Модель економічної рівноваги „сукупний попит – сукупна пропозиція”. Короткострокова та довгострокова макроекономічна рівновага. Ефект храповика

Перетик кривих AD і AS дозволяє знайти точку макроекономічної рівноваги, яка визначає рівноважний рівень національного виробництва та рівноважний рівень цін. Загальна модель AD-AS має графічний вигляд:

Рис. 3.11. Макроекономічна рівновага

Якщо фактичний обсяг національного виробництва, тобто сукупна пропозиція виявиться більшою за рівноважний обсяг, то у виробників збільшаться залишки товарної продукції, конкуренція змусить їх знизити ціни та скоротити випуск продукції до рівноважного рівня. Протилежна ситуація має місце у випадку, коли фактичний рівень виробництва менший за рівноважний. Тоді конкуренція з боку попиту збільшить ціни, це змусить виробників нарощувати виробництво.

На параметри макроекономічної рівноваги може впливати рух кривих AD і AS. Їхня зміна порушує рівновагу, що склалася і встановлює новий стан рівноваги. Притім збільшення сукупного попиту викликає різні наслідки в залежності від того, на якому відрізку кривої AS воно відбувається. Якщо рух кривої AD відбувається на кейнсіанському відрізку (від AD1 до AD2), виробники та володарі виробничих ресурсів будуть пристосовувати рівні випуску, а не ціни, до зміни сукупного попиту. Тут відбувається зростання реального обсягу виробництва (Y1 – Y2) при незмінному рівні цін (P1). Якщо збільшення попиту відбувається на східному відрізку (від AD2 до AD3), – зростають одночасно і обсяг виробництва (Y2 – Y3) і ціни (Р1 – Р2), тобто і реальний, і номінальний ВВП. На класичному відрізку збільшення сукупного попиту (AD3 – AD4) викличе лише зростання загального рівня цін (Р2 – Р3), тобто номінального ВВП, обсяг реального виробництва при цьому залишиться на незмінному рівні (Y3).

Рис. 3.12. Зміна макроекономічної рівноваги внаслідок зміни сукупного попиту

Зміна сукупної пропозиції, викликана дією нецінових детермінант, при незмінному сукупному попиті викличе такі явища:

­ Наприклад, упровадження нової технології призведе до зростання AS, що свідчить про збільшення реального ВВП, крива AS зсунеться праворуч. Унаслідок цього рівноважний рівень виробництва збільшиться, рівноважний рівень цін спаде.

Рис.3.13. Зміна макроекономічної рівноваги при збільшенні сукупної пропозиції

­ Зменшення AS викличе протилежні наслідки. Наприклад, збільшення податків або підвищення цін на ресурси змусить виробників підвищити ціни на свою продукцію крива AS зсунеться ліворуч. При незмінній кривій AD рівноважний рівень цін зросте, рівноважний обсяг виробництва зменшиться. Така ситуація має назву стагфляції. Вона означає, що спад виробництва, або стагнація, поєдналася зі зростанням цін, тобто інфляцією.

Рис.3.14. Зменшення сукупної пропозиції, що призвело до стагфляціі

В умовах неповної зайнятості саме зростання сукупного попиту може бути фактором збільшення сукупної пропозиції, аж до досягнення потенційного випуску. На думку Дж. Кейнса, споживчий та інвестиційний попит – це основні компоненти ефективного попиту, їхня стала складова на рівні 80% (60% споживчі витрати + 20% інвестиції) здатна забезпечити ефективне функціонування економіки. Якщо ж ця складова занадто мала (в умовах спаду, рецесії), держава повинна збільшити державні витрати і таким чином допомогти подолати депресивний стан. Тому втручання в макроекономічні процеси з боку держави в умовах неповної зайнятості має посилюватись.

Якщо ж внаслідок зміни сукупного попиту рівновага порушується в економіці, близької до рівня повної зайнятості, за встановленням короткострокової рівноваги продовжується рух до стану стійкої довгострокової рівноваги. Цей перехід від короткострокової до довгострокової рівноваги відбувається через коригування цін. Наприклад, якщо збільшення AD встановить нову рівновагу на рівні виробництва більшим за потенційний (Y>Y*), поступово почнуть зростати ціни. Це обумовлено нестачею достатньої кількості вільних ресурсів для виробництва, зростанням попиту на них, а, відповідно, і збільшенням цін ресурсів (наприклад, зростанням заробітної платні). Це призведе до зростання цін на готову продукцію. Внаслідок цього величина попиту зменшиться, економіка повернеться до стану повної зайнятості, але при більшому рівні цін (P3). Таким чином, у довгостроковому періоді економіка здатна шляхом саморегуляції повертатися до рівня потенціалу (Y*), який заданий кількістю факторів виробництва і технологією.

Рис.3.15 Повернення економіки до потенційного рівня виробництва у довгостроковому періоді

У випадку скорочення сукупного попиту (при зменшенні пропозиції грошей, скорочення державних видатків, збільшення податків і т.д.) крива AD рухається ліворуч, що у короткостроковому періоді віддзеркалює зменшення випуску при відносній сталості цін. У подальшому коригування цін у бік зниження (приY<Y*, збільшення безробіття, зниження заробітної платні та інших витрат) поступово поверне економіку до початкового рівня (Y*). Якщо економіка опинилась у тривалому спаді і це не відбувається автоматично, до подолання рецесії підключається держава.

Однак у реальній економіці ціни не завжди так легко знижуються, вони нееластичні у бік зниження, тому можливо, що нова рівновага встановиться на меншому рівні (Y3) при збільшених цінах (Р2). Ця ситуація має назву „ефект храповика” (рис. 3.16). Припустимо, початкова макроекономічна рівновага встановилась при загальному рівні цін Р₁ та об’єму випуску Y₁. Збільшення сукупного попиту викликало рух кривої від AD₁ до AD₂, нова рівновага встановилась на рівні цін Р₂ при випуску Y_2. Якщо надалі сукупний попит знизиться до AD₃, то це не викличе зниження цін, оскільки виробники не схильні їх зменшувати. Ціни, за спостереженнями, мають лише одну сталу тенденцію – до підвищення. Тому нижній рівень цін остаточної кривої сукупної пропозиції встановиться на Р₂, а крива AS буде мати горизонтальний відрізок до рівня випуску Y₂.

Рис. 3.16 Ефект храповика

Модель AD-AS може бути використана для аналізу процесів, що відбуваються в перехідній економіці України та інших країн. Наслідки швидкої лібералізації (1992 р.) віддзеркалились на стані сукупного попиту та сукупної пропозиції. Лібералізація цін та подолання дефіциту споживчих товарів (у тому числі за рахунок імпорту) призвели до перерозподілу грошових коштів населення на користь поточного споживання за рахунок раніше накопичених заощаджень. Безготівкові кошти підприємств стали реальним платіжним засобом. Усе це збільшило сукупний попит, графічно це ілюструється рухом кривої AD праворуч, що показує збільшення цін в економіці.

Структурна перебудова економіки, яка була викликана лібералізацією господарської діяльності, мала значний вплив на сукупну пропозицію. Внаслідок неспівпадіння структури факторів виробництва в різних галузях, неможливим був їхній швидкий перерозподіл із збиткових галузей в прибуткові. Тому не весь виробничий потенціал був задіяний. У бік скорочення обсягу потенційного випуску (довгострокової сукупної пропозиції) діяли і такі фактори, як розрив виробничих зв’язків з країнами СНГ, скорочення торговельних відносин з ними. Крім того, Україна виявилася занадто залежною від іноземних енергоносіїв, тому коливання цін на світовому ринку у бік підвищення значно збільшило витрати виробництва. За 1992-1999 рр. Україна втратила значну частину виробничого потенціалу внаслідок того, що спад виробництва виявився глибоким (до 64%) і тривалим. У моделі AD-AS зміни у сукупній пропозиції можна відобразити рухом LRAS ліворуч. Короткострокова крива AS виявилася би лівішою від LRAS і рухалася ліворуч під впливом цінових шоків (наприклад, зростання цін на енергоносії).

Тривалий депресивний стан економіки призвів до зниження реальних доходів більшої частини населення, що стало причиною падіння сукупного попиту. В цьому ж напрямку подіяло зниження інвестиційної активності в економіці, що зменшило інвестиційну складову сукупного попиту. Графічно це ілюструється рухом ліворуч кривої AD, що ще посилило спад, хоча і деякою мірою знизило рівень цін, зробило більш повільною інфляцію (оскільки ціни не мають тенденцію до зниження).

Державні заходи, спрямовані на підвищення сукупного попиту, не завжди досягали очікуваної мети. Так, часткове повернення заощаджень населенню по вкладам Ощадбанку збільшило споживчий попит, але в умовах несприятливого інвестиційного клімату це не стимулювало виробництво, а призвело лише до зростання цін. Спроба зменшити податки у 2004 році з метою збільшення податкової бази теж не дала очікуваних результатів, пропозиція товарів і інвестиційний попит не збільшились. Тут важливу роль зіграли несприятливі очікування виробників, невіра у послідовність дій уряду. Тому важливу увагу слід приділяти аналізу нецінових факторів, які суттєво розрізняються в залежності від географічних, національних, культурних особливостей.

Таким чином, модель AD-AS може бути використана як для ілюстрації, так і для оцінювання перспектив подій в національній економіці, у тому числі трансформаційній, у всіх випадках, коли сукупні попит і пропозиція працюють відповідно до закономірностей ринкового механізму.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення сукупного попиту та сукупної пропозиції.

2.Охарактеризуйте основні складові сукупного попиту.

3.Які фактори впливають на споживчий попит?

4.Які фактори впливають на інвестиційний попит?

5.Які фактори впливають на попит закордону?

6.Дослідити цінові та нецінові фактори, які впливають на сукупний попит.

7.Проаналізуйте вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту.

8.Що відбиває крива сукупної пропозиції?

9.Назвіть складові кривої сукупної пропозиції.

10.Дайте визначення рівноважного рівня цін та рівноважного обсягу виробництва.

11.Як змінюється рівновага у короткостроковому періоді?

12.На якому рівні національного виробництва встановлюється довгострокова рівновага?