Сутність, порядок створення і організація діяльності комерційного банку

Банки, їх відокремлені підрозділи створюються відповідно
до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства",
"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Положення «Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів», законодавства України про кооперацію, інших актів законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Банки в Україні згідно чинного законодавства створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, кошти, одержані в кредит та під заставу, а також збільшувати статутний капітал банку для покриття збитків.

Особливостями публічного акціонерного товариства є:

- акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

- товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення акцій;

- при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

- товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

- у разі якщо умовами емісії акцій передбачена можливість їх оплати не грошовими коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10% ;

- річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

- обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;

- окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.

Лістинг - сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Кумулятивне голосування - голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Банки можуть функціонувати як універсальні так і
спеціалізовані.

Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим ко­лом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки.

За спеціалізацією банки можуть бути:

- ощадними;

- інвестиційними;

- іпотечними;

- розрахунковими (кліринговими).

Ощадні– банки які спеціалізуються на кредитуванні населення за рахунок залучення невеликих за розмірами строкових депозитів. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку разі, якщо понад 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб. В Україні діють ПАТ «Ощадбанк» та «Сбербанк Росії» (Ощадбанк Росії).

Інвестиційний банк (англ. investment bank (i-bank)) — спеціалізована кредитна установа, що залучає довготерміновий позиковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам (підприємцям і державі) через випуск облігацій та інших видів боргових зобов'язань. Основними функціями інвестиційного банку є з'ясування характеру і розміру фінансових потреб позичальників, узгодження умов позички, вибір виду цінних паперів, визначення термінів їх емісії та розміщення серед інвесторів. Інвестиційний банк є не просто посередником між інвестором і позичальником, а й гарантом емісії та організатором ринку. Особливість інвестиційних банків полягає в тому, що вони не залучають вкладів населення.

Іпотечний банк — кредитна установа, яка надає довгострокові грошові позики під заставу нерухомого майна, а також випускає заставні листи, що забезпечують заставну нерухомість. Різновидом Іпотечного банку в Україні є Державний земельний (іпотечний) банк. За законодавством України застава, що забезпечує позику, не передається кредиторові, а залишається у позичальника. На заставлене майно накладається заборона з усіх видів відчуження, про що робиться відмітка в іпотечній книзі.

Спеціалізований розрахунковий (кліринговий) банк - установа, що здійснює діяльність виключно з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на організованих біржових та позабіржових фінансових ринках (валютному, фондовому, товарному, ф'ючерсному, інших), а також надає відповідні послуги, пов'язані з виконанням розрахунків за взаємними зобов'язаннями третіх сторін. Спеціалізованим розрахунковим (кліринговим) банком може бути будь-яка банківська установа, належним чином зареєстрована Національним банком України.

Отже, банк набуває статусу спеціалізованого банку (крім ощадного) у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу:

для інвестиційного банку - емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

для іпотечного банку - активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

для розрахункового (клірингового) банку - активи, що розміщуються на клірингових рахунках.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг. Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого.

Універсальні банки – кредитні установи, що виконують основні види банківських операцій: кредитні, депозитні, фондові, розрахункові, довірчі – і які обслуговують усіх клієнтів, незалежно від галузевої приналежності. В силу диверсифікації ризику універсальні банки є найбільш стійкими, що дозволяє їм витісняти спеціалізовані банки. Універсальні банки поєднують функції комерційних та інвестиційних.

Поряд з приватними банками в Україні ще існують державні банки.

Державний банк -це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. В Україні функціонують три державні банки: експортно-імпортний банк (Укрексімбанк),ощадний банк України (Ощадбанк) та Державний земельний банк. Кабінет Міністрів України має право формувати статутний капітал державного земельного банку за рахунок грошових внесків та внесків у вигляді земельних ділянок.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів, за винятком профспілкових і політичних організацій, спілок і партій, громадський фондів, рад усіх рівнів, їх виконавчих органів, офшорних компаній та банків.

Для утворення банку з іноземним капіталом або придбання статусу такого банку діючим банком, його засновники повинні одержати попередній дозвіл від НБУ. Банк з іноземним капіталом – банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та осіб, які набувають істотної участі у банку, встановлюються Національним банком України.

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Уповноважена засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після погодження Національним банком України статуту цієї особи.

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юри­дичної особи виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.

Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.