Функції банків та види банківських операцій.

Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Банківські операції — сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів і їх розміщення; здійснення кредитування і розрахунків; емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юридичних і фізичних осіб; зберігання, купівля та продаж банківських металів, дорогоцінних каменів та інших коштовностей; формування та розміщення золотовалютних резервів; касове виконання державного бюджету і видача гарантій, поручительств та надання інших фінансових послуг.

Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції. Перелік банківських операцій визначається Законом України «Про банки і банківську діяльність».

У банківській практиці донині немає єдиного підходу до класифікації банківських операцій.

Найбільш поширеним є підхід, за яким банківські операції класифікують за такими ознаками:

1. Залежно до специфіки банківської діяльності:

а) специфічні банківські операції (традиційні);

б) неспецифічні банківські операції (нетрадиційні).

2. Залежно до плати за надані операції та послуги:

а) платні;

б) неплатні.

3. Залежно від порядку формування і розміщення фінансових ресурсів банку:

а) активні;

б) пасивні.

4. Залежно від суб'єктів, яким надаються банківські операції:

а) для юридичних осіб;

б) для фізичних осіб.

5. Залежно від руху матеріальних продуктів:

а) пов'язані з рухом матеріального продукту;

б) чисті банківські операції.

Традиційні банківські операції поділяють на три типи виконуваних операцій:

1) депозитні;

2) кредитні;

3) касово-розрахункові.

Нетрадиційні банківські операції — це операції з надання в користування сейфів, консалтингових послуг, довірчих (трастових) операцій тощо.

Водночас, усі банківські операції, незважаючи на таке різноманіття, можуть бути об'єднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій, ключовими серед яких е;

— кредитні;

— засновницькі;

— розрахунково-касові;

— інвестиційні;

— депозитні;

— міжбанківські;

— емісійні;

— комісійні;

— посередницькі.

Розглянемо їх детальніше.

Кредитні операції — це операції з надання банком позичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.

За допомогою засновницьких операцій банки беруть безпосередню участь у створенні нових господарських суб'єктів.

Розрахунково-касові операції включають надання таких послуг, як зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку.

Інвестиційні операції — це операції з вкладання фінансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папери, інші боргові зобов'язання шляхом придбання цих фондових цінностей на фондових біржах й організованому позабіржовому ринку.

Депозитні операції — це операції зі залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних типів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані тощо.

Міжбанківські операції — операції з недепозитного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від центрального банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; операції з надання позик банкам та розміщення депозитів у центральному банку.

Емісійні операції — операції банку, пов'язані з формуванням власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійснюється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших боргових зобов'язань.

Комісійні операції — це різноманітні консультаційні, інформаційні, аудиторські, облікові, реєстраторські, кастодіальні, трастові послуги, від здійснення яких банки отримують дохід у вигляді комісії.

Посередницькі операції — це послуги банків із розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, брокерські та дилерські послуги за операціями з фондовими цінностями, іноземною валютою, інші види операцій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники, поєднуючи інтереси різних сторін фінансових угод.

За економічною сутністю всі операції комерційних банків можуть бути класифіковані як:

— активні;

— пасивні;

— комісійно-посередницькі.

Активні операції — це операції з розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання доходу, забезпечення діяльності й підтримання необхідного рівня ліквідності (кредитні, засновницькі, інвестиційні, міжбанківські). До активних ще відносять операції з придбання необлікових активів (приміщень, обладнання, технічних засобів тощо) та формування касових залишків і залишків коштів на кореспондентських рахунках банків.

Пасивні операції пов'язані з формуванням власного капіталу та ресурсної бази банку, забезпечують проведення активних операцій з метою досягнення запланованих показників дохідності та є запорукою ліквідності й платоспроможності. До пасивних операцій належать емісійні, депозитні та міжбанківські операції (у частині отриманих позик).

Комісійно-посередницькі послуги — це операції консультаційного характеру, що виконуються банками за рахунок їх високої інформативності, глибоких професійних знань персоналу, володіння новітніми технологіями, а також операції, де банки діють за рахунок та в інтересах клієнтів. До цієї групи включені операції, які приносять банкам дохід, але не потребують додаткового залучення та використання наявних ресурсів. Водночас багато операцій можуть виступати в ролі як активних, так і пасивних. Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом із тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що, безумовно, є активною операцією.

Банківські послуги трактуються як певний набір дій банківської установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнтів у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів. Надання послуг, як правило, оформляється угодою між банком та клієнтом-замовником і приносить банкові дохід.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на
поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Основною функцією банків є функція акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та перетворення їх у капітал. Виконуючи цю функцію, банки акумулюють грошові доходи і заощадження у формі вкладів. Вкладник отримує винагороду у вигляді відсотка або надаються банком. Сконцентровані у вкладах заощадження перетворюються на позичковий капітал, що використовується банками для надання кредитів підприємствами підприємцям. Тільки з допомогою банків, заощадження перетворюються на капітал. Акумуляція коштів стає одним з основних видів діяльності банків. Для здійснення цієї функції потрібен спеціальний дозвіл-ліцензія.

Наступною функцією банків можна сміливо назвати кредитування підприємств, держави і населення. У сучасних умовах розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, це дуже важлива і актуальна функція. Так як для розвитку приватного бізнесу, в розвивається ринкової економіки, потрібно значні фінансові вкладення, які можна отримати або через банк, або шляхом отримання іноземних інвестицій. Банк виступає в якості фінансового посередника, отримуючи грошові кошти у кінцевих кредиторів і даючи їх кінцевим позичальникам. За рахунок банківських кредитів здійснюється фінансування промисловості, сільського господарства, торгівлі, а також забезпечується розширення виробництва. Банки надають позики споживачам на придбання товарів тривалого споживання, сприяючи, тим самим, зростання їх рівня життя. І, нарешті, так як державні витрати не завжди покриваються доходами, банки кредитують фінансову діяльність уряду.

Третя функція банків - це функція регулювання грошового обороту. Банки виступають центрами, через які проходить платіжний оборот різних господарюючих суб'єктів. Завдяки системі розрахунків, банки створюють для своїх клієнтів можливість здійснювати обмін, обіг грошових коштів і капіталу. Через банки проходить оборот як окремо взятої людини, так і економіки країни в цілому. Через них здійснюється перелив грошових коштів та капіталів від одного суб'єкта до іншого, від однієї галузі народного господарства до іншої.

Наступна функція банків - це посередницька функція, відповідно до якої діяльність банків розуміється як посередника в платежах. Через банки проходять платежі підприємств, організацій і населення. Здійснюючи за їх дорученням платежі, цим самим банк виконує посередницьку місію. У руках банків ця функція стає значно ширше, ніж елементарна посередницька діяльність. Банк може акумулювати невеликі розміри тимчасово вільних грошових коштів багатьох клієнтів і підсумувавши їх, направити величезні грошові ресурси тільки одному суб'єкту. Також банк може брати гроші у клієнтів на короткий термін, а видавати їх на тривалий час. Він може акумулювати ресурси в одному секторі економіки будь-якого регіону, або перерозподілити їх в інші галузі і зовсім інші регіони. Так як банки знаходяться в центрі економічного життя, вони отримують можливість змінювати розмір, строки та напрямки капіталів у відповідності з виникаючими потребами господарства.

Також маючи ліцензію Центрального банку на здійснення банківських операцій, банки мають право здійснювати випуск, купівлю. Продаж, облік, зберігання та інші операції з цінними паперами, що підтверджують залучення коштів у внески і на банківські рахунки. З іншими цінними паперами, операції з якими не вимагають спеціальної ліцензії, банки мають право також здійснювати довірчеуправління за договором з фізичними та юридичними особами.

Банки виконують та інформаційно-консультативну функцію. Вони надають консультаційні послуги своїм клієнтам із приводу випуску і обігу цінних паперів, котирування валют та акцій. Банки інформують клієнтів і населення про зміни фінансового стану в економіці країни, зміни процентних ставок і проблем на валютному ринку. Найчастіше інформацією такого роду володіють тільки банки і дізнатися про це можливо тільки тому, що банки виконують інформаційну функцію.

Банк може розміщувати свої ресурси в цінні папери від свого імені, тоді всі ризики, пов'язані з таким розміщенням, усі доходи і збитки від зміни ринкової оцінки придбаних цінних паперів відносяться за рахунок акціонерів банку.

Контрольні питання:

1. Чим відрізняється діяльність універсальних банків від спеціалізованих?

2. Хто є виконавчим органом банку створеного у формі акціонерного товариства?

3. Які документи необхідні для реєстрації комерційного банку?

4. У яких випадках НБУ може відмовити у державній реєстрації банку?

5. Який мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку?

6. Хто є контролюючим органом банку створеного у формі акціонерного товариства?

7. Які питання відносяться до компетенції загальних зборів?

8. Хто може бути засновником (учасником) банку?

9. Які нормативно-правові та корпоративні документи регламентують діяльність банків?

10. Чи може бути комерційних банк засновником (учасником) банківських корпорацій, холдингів та фінансових холдингових груп?

11. Що таке банківська корпорація і мета її створення?

12. Що таке філія банку і чим вона відрізняється від територіально відокремленого безбалансового відділення банку?

13. Чи може представництво банку займатися банківською діяльністю (отримувати прибуток)?

14. Що таке прибуток банку?

15. Назвіть основні статті доходів банку.

16. За допомогою яких показників визначають прибутковість банківських установ?

Тестові завдання:

1. До спеціалізованих банків належать:

а) ощадні, інвестиційні, іпотечні, пенсійні;

б)ощадні, інвестиційні, іпотечні, пенсійні, універсальні;

в) ощадні, інвестиційні, іпотечні, пенсійні, універсальні та клірингові.

2. Представництво банку – це

а) установа банку, яка є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується, не має права здійснювати банківські операції.

б) установа банку, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується та має право здійснювати банківські операції;

в) установа банку, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується, не має права здійснювати банківські операції.

3. Територіально відокремлене безбалансове відділення(ТВБВ)це :

а) установа банку, що створюється на балансі головного банку або його філій у межах однієї області і може здійснювати банківські операції;

б) установа банку, що створюється на балансі головного банку або його філій у межах однієї області і може здійснювати банківські операції тільки за дозволом, наданим головним банком;

в) установа банку, що створюється у межах однієї області і може здійснювати банківські операції тільки за дозволом, наданим головним банком.

4.Банківська корпораціяце:

а) юридична особа, засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки.

б) юридична особа, засновниками та акціонерами якої можуть бути фінансово-кредитні установи.

в) юридична особа, засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки та суб’єкти господарської діяльності.

5. Який розмір статутного капіталу комерційного банку?

а) 5 млн. євро;

б) 10 млн. євро;

в) 15 млн. євро.

6. Яку кількість привілейованих акцій має право випускати банк для формування статутного капіталу?

а)на всю суму статутного капіталу;

б) 50% статутного капіталу;

в) 10% статутного капіталу.

г) усі відповіді не вірні.

7. Чи мають право банківські спілки та асоціації займатися банківською діяльністю (отримувати прибуток)?

а)так;

б)ні.

8. Хто є вищим органом банку створеного у формі ПАТ?

а) правління банку;

б) спостережна рада;

в)загальні збори.

9.Розподіл прибутку банку здійснюється таким чином:

а) сплата податку на прибуток; відрахування в резервний фонд банку; відрахування у фонд матеріального заохочення; відрахування у фонд виробничого й соціального розвитку; відрахування в інші фонди банку; виплата дивідендів акціонерам;

б) відрахування в резервний фонд банку; відрахування у фонд матеріального заохочення; відрахування у фонд виробничого й соціального розвитку; відрахування в інші фонди банку; виплата дивідендів акціонерам;

в) сплата податку на прибуток; відрахування в резервний фонд банку; відрахування у фонд матеріального заохочення; відрахування у фонд виробничого й соціального розвитку.

10. Контролюючим органом банку є:

а) НБУ;

б)КМУ;

в) ревізійна комісія, яка обирається зі складу учасників банку;

г) вірні відповіді а і в.


ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ ПЛАТІЖНОГО ОБІГУ

3.1. Основи організації грошових розрахунків та порядок відкриття рахунків в банках.

3.2. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика.

3.3. Організація готівкових грошових розрахунків.

 








Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 1202;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.024 сек.