Методи визначення впливу основних якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень

З усього розмаїття факторів, що впливають на зниження собівартості перевезень, до числа найважливіших можна віднести ступінь використання технічних засобів і якість експлуатаційної роботи залізниць. Ефективність використання технічних засобів багато в чому залежить від стану матеріально-технічної бази, виробничих потужностей і основних фондів залізниць. В сучасних умовах серйозною економічною проблемою є високий знос основних фондів, особливо рухомого складу, що впливає на величину показників експлуатаційної роботи.

Поліпшення якісних показників використання рухомого складу, а саме: підвищення використання вантажопідйомності навантажених вагонів і населеності пасажирських вагонів, зниження відсотка порожнього пробігу вагонів, збільшення ваги вантажних поїздів і складу пасажирських поїздів, швидкості руху потягів, зниження відсотка допоміжного пробігу локомотивів, прискорення обороту вагонів і локомотивів надає великий вплив на зниження собівартості перевезень і є основним резервом скорочення експлуатаційних витрат у реальних умовах роботи залізниць.

Вплив зміни якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень можна визначити методами одиничних витратних ставок, укрупнених витратних ставок, а також методом коефіцієнтів впливу. Цими методами можна визначити зміну собівартості перевезень і експлуатаційних витрат при зміні одного з показників або при одночасній зміні декількох показників використання рухомого складу. Одержувану при цьому економію (або перевитрата) знаходять зіставленням експлуатаційних витрат, обчислених при вихідних величинах якісних показників використання рухомого складу і при нових величинах всіх цих показників.

При проведенні техніко-економічних розрахунків слід враховувати, що зміна одного показника може спричинити зміну деяких інших якісних показників. Тому, розраховуючи вплив на собівартість перевезень окремих показників використання рухомого складу, необхідно приймати всі інші показники на рівні сереньозалізничних величин. Проте деякі з них можуть вимагати коригування. Наприклад, підвищення динамічної навантаження навантаженого вагона при незмінному складі поїзда у вагонах призводить до збільшення середньої маси поїзда; підвищення швидкості руху поїздів викликає прискорення обороту вагона, збільшує середньодобовий пробіг вагонів і локомотивів; зміна маси поїзда брутто впливає на величину маневрової роботи і т.і.

Особливо слід враховувати в техніко-економічних розрахунках напрямок перевезень, в якому відбувається зміна якісних показників використання рухомого складу. При збільшенні показника в навантаженому або порожньому напрямку розмір економії експлуатаційних витрат буде неоднаковий.

Наприклад, при збільшенні навантаження вагона в навантаженому напрямку може скоротитися величина порожнього пробігу вагонів та одиночного проходження локомотивів за рахунок цього буде отримана додаткова економія витрат. При підвищенні ж навантаження вагона в порожньому напрямі величина порожнього пробігу вагонів, навпаки, зросте і за рахунок цього дещо зменшиться ефект від її збільшення.

Найбільш повно розрахувати собівартість перевезень при зміні якісних показників використання рухомого складу стосовно до конкретних умов роботи мережі, окремих залізниць, дільниць або напрямів можна методом одиничних витратних ставок.

При використанні середньозалізничних одиничних витратних ставок необхідно обґрунтовувати правомірність їх застосування в конкретних розрахунках. Так, якщо цим методом оцінюється вплив на собівартість перевезень зміни навантаження навантаженого вагона, а збільшення її відбулося за рахунок використання певного типу вагону, то необхідна коригування одиничних ставок на вимірювачі «вагоно-км», «вагоно-години» і «кількість вантажних відправок». Якщо перевезення на ділянці здійснюється локомотивом конкретної серії і маса поїзда збільшилася за рахунок його застосування, то треба перерахувати величини среднедорожных витратних ставок на вимірювачі «локомотиво-км» і «локомотиво-години».

Розрахунок впливу якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень проводиться на заданий (незмінний) обсяг перевезень. У методі одиничних витратних ставок він умовно прийнятий рівним 1000 експлуатаційних тонно-км. Якщо вивільнені в результаті поліпшення використання рухомого складу вагони будуть використані під перевезення і внаслідок цього збільшиться обсяг перевезень, то необхідно додатково враховувати економію залежних витрат і зниження собівартості перевезень.

Метод одиничних витратних ставок дозволяє отримати найбільш точні дані про вплив на собівартість перевезень якісних показників використання рухомого складу. При цьому можна встановити характер і ступінь зміни окремих калькуляційних вимірників і експлуатаційних витрат, що залежать від обсягу перевезень.

Менш точні результати отримують при розрахунках за допомогою методу коефіцієнтів впливу. Величина коефіцієнта розраховується для середньозалізничних умов перевезень. Якщо конкретні умови значно відрізняються від середньозалізничних, то результати розрахунків методом одиничних витратних ставок і методом коефіцієнтів впливу будуть істотно відрізнятися.

Для вирішення багатьох питань, пов'язаних з оцінкою ефективності технологічних резервів, введення нової техніки, реконструктивних, організаційних та інших заходів, для прийняття управлінських рішень необхідно знати характер і ступінь залежності собівартості перевезень від кожного якісного показника використання рухомого складу окремо. Цю залежність можна встановити, використовуючи метод одиничних витратних ставок. Для отримання формули залежності собівартості перевезень від кожного показника використання рухомого складу слід показник, що досліджується, прийняти за змінну величину, вважаючи всі інші показники незмінними, рівними середнім для даної залізниці величинам, і визначати розрахунковим способом витрати, пов'язані з кожним калькуляційних вимірником. У результаті підсумовування всіх груп витрат виводять формулу залежності собівартості перевезень від даного показника використання рухомого складу. Умовно-постійні витрати при зміні якісних показників не змінюються. Їх величину для розглянутих варіантів аналізу визначають множенням частини собівартості, яка складається з умовно-постійних витрат, на 1000 т-км або 1000 пасажиро-км.

Так як умови перевезень та їх техніко-економічні характеристики істотно розрізняються за варіантами аналізу, вантажних і пасажирських перевезень, а в кожному з них по видам тяги, то формули залежності собівартості перевезень від одного і того ж якісного показника також будуть неоднаковими для цих розглянутих умов.

Методика визначення формул залежності собівартості перевезень від кожного із якісних показників використання рухомого складу єдина за видами перевезень, типом тяги, варіантів аналізу. Розрізняються лише умови перевезень, інформаційна база розрахунків, величини витратних ставок, питома вага залежних витрат і перелік калькуляційних вимірників.

Ці формули виражають або зворотну залежність собівартості від показника вигляду: С = a+b/x; або пряму: С = a+bx.

Формалізація цієї залежності дозволяє при багатоваріантних розрахунках автоматизувати визначення собівартості перевезень при зміні величини якісного показника використання рухомого складу.

Крім того, за виведеними формулами залежності для середньозалізничних умов перевезень може бути обчислена ступінь залежності собівартості від конкретного показника, тобто величина коефіцієнта впливу цього показника на собівартість перевезень.

Таблиця – Характер зміни калькуляційних вимірників при зміні якісних показників використання рухомого складу у вантажному русі

Таблиця – Характер зміни калькуляційних вимірників при зміні якісних показників використання рухомого складу в пасажирському русі

Отримані формули залежності можна використовувати в техніко-економічних розрахунках до тих пір, поки не змінилися умови, які суттєво впливають на величину витратних ставок, питома вага умовно-постійних витрат і калькуляційних вимірників. В сучасних умовах найбільш "рухливими" стають витратні ставки, тому їх необхідно індексувати.

При розрахунку залежності собівартості перевезень від якісних показників використання рухомого складу певні труднощі зустрічаються при розрахунках витрати палива та електроенергії для тяги поїздів і розрахунку маневрових локомотиво-годин.

При розрахунках можна приймати стабільну середню норму витрати палива та електроенергії на вимірювач 10000 т-км брутто, оскільки її величина змінюється при зміні всіх основних якісних показників використання рухомого складу.

Наближено розрахунок витрати палива або електроенергії для тяги поїздів з урахуванням зміни норм можна виконувати за такими трьома складовими:

- на пересування вагонів;

- на пересування локомотивів з поїздами і в одиночному проходженні;

- на простій локомотивів у робочому стані (електровозів під струмом, тепловозів з працюючим двигуном).

Витрата палива або електроенергії на пересування вагонів обчислюють за нормами на вимірювач «10000 т-км брутто», на пересування локомотивів – за нормами на вимірювач «100 локомотиво-кілометрів лінійного пробігу» і на простий в робочому стані – з «1 локомотиво-годину простою».

Крім того, на величину норми витрати палива й електроенергії на пересування вагонів впливає зміна питомого опору руху вагонів при зміні навантаження і відсотка порожнього пробігу вагонів. Це положення не враховується при розрахунку впливу цих показників на собівартість перевезень.

Маневрові локомотиво-години по-різному змінюються при зміні навантаження навантаженого вагона, маси поїзда брутто і відсотка порожнього пробігу вагонів. Облік впливу цих показників на вимірювач детально розглянуто при виведенні формул залежності собівартості перевезень від кожного з цих показників використання рухомого складу.