Поняття організації та Ті види, загальні характеристики організацій
Організація – це група людей, діяльність яких координується (свідомо або спонтанно) для досягнення певної мети. Як правило, люди об'єднуються в організації в тому випадку, коли вони не в змозі самостійно вирішити якісь проблеми.
Щоб група людей дійсно вважалась організацією вона повинна відповідати наступним вимогам:
1. Наявність по крайній мірі двох людей, які вважають себе частиною цієї групи.
2. Наявність по крайній мірі однієї мети (бажаного кінцевого стану або результату), яку приймають як загальну всі члени цієї групи.
3. Наявність членів групи, які навмисно працюють разом, щоб досягнути загальної для всіх цілі.
Організації поділяють на формальні та неформальні.
Формальні організації - це групи людей, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується з метою досягнення певної цілі.
Неформальні організації - групи людей, які виникають і функціонують спонтанно, але де люди вступають у взаємодію один з одним досить регулярно.
В залежності від розподілу функцій управління та регламентування діяльності розрізняють три типи організацій:
1. Організація, заснована на твердому розподілі функцій управління, регламентуванні діяльності, ретельному контролі, підвищених дисциплінарних вимогах, чіткій відповідальності.
2. Організація, заснована на менш твердому розподілі функцій і регламентуванні діяльності. Це гнучкий тип організації.
3. Організація (колективна), заснована переважно на базі соціальних факторів.
Складовими успіху організації є:
1. Виживання.
2. Результативність і ефективність.
3. Продуктивність
Якщо організація має одну мету - то це проста організація. Але в економіці в основному діють складні організації, які характеризуються набором взаємопов'язаних цілей.
Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів.
Організація складається з керуючої та керованої підсистем. Надалі термін "підсистема" можна замінити терміном "система".
Взаємодію керуючої та керованої системи показано на схемі рис.2.1.
Рис.2.1. Механізм взаємодії керуючої та керованої системи організації
Процес функціонування організації як відкритої системи показано на рис.2.2.
Рис.2.2. Процес функціонування організації як відкритої системи
З точки зору біологічного підходу кожна організація в своєму розвитку проходить декілька етапів життєвого циклу (рис.2.3), серед яких: зародження ідеї, дитинство, юність, зрілість, старість, після останнього етапу відбувається або відродження, або смерть організації.
Кожний етап характеризується своєю тривалістю, рівнем смертності серед організацій та особливостями менеджменту.
Розвиток організації в межах будь-якої стадії призводить до характерних криз, по досягненню яких система управління підприємством повинна перейти у нову якість.
   |
Рис.2.3. Етапи життєвого циклу організації
Етапи життєвого циклу організацій за теорією Й. Айзедіса представлені на рис.2.4.
Рис.2.4. Етапи життєвого циклу організацій
Однією із головних ознак організації виступає організаційна культура.
Організаційна культура – сукупність цінностей, традицій, норм поведінки, поглядів, властивих членам організації. Організаційна культура формується під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів, вона проявляється в об'єктивних та суб'єктивних складових.
2.2 Внутрішнє середовище організації
Ефективність роботи організації в значній мірі визначається її внутрішнім середовищем.
Внутрішнє середовище організації визначається внутрішнімизмінними,тобто ситуаційними факторами в середині організації.
Основними внутрішніми змінними в будь-якій організації є: цілі, структура, завдання, технологія і люди (співробітники).
Цілі – це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи), тобто те, заради чого створювалась організація.
Структура – це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), побудованих в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягнути цілей організації.
Завдання – це визначена робота, серія робіт або частини роботи, яка повинна бути виконана певним способом та в зумовлений термін.
Технологія – це взаємозв'язок кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для виконання бажаних змін в матеріалах, інформації або людях.
Люди – найважливіший ситуаційний фактор організації.
Внутрішні змінні взаємопов'язані між собою і утворюють системну модель (Рис. 2.5.).
Рис.2.5. Взаємозв'язок внутрішніх змінних.
Взаємозв'язок та взаємодія складових внутрішнього середовища організації забезпечують організаційний рівень ефективності її функціонування та формують конкурентні переваги організації. Саме від факторів внутрішнього середовища залежить успіх організації.
Дата добавления: 2016-04-02; просмотров: 870;