період (тобто, коли така емісія взаємозаліку буде зроблена). Сума двох позицій (рядків) відображає виручку від реалізації усього в БРГК за першу декаду місяця.

Iснує і більш точний метод розподілу виручки від реалізації за вказаними вище статтями БРГК. Він передбачає побудову графіка надходжень, що складається одночасно з бюджетом продажу (є його додатком) і корегується (як і бюджет продажу) відповідно до бюджетного регламенту.

Виручка від реалізації основних засобів показує можливі надходження від реалізації частини активів підприємства за їх очікуваною ринковою вартістю на період реалізації (якщо це дозволяє зробити діюча нормативна база). Види реалізованих основних засобів, порядок надходження коштів, ціна реалізації та інші умови визначаються менеджером структурного підрозділу за узгодженням з менеджерами підприємства. Ці дані можуть бути представлені також у бюджеті доходів і витрат по статті ”Iнші операційні доходи”.

Є особливості заповнення подекадних форм у БРГК за цією позицією. Якщо точно не відома дата надходження на поточний рахунок коштів від реалізації основних засобів у перші два місяці бюджетного періоду, то відповідне значення даного показника записується в останню декаду другого місяця.

Аванси, отримані від споживачів, бюджетні асигнування визначаються в БРГК, виходячи з можливості реального одержання на поточний рахунок коштів з цих джерел у відповідний бюджетний період. Для цього повинні бути проаналізовані умови укладених чи передбачуваних договорів, а також проаналізований можливий графік одержання засобів з федерального бюджету за відповідною програмою.

Кредити, позики в БРГК є, як правило, розрахунковим показником, що відображають потребу у зовнішньому фінансуванні у випадку, коли залишок коштів на поточному рахунку підприємства (кінцеве сальдо) стає в який-небудь з періодів мінусовим чи знижується до неприйнятно низького рівня. Сума кредиту визначається також виходячи з запланованої суми капітальних (первісних) витрат підприємства в бюджетний період (відповідно до інвестиційного плану). Попередньо як допоміжний інструмент можна скласти попередній варіант кредитного плану (із вказівкою суми кредиту, умов його одержання і повернення, періоду одержання і т.п.). Кредитний план буде корегуватися в міру складання останнього варіанту БРГК. Затвердження кредитного плану звичайно здійснюється після прийняття і затвердження менеджерами підприємства усього БРГК (з урахуванням потреби в оборотних коштах).

Величина коштів, що надходять у формі кредитів, визначається також з урахуванням таких факторів: можливості одержання кредиту (кредитний рейтинг підприємства), процентних ставок за кредитом, переваги кредиту іншим джерелам зовнішнього фінансування. Але головним є все-таки те, наскільки суми витрат в один з періодів перевищують звичайну (природну) суму витрати коштів за операціями.

Подекадні значення визначаються на основі точних даних про можливе надходження всіх сум, або шляхом віднесення всієї суми надходження на останню декаду відповідного місяця.

Отримані дивіденди і відсотки визначаються на основі даних про суми депозитів і інших вкладень, термін виплати відсотків за яким настає у відповідний період БРГК. Звичайно ці статті мають сенс для підприємства в цілому.

Даний показник повинний відповідати позиції ”Відсотки до одержання” форми № 2, а також частини ”Iнших операційних доходів”. По цій же позиції можуть бути відбиті надходження з обслуговуючого банку за використання останнім тимчасово вільних засобів організації, що знаходяться на її поточному рахунку. Однак, якщо частка таких коштів невелика, а терміни надходження найчастіше невизначені, то дану позицію недоцільно враховувати в БРГК. Iнші надходження визначаються як всі інші, не зазначені вище кошти, що можуть надійти на поточний рахунок у бюджетний період. Найбільш важливі позиції тут – ”Iнші позареалізаційні доходи” із БДіВ, ”Облік векселів і інвестицій, що надходять у грошовій формі”. Порядок їхнього відображення в БРГК може бути аналогічним відображенню кредитів і позик. Всі інвестиції у виді матеріальних і нематеріальних активів, а в іншій негрошовій формі, а також товарні векселя, що не підлягають обліку в грошовій формі, у БРГК не відбиваються.

Розділ ”Спрямовано коштів” розподіляється на три основні групи показників:

· фінансування поточних операцій (значення показників можуть бути узяті з бюджету доходів і витрат за статтями прямих витрат і накладних витрат);

· фінансування капітальних (первісних) витрат (значення показників можуть бути взяті для підприємства з відповідного бюджету);

· фінансування витрат інших видів (значення показників можуть бути взяті з бюджету доходів і витрат за статтями ”Накладні витрати” і ”Використання валового прибутку”).

Позиція ”Оплата придбаних товарів, послуг” визначається виходячи зі значень відповідних показників у бюджеті доходів і витрат. У залежності від порядку розрахунків з постачальниками (за більшістю видів прямих і накладних витрат звичайно це передоплата) прямі витрати на закупівлю товарів, сировини і матеріалів, а також на оплату послуг на стороні з бюджету доходів і витрат повинні відбиватися в БРГК за цією ж статтею.

Таким чином, у БРГК входять наступні позиції:

· сировина, матеріали, товари;

· інші прямі витрати структурного підрозділу;

· накладні витрати структурного підрозділу;

· загальноорганізаційні витрати ПО (АТ);

· інші операційні платежі.

Ці позиції за місяць відповідають аналогічним позиціям прямих витрат із БДіВ, адміністративних витрат і витрат на збут підприємства, крім витрат на оплату праці, що показуються в БРГК окремо, інших операційних витрат із БДіВ за той же місяць. Значення цих показників за декадами перших двох місяців бюджетного періоду можуть бути визначені (під час відсутності точних даних) шляхом розподілу значень показників за місяць на три.

Ще однією особливістю визначення розмірів списань за даною статтею БРГК є використання товарних векселів у розрахунках із кредиторами. Якщо у відповідний період передбачається використовувати товарний вексель для взаємозаліку з постачальниками, то відповідне значення статті ”Сировина, матеріали, товари”, взяте з бюджету доходів і витрат (частина прямих витрат) буде зменшено на суму векселя. Для торгово-закупівельних структур, що здійснюють реалізацію на умовах товарного кредиту, розрахунки з постачальниками можуть здійснюватися через два місяці після реалізації товарів (якщо договором не передбачена оплата кожної облікової одиниці протягом п’яти банківських днів після перерахування грошей кінцевим споживачем).

При визначенні величини списань засобів по статті ”Перевищення постачань напівфабрикатів інших цехів” БРГК необхідно визначити величину цього перевищення (позитивного сальдо) для окремого бізнесу і компанії в цілому. Для цього доцільно скласти графік руху запасів і незавершеного виробництва, що звичайно складається одночасно з бюджетом запасів (є його додатком) і коректується (як і бюджет запасів) відповідно до бюджетного регламенту. Позиції, що відбивають у БРГК витрати на оплату праці, розраховуються як сума відповідних позицій бюджету доходів і витрат (у прямих витратах і накладних витратах). Оскільки заробітна плата (за винятком систем оплат, що передбачають щотижневі виплати) виплачується один-два рази на місяць, у БРГК цю обставину також повинне знайти відображення (особливо в значеннях показників по декадах перших двох місяців бюджетного періоду).

Позиції з кодами рядків показують капітальні (первісні для бізнесів-проектів) витрати і повинні відповідати бюджету капітальних (первісних) витрат підприємства на бюджетний період. У випадку централізовано здійснюваних програм технічного переозброєння виробництва дані витрати і відповідно бюджет капітальних (первісних) витрат складається тільки для підприємства в цілому. У бюджеті витрат і доходів ці позиції не відбиваються.

Форму БРГК кожне підприємство розробляє самостійно стосовно до власних потреб і можливостей. Технологія його побудови повинна бути представлена в спеціально розробленому документі – Положенні, що регламентує основні джерела інформації при складанні БРГК, етапи, що виконуються при складанні бюджету. У БРГК повинна бути представлена інформація в розрізі центрів фінансового обліку відповідно до побудованої структури управління фінансами підприємством. Формат БРГК по підприємству в цілому представлений у табл. 9.1.

З даних табл. видно, що чисте надходження грошових коштів по поточній і фінансовій діяльності цілком перекриває їхні витрати по інвестиційній діяльності. Чиста зміна коштів (перевищення надходження над витратами) на кінець прогнозного кварталу складає 13 015 тис. грн., чи 4,4%. Залишок грошових коштів на кінець прогнозного кварталу в порівнянні з його початком виріс у 1,5 рази (38 805:25 790). На цю зміну вплинуло значне надходження коштів від поточної і фінансової діяльності. Отже, підприємство в цілому спроможне генерувати кошти в обсязі, достатньому для здійснення необхідних витрат. Проаналізувавши плановий бюджет і прийнявши відповідні управлінські рішення, здійснюють оперативний контроль за його виконанням. При наявності можливих відхилень від плану, що призводять до негативних наслідків для фінансово-господарської діяльності підприємства, уживають заходів по уточненню чи бюджету корегуванню дій персоналу підприємства.

Основним плановим документом по управлінню поточним грошовим оборотом є бюджет руху грошових коштів (БРГК). Його розробляють на майбутній квартал з розбивкою показників по місяцях чи на місяць з розбивкою по декадах (п'ятиденках). Мета складання БРГК – забезпечити достатність грошових ресурсів на будь-який момент для здійснення операцій по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності. Оскільки планування грошових коштів піддане невизначеності, доцільно визначати обсяг грошових ресурсів, що перевищує мінімум, необхідний підприємству в прогнозному періоді. Дотримання цього принципу дозволяє керівництву підприємства вживати оперативні заходи по трансформації зайвих коштів у короткострокові інвестиції. Рух грошових коштів – це відображення нескінченного процесу діяльності підприємства, де не існує початкової і кінцевої точки. Для успішного здійснення господарської діяльності повинний існувати безупинний потік товарів (послуг) і інших матеріальних цінностей на підприємство і з нього. Щоб процес не переривався, важливо забезпечити своєчасне надходження грошових коштів на поточні рахунки і скоординувати платежі підприємства, максимально наблизивши їх до грошових надходжень. Будь-яке значне невиконання зобов’язань по платежах означає, що безперервність діяльності підприємства перебуває під загрозою. Для того, щоб цього не відбулося, необхідно забезпечити планування очікуваного потоку грошових коштів. Очікувані грошові надходження за розрахунковий період і їхню швидкість необхідно оцінити і порівняти з очікуваними платежами і їхньою швидкістю. Необхідно оцінити будь-які розриви в надходженнях і витратах, які особливо важливі в ті моменти, коли має місце дефіцит грошових коштів. Найважливішими аспектами управління фінансами є уміння менеджерів підприємства використовувати з вигодою надлишки грошових коштів і спроможність вжити заходи для покриття можливого дефіциту. Значно легше покрити дефіцит грошових коштів, якщо він заздалегідь спрогнозований.

Основне призначення БРГК полягає в наступному:

· забезпечення стабільної платоспроможності підприємства;

· аналіз взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів;

· проведення ефективної політики в сфері залучення позикових грошових коштів;

· раціональне розміщення вільних грошових коштів;

· здійснення обліку, аналізу і планування грошових потоків підприємства й центрів фінансового обліку, що їх утворюють;

· виявлення величини та здійснення контролю за динамікою позитивного і негативного сальдо грошових коштів як по підприємству в цілому, так і по кожному центру фінансового обліку.

У процесі постановки бюджетування на підприємстві виділяють кілька етапів робіт:

1. розробка Положення про бюджетування руху грошових коштів;

2. організація роботи підсистеми оперативного фінансового обліку для цілей інформаційного забезпечення виконання БРГК;

3. організація роботи (із залученням комерційних служб підприємства) по плануванню руху грошових коштів.

При підготовці БРГК важливо скласти часовий графік надходження і витрат коштів по днях чи п'ятиденках. Такий графік показує вплив ділової активності підприємства на грошові потоки. Вибір тимчасових інтервалів залежить від характеру комерційної діяльності підприємства. Якщо зміни в чистому грошовому потоці по днях будуть значними, то доцільно здійснювати щоденний прогноз. В інших випадках достатньо розробки щотижневих, щомісячних і квартальних прогнозів. Крім того, корисний так званий ковзний варіант (Rolling budget), коли бюджет, складений на квартал, корегують кожен місяць.

Процедури прогнозування БРГК доцільно здійснювати в такій послідовності:

1. прогноз грошових надходжень у розрахунковому періоді;

2. прогноз грошових виплат у розрахунковому періоді;

3. обчислення чистого грошового потоку (надлишку чи нестачі грошових коштів) у майбутньому періоді.

9.3. Бюджет активів і пасивів (бюджет по балансовому листу)

Розробка бюджету по балансовому листу (ББЛ), чи прогнозного балансу активів і пасивів, є завершальним етапом бюджетування. Прогнозний баланс активів і пасивів являє собою звичайний бухгалтерський баланс, що постійно складає підприємство, але в укрупненому вигляді. Він складається з найбільш важливих з позиції фінансового обліку статей. Значення прогнозного балансу полягає в тому, що він дозволяє комерційним службам оцінити, як буде виглядати фінансовий стан підприємства після закінчення відповідного періоду (кварталу).

Прогнозний баланс дозволяє одержати наступну інформацію:

1. установити можливі негативні для підприємства фінансові наслідки рішень, прийнятих на планований період;

2. перевірити правильність складання бюджету руху грошових коштів (у математичному аспекті);

3. провести прогнозний аналіз фінансового стану підприємства на кінець розрахункового періоду (кварталу) на основі розрахунку планових коефіцієнтів платоспроможності і ліквідності з позиції вимог фінансового ринку;

4. структурно виділити майбутні джерела фінансових ресурсів і зобов'язання підприємства.

Відмінна риса даного етапу бюджетування полягає в тому, що деякі статті бухгалтерського балансу мають місце в результаті розробки бюджету доходів і витрат та бюджету руху грошових коштів. Окремі необхідні показники знаходяться в прихованій формі (наприклад, прогноз руху матеріальних цінностей на складі). Однак для цілого ряду показників необхідні спеціальні розрахунки (наприклад, основних коштів, нематеріальних активів, податкових платежів тощо). Методика прогнозування показників для розробки балансу активів і пасивів на кінець планового періоду полягає в наступному. З спеціально складеного для цілей бюджетування бухгалтерського балансу виводять початкове сальдо по кожному рахунку окремо. Після цього по відповідному рахунку приводять спеціальні розрахунки, що показують рух грошових коштів по ньому і виводять загальний оборот і кінцеве сальдо. На основі визначених у такий спосіб кінцевих сальдо по рахунках складають прогнозний баланс на кінець планового періоду (кварталу). Форма звітного бухгалтерського балансу на початок планового періоду представлена в табл. 9.2.

Розглянемо методику розрахунку руху активів по окремих для визначення статей балансу на кінець планового кварталу.

Планування по рахунках активів. Рух по рахунку ”Нематеріальні активи” установлюють по табл. 9.3.

При плануванні оборотів по даному рахунку з метою спрощення розрахунку припускають, що придбання і продажі цих активів протягом планового кварталу не буде. Тоді весь рух по даному рахунку зводиться до амортизації нематеріальних активів, зведення про яку фінансовий відділ одержує від бухгалтерії. Кінцеве сальдо визначають як початкове сальдо мінус нарахування амортизації. Аналогічний розрахунок здійснюють по рахунку ”Основні засоби” (табл. 9.4).

Стаття ”Запаси” містить у собі не однакові за економічним змістом елементи. Тому виникає необхідність у прогнозуванні кожного елемента. Рух по елементу ”Сировина і матеріали” представлено в табл. 9.5.

Закупівлі матеріалів відбивають дебетовий оборот по цьому рахунку. Їхню величину планує відділ постачання. Витрати матеріалів є кредитовим оборотом по рахунку і планується аналогічно, але за участю відділу по виробництву. Кінцеве сальдо по рахунку визначають як суму початкового сальдо і величини закупівель за винятком витрат матеріалів. Особливість планування сум по рахунку ”Витрати в незавершеному виробництві” полягає в тім, що не прогнозують рух по рахунку, а визначають кінцеве сальдо. Його планує економічний відділ разом з виробничими службами. Початкове сальдо по даному рахунку = 5241 тис. гривень. Кінцеве сальдо – 6550 тис. гривень. Прогноз руху по рахунку ”Готова продукція” – одна із самих важких задач при складанні бюджету по балансовому листі. Найбільша складність полягає в тім, що в бюджеті реалізації готову продукцію відображають у продажних цінах, а в балансі – по собівартості. Економічний відділ щомісяця визначає фактичну собівартість одиниці кожного виду продукції. Знаючи обсяг виробництва в натуральному вираженні, можна знайти собівартість усієї виготовленої продукції. Реалізацію – кредитовий оборот по рахунку – планують у бюджеті собівартості реалізованої продукції. Кінцеве сальдо розраховують як суму початкового сальдо і різниці між виробництвом і реалізацією продукції. Рух коштів по рахунку ”Готова продукція” представлено в табл. 9.6.

запасах (МВЗ) у кореспонденції з рахунками розрахунків. Списання накопичених на рахунку ”ПДВ по придбаних цінностях” сум податку відображають по кредиту даного рахунка в кореспонденції з рахунком ”Розрахунки по податках і зборах”. Рух коштів по цьому рахунку представлено в табл. 9.7.

Рух коштів по рахунку ”ПДВ по придбаних цінностях” відбиває взаємовідносини підприємства з бюджетом по податку на додаткову вартість. По дебету рахунка ”ПДВ по придбаних цінностях” показують сплачені (належні до сплати) підприємством суми податку по придбаних матеріально-виробничих

Планування ПДВ по даному рахунку здійснює фінансовий відділ на основі інформації, представленою службою постачання і бухгалтерією

Динаміку дебіторської заборгованості характеризують такі дані:

· початкове сальдо = 54 239 тис. грн.;

· кінцеве сальдо = 145 810 тис. грн.

Значне прогнозоване зростання заборгованості по розрахунках з дебіторами у зв'язку із сезонним падінням платоспроможного попиту покупців на продукцію даного підприємства. Пік попиту приходиться на весняно-літній період, а його зниження на осінньо-зимовий тимчасовий інтервал.

Рух коштів по рахунку ”Фінансові інвестиції” відбиває інвестиції підприємства в державні цінні папери, акції й облігації акціонерних суспільств-емітентів, статутні (складові) капітали інших організацій, а також надані стороннім юридичним особам позики.

Фінансові вкладення, здійснені підприємством, показують по дебету рахунка ”Фінансові інвестиції” і кредиту рахунків, на яких обліковують цінності, що підлягають передачі в рахунок цих вкладень. Наприклад, придбання підприємством цінних паперів інших організацій за плату проводять по дебету рахунка ”Фінансові інвестиції” і кредиту рахунків ”Поточні рахунки у національній валюті” чи ”Поточні рахунки у іноземній валюті”. При списанні суми перевищення покупної вартості придбаних підприємством облігацій і інших боргових цінних паперів над їхньою номінальною вартістю роблять запис по дебету рахунка ”Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами” (на суму належного до одержання по цінних паперах доходу) і кредиту рахунків ”Фінансові інвестиції” (на частину різниці між покупною і номінальною вартістю) і ”Інші доходи і витрати” (на загальну суму, віднесену на рахунки ”Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами” і ”Фінансові інвестиції”). Погашення (викуп) і продаж цінних паперів, врахованих на рахунку ”Фінансові інвестиції”, показують по дебету рахунка ”Інші доходи і витрати” і кредиту рахунка ”Фінансові інвестиції” (крім підприємств, що відбивають дані операції на рахунку ”Продажу”). Рух коштів по рахунку ”Фінансові інвестиції” представлено в табл. 9.8.

Дані по дебету і кредиту рахунку ”Фінансові інвестиції” взяті з бюджету доходів і витрат (див. табл. 6.13). Кінцеве сальдо визначають як суму початкового сальдо і різниці між дебетовим і кредитовим оборотом. Завершальним етапом планування статей активу балансу є визначення кінцевого сальдо по рахунку ”Кошти” (табл. 9.9).

Інформація про рух коштів по цьому рахунку взятий з бюджету руху коштів (табл. 9.1).

Планування по рахунках пасивів

Статті ”Статутний капітал” і ”Додатковий капітал” мають таку специфіку, що рух по них або відсутній, або відбувається дуже рідко. Тому планування руху грошових коштів по цих рахунках не здійснюють, а кінцеве сальдо дорівнює початковому.

Рух по рахунку ”Нерозподілений прибуток” представлене в табл. 9.10.

Величину нерозподіленого прибутку на кінець прогнозного періоду визначає бухгалтерія разом з фінансовим відділом виходячи з бюджету доходів і витрат, бюджету собівартості реалізованої продукції і податкового бюджету. Рух грошових коштів по статті ”Постачальники і підрядчики” не планують, оскільки інкасація кредиторської заборгованості не перевищує 1-2 днів. Тому можна припустити, що кінцеве сальдо по даній статті буде дорівнювати початковому. Аналогічний прогноз зроблений і по статті ”Інші кредитори”. Заборгованість по оплаті праці на кінець розрахункового періоду показана в табл. 9.11.

Оскільки заробітна плата видається в поточному місяці за минулий, те її нарахування буде збільшувати заборгованість з плати раці в порівнянні з майбутнім місяцем, а виплата – знижувати. Тоді кінцеве сальдо буде визначатися як сума початкового сальдо й різниці між нарахованою і виплаченою заробітною платою в плановому періоді. Ці дані підготовляють відділ праці і заробітної плати разом з бухгалтерією. Рух по балансовій статті ”Заборгованість перед бюджетом” характеризує стан розрахунків підприємства з бюджетом держави. По розглянутому підприємству динаміка цих розрахунків представлена в табл. 9.12.

Особливість планування даної статті полягає в тому, що заборгованість по податках нараховують водяному місяці, а погашають в іншому. Наприклад, податок на майно нараховують наприкінці даного кварталу, а виплачують у наступному кварталі. Тому прогноз по цій статті фінансовий відділ здійснює по двох бюджетах – на плановий і попередній періоди. Кредитовим оборотом по рахунку ”Розрахунки по податках і зборах” вважають нарахування податків, а дебетовим – їхню сплату в бюджет. Кінцеве сальдо визначають як суму початкового сальдо і величини нарахованих податків за винятком суми податків, що підлягають сплаті протягом планового кварталу.