Зовнішнє середовище організації

Ситуаційний підхід в менеджменті потребує врахування не лише факторів внутрішнього, а й зовнішнього середовища.

Зовнішнє середовище суттєво впливає на ефективність роботи організації, але наслідки цього впливу дуже важко піддаються прогнозуванню, саме тому взаємодію "організація - зовнішнє середовище" повинні здійснювати менеджери вищої ланки, тобто керівництво організації.

Елбінг зробив висновок, що фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на дві групи (рис 2.6.);

- прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності:

- непрямої дії, тобто на діяльність організації вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємини.

Оцінка факторів впливу зовнішнього середовища менеджером повинна будуватись за наступними його характеристиками:

взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може привести до зміни інших);

складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр їхніх значень).

Зовнішній вплив на організацію можна представити як сукупність трьох основних сфер: віддаленого, промислового і оперативного впливу.

Віддалений вплив складається із серії факторів, які беруть початок за межами фірми, як правило, незалежні від внутрішньої ситуації, яка скла­лася в організації. До віддаленого впливу належать: екологічний, еконо­мічний, політико-правовий, соціально-культурний, демографічний і тех­нологічний впливи.

До виробничого впливу відносять: виробничу структуру, суперницт­во між конкурентами, вхідні та вихідні бар'єри, загроза появи товарів-замінників, вплив постачальників та вплив споживачів.

До операційного оточення відносять конкурентну позицію, образ спо­живача, ринок робочої сили, інтереси посередників, відношення постачальників і кредиторів.

Нагадаємо, що зовнішнє середовище організації – це сили, зовнішні стосовно до організації, які впливають на її результативність.

Функціональні сфери зовнішнього середовища такі:

Соціальне середовище. Зростання населення, розвиток культури, ос­віти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірюван­ня потреби в кількості і якості благ, які споживаються (продуктів, житла, комфорту), зміна стилю життя призводить до трансформації понять зай­нятості та відпочинку, здорового способу життя, комфорту житла, а все разом – мотивація для зміни виробництва благ і послуг.

Правове середовище. Всі бізнес-організації працюють в юридичних рамках, норми права регулюють поведінку бізнес-організацій і вирішу­ють спори, конфлікти між ними і суспільством у цілому. Тому розвива­ються закони, контрактне право, захист споживачів тощо.

Державне середовище. Держава в економіці може відігравати три різні ролі: невтручання держави в процеси економіки (вільний ринок); ради­кальне втручання в економіку (соціалізм і комунізм); прагматичне втру­чання, тобто узгодження політичних поглядів, індивідуальної ініціативи, прибуткової мотивації, ринкових сил (ринок, що регулюється).

Політичне середовище. Внутрішній ринок знаходиться під впливом політичних подій і рішень, аналогічно цьому політичні фактори можуть впливати на операції в сфері міжнародного бізнесу.

Технологічне середовище. Динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів впливає на темпи інноваційних процесів у технології. Сили конкуренції стимулюють процес розвитку технологій.

Економічне середовище. Процеси виробництва продукції та послуг зав­жди знаходяться в конкретному зв'язку з економічним середовищем: рівнем зайнятості, платіжним балансом, темпами економічного росту.

Ресурсне середовище. Економісти вважають, що ресурси, які спожива­ються людством, завжди обмежені. Цей принцип можна вважати правиль­ним, якщо мова йде про ресурси, які не вимагають глибокої переробки. У випадку, якщо використовуються високі технології і ресурсами є квазічас­тинки та компоненти енергії, то можна стверджувати, що ресурси на землі необмежені. Проблемою виробництва є інший аспект: навчитися отри­мувати необмежену кількість ресурсів, не порушуючи при цьому стійкості та рівноваги параметрів навколишнього середовища, які визначають три­валість перебування людства на землі.

Всі фактори зовнішнього оточення взаємозалежні і взаємодіють між собою. Значення зовнішніх факторів змінюється від організації до організації і від підрозділу до підрозділу в одній і тій же організації.

Сучасні організації працюють в середовищі, що весь час змінюється. Спроможність пристосовуватись до цього - головна умова успіху в бізнесі та у виживанні.

Використанні джерела [1,4, 6, 9, 6, 11.16,17, 35, 37]

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть види організацій та мету їх створення.

2. Перелічіть основні ознаки ефективної організації.

3. Дайте визначення характеристик організації.

4. Дайте характеристику формальних та неформальних організацій.

5. Дайте визначення внутрішнього середовища організації.

6. Охарактеризуйте складові внутрішнього середовища організації.

7. Визначте вплив складових внутрішнього середовища на ефективність організації та організаційні зміни.

8. Дайте визначення зовнішнього середовища організації.

9. Охарактеризуйте особливості зовнішнього середовища організації.