Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах

Ракети і боєприпаси у військах зберігаються на артилерійському складі або в парку. Артилерійський склад боєприпасів повинен бути розташований на відстані від житлових та господарських будівель не менше 400 м, від складів ПММ, стоянок цистерн з пальним, автопарків і парків бойових машин, ремонтних майстерень і котелень, залізничних магістралей, промислових підприємств, ліній електромережі, стрільбищ і полігонів – не менше 1000 м, причому директриса стрільби повинна проходити у стороні від складу.

Відстані між місцями зберігання повинні бути:

- обвалованими – не менше 50 м;

- тими, що не обваловані, – не менше 100 м.

Завантаження місць зберігання боєприпасами і ракетами (за наявності вибухових речовин) повинно бути не більше 150 т, але не перевищувати 10-15 вагонів на одному місці зберігання.

Кількість вибухових речовин розраховується за формулою

т_РЗ + т_БПЕ + ½ т_ПЗ,

де т_РЗ – маса розривних зарядів;

т_БПЕ – маса бойових піротехнічних елементів боєприпасів;

т_ПЗ – маса порохових зарядів.

Усі місця зберігання повинні бути обладнані блискавкозахистом та у протипожежному відношенні.

Ракети і боєприпаси на артилерійських складах зберігаються в неопалюваних або в опалюваних сховищах наземного або напівпідземного типу і окремо від зразків ракетно-артилерійського озброєння та майна.

Ракети, реактивні снаряди та гранатометні постріли зберігаються в обсипних сховищах із збірних бетонних блоків, арочних та інших конструкцій. Дозволяється тимчасове зберігання (не більше одного року) ракет, реактивних снарядів та гранатометних пострілів у типових наземних сховищах із залізобетонним перекриттям, а решти боєприпасів – під навісами і на відкритих майданчиках.

Зберігати на відкритих майданчиках таємні зразки боєприпасів, ручні та реактивні гранати, боєприпаси стрілецької зброї, підривники, засоби запалення, піротехнічні засоби, вироби з димного пороху та засоби підриву навіть тимчасово КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. У випадку розвантаження боєприпасів із залізничних вагонів вони повинні бути завезені у сховища в той самий день. На навантажувальний майданчик для завантажування у залізничні вагони вони вивозяться у день подання вагонів.

Усі наземні сховища з ракетами, реактивними снарядами, гранатометними пострілами, піротехнічними засобами і боєприпасами всіх видів, а також навіси і відкриті майданчики з боєприпасами повинні бути обваловані (додаток 33 Руководства по ЭРАВ, Ч. І).

На артилерійському складі військової частини зберігаються протитанкові керовані ракети (ПТКР) і боєприпаси І категорії, а також справні зенітні керовані ракети (ЗКР) ближньої дії, які належать до штатного озброєння.

Небезпечні для транспортування ракети і боєприпаси до стрільби не допускаються, виділяються в окреме місце зберігання, розташоване не ближче 100 м від інших об’єктів складу, і підлягають знищенню тільки після затвердження акта на їх знищення службою РАО оперативного командування, але не пізніше ніж через місяць після їх виявлення.

Ракети і боєприпаси, які підлягають знищенню, КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ закопувати в землю або утоплювати в річках і водосховищах. Роботи з їх знищення належать до небезпечних і проводяться командами підривників, які комплектуються із найбільш підготовлених військовослужбовців інженерних підрозділів військової частини.

Склад боєприпасів повинен бути обладнаний під’їзними шляхами, які забезпечують безперешкодний під’їзд усіма видами транспорту. На відстані не ближче 50 м від території складу обладнуються майданчики для транспорту, який очікує завантаження (розвантаження), і для завантаженого транспорту, що формується в колони.

Охорона, оборона і обладнання артилерійського складу боєприпасів організовуються згідно з вимогами Статуту гарнізонної і вартової служби ЗСУ. Між внутрішнім і зовнішнім огородженням повинна бути розорана смуга шириною 5-6 м. Відповідальність за стан обладнання постів, засобів сигналізації і зв’язку, огородження артилерійських складів покладається на командирів відповідних підрозділів матеріального забезпечення.

Якщо на окремій загальній території розташовані запаси декількох частин одного гарнізону (об’єднання), наказом начальника гарнізону (командира об’єднання) відповідальною особою за підтримання загального порядку і дотримання заходів пожежної безпеки на всій території складу призначається начальник об’єднаного складу об’єднання, а у разі його відсутності – старший за званням начальник служби РАО військової частини, запаси якого розташовані на одній території.

Інженерні, авіаційні, а також інші боєприпаси, що не належать до штатного озброєння номенклатури ЦРАУ, зберігати на території артилерійського складу ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

За ступенем готовності до бойового використання постріли поділяють на повні і готові.

До повних пострілів відносять комплектні, але не зібрані постріли, елементи яких можуть зберігатися роздільно (у штатній тарі).

До готових пострілів відносять постріли, зібрані із комплекту елементів і готові до бойового використання.

Готові постріли, до комплекту яких входять підривники, поділяються на остаточно і неостаточно споряджені.

Остаточно спорядженими пострілами називаються постріли, що мають вгвинчені підривники.

Ракети, артилерійські, гранатометні постріли та реактивні снаряди зберігаються тільки готовими. Мінометні постріли можуть зберігатися готовими і повними. Ракети, артилерійські гранатометні та готові мінометні постріли зберігаються в остаточному спорядженні, а реактивні снаряди – в неостаточному спорядженні. Боєприпаси в межах кожного сховища зберігаються тільки комплектно.

Ракети та боєприпаси на складі повинні розташовуватися в штабелях за номенклатурою та партіями збирання. На складі військової частини з метою оперативної видачі дозволяється штабелі з боєприпасами укладати по підрозділах. Для кожного місця зберігання (сховища, майданчика і т.п.) складається план завантаження і схема укладки, на яких зазначається розташування в штабелі кожної номенклатури і партії ракет та боєприпасів. План і схема затверджуються начальником служби РАО частини. В кожен штабель укладаються боєприпаси однієї номенклатури і однієї партії виготовлення. Дозволяється дроблення партій та укладання боєприпасів різної номенклатури тільки при зберіганні їх по підрозділах.

Ракети і боєприпаси при зберіганні розташовуються так, щоб можна було контролювати їх технічний стан, вести облік, прийом та видачу. У сховищах з ракетами і боєприпасами напроти кожної двері повинні влаштовуватися робочі проходи шириною не менше 1,5 м, всередині сховища або вздовж однієї із стін – робочий прохід шириною не менше 1,25 м, вздовж стін – оглядові проходи шириною не менше 0,6 м.

Ракети і боєприпаси повинні зберігатися в штатній і справній тарі. Маркування на тарі повинно відповідати даним, нанесеним на укладені в неї боєприпаси та ракети. Ящики з ракетами та боєприпасами складаються кришками вверх і маркуванням в бік проходів. Штабелі вкладаються на стандартні, оброблені антисептиком дерев’яні підкладки ґратчастого типу перетином 18 х 18 см або 27 х 27 см.

Тара з боєприпасами довжиною більше 2,5 м укладається на три підкладки – дві під місцями розташування вкладишів і одна посередині. Підкладки під штабелями вкладаються в одному напрямку, як правило, поперек сховища в напрямку вентиляційних люків, а на відкритому майданчику – у напрямку домінуючих вітрів. За відсутності стандартних підкладок дозволяється укладати штабелі на дерев’яні бруси або бетонні блоки висотою не менше 18 см.

Штабелі з ракетами та боєприпасами вкладаються так, щоб вони були стійкими. При висоті штабеля більше 1,5 м тара з боєприпасами закріплюється рейками на половині висоти або в двох місцях на 1/3 і 2/3 висоти штабеля.

Висота штабелів з ракетами та боєприпасами не повинна перевищувати величини, встановленої для даного виду ракет і боєприпасів, та забезпечувати допустиме навантаження на квадратний метр підлоги сховища. Для забезпечення провітрювання у сховищах між верхніми рядами штабелів і стелею необхідно залишати вільний простір не менше 0,6 м. Висота укладки штабелів з ракетами та боєприпасами, включаючи висоту підкладок, не повинна перевищувати значень, які наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Висота штабелів з ракетами та боєприпасами

Примітка. Висота укладки штабелів боєприпасів, які зберігаються на відкритих майданчиках, не повинна перевищувати 2/3 висоти, вказаної в таблиці

Під час зберігання ракет і боєприпасів необхідно керуватися вимогами сумісного зберігання ракет і боєприпасів.

Дозволяється сумісне зберігання:

- патронів стрілецької зброї, ручних гранат та запалів до них, ПТКР, ЗКР ближньої дії, реактивних боєприпасів (реактивних снарядів, гранатометних пострілів, реактивних протитанкових гранат), остаточно і неостаточно споряджених снарядів і мін усіх видів і пострілів до них;

- освітлювальних і сигнальних патронів, наземних сигналів, шумових імітаторів розриву артилерійського снаряду, імітаційних засобів, імітаторів ядерного вибуху, вибухових пакетів і т.п.

Боєприпаси кожної із названих груп повинні розміщуватися в окремих сховищах. Спільне зберігання боєприпасів різних груп ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Штабелі з боєприпасами і ракетами повинні мати на кожну партію штабельні ярлики (форма 64 Руководства по учету). Ярлики вивішуються на видних місцях з боку проходу на висоті 1,5 м.

У кожній партії боєприпасів може бути тільки один неповний ящик, який зберігається зверху штабеля з боку робочого або оглядового проходів. На такому ящику з лицевого боку наноситься додаткове маркування – “Неповний, __ шт.”, і заводиться пакувальний лист (форма 63 Руководства по учету), який завіряється підписом особи, відповідальної за зберігання.

Ящики з боєприпасами стрілецької зброї, підривниками, ручними та реактивними гранатами, засобами запалювання, засобами підриву піротехнічних засобів, запалами повинні бути ошиновані металевою стрічкою навколо або опломбовані.

При зберіганні боєприпасів до стрілецької зброї та піротехнічних засобів розсипом вони повинні укладатися в металеві коробки і зберігатися в металевих (дерев’яних, оббитих металом) ящиках або шафах, що закриваються на замок і опломбовуються (опечатуються). У кожну коробку вкладається ярлик із зазначеною кількістю патронів, датою їх прорахунку і підписом відповідальної особи.

Розгерметизовані і невикористані запали до ручних гранат, підривники, засоби запалення вкладаються в металеві коробки. Стик кришки з корпусом коробки герметизується мастилом ПВК шаром товщиною 5-6 мм і шириною 15-20 мм. Поверх мастила по всьому стику наклеюється смужка із парафінованого паперу, яка повинна перекривати змащену поверхню по обидва боки стику на 3-5 мм. Коробки повинні бути вкладені в штатну тару.

Холості і практичні боєприпаси зберігаються в окремих штабелях за номенклатурою або за відсутності достатніх місць зберігання – в одному штабелі з інтервалом між ними 10 см на всю висоту штабеля.

Дозволяється зберігання навчальних ракет і боєприпасів в одному сховищі з бойовими. При цьому місце зберігання навчальних ракет та боєприпасів від бойових відділяється перегородкою.

Ракети, реактивні снаряди і гранатометні постріли укладаються головними частинами у найбільш безпечному напрямку, тобто не у напрямку сховищ з боєприпасами, населених пунктів і залізничних магістралей і т.п.

Зберігання піротехнічних засобів і виробів із димного пороху організовується у окремих цегляних сховищах із залізобетонними перекриттями, а за їх відсутності – у спеціально обладнаних підземних сховищах, які мають надійний захист від дощових і ґрунтових вод. Їх віддалення від найближчих сховищ повинно становити не менше 50 м.

Боєприпаси в неостаточному спорядженні зберігати без холостих пробок КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Стріляні гільзи повинні зберігатися в штатній тарі з-під боєприпасів, яку укладають в штабелі під навісом.

Боєприпаси, що залишилися після стрільби, перед здачею на склад повинні бути обслуговані. Приймати на склад боєприпаси, які не приведені в порядок, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Постріли із запалювальними, димовими снарядами та мінами, що споряджені речовиною, яка здатна давати течу (шифр спорядження Р-4), видаються військовій частині тільки на період проведення навчально-бойових стрільб і повинні зберігатися в сховищах в окремому штабелі. Після закінчення стрільб невикористані боєприпаси не пізніше ніж через три місяці здаються на бази (склади) оперативного командування.

Під час зберігання необхідно проводити періодичний (один раз на тиждень) візуальний огляд цих боєприпасів. При виявленні течі і виділенні димної речовини боєприпаси переводяться у третю категорію і знищуються встановленим порядком.

При розміщенні військ у таборах зберігання боєприпасів організовується у відповідності до наведених вимог, але при цьому дозволяється обладнувати огородження складів (місць зберігання) з одного ряду дроту. За відсутності обладнаних відповідним чином сховищ боєприпаси дозволяється зберігати під навісом, на відкритих площадках, у котлованах, виритих у сухому ґрунті.

На майданчику розміщується не більше трьох вагонів боєприпасів. Відстань між штабелями повинна бути 5-10 м, а між майданчиками – не менше 100 м. Штабелі розміщуються не ближче 25 м від залізничної лінії.

На майданчику (під навісом, у котловані) боєприпаси укладаються на підкладки (дерев’яні бруси, бетонні блоки) висотою не менше 18 см, надійно укривають від дії атмосферних опадів, паводкових вод і сонячної радіації. Майданчики обладнуються засобами блискавковідводу і пожежогасіння.

Безпосередньо на вогневих позиціях боєприпаси зберігаються у погрібцях (нішах), стіни і стелі яких повинні бути посилені матеріалами, що виключають осипання ґрунту та проникнення атмосферних опадів (рис. 4.6.)

Рисунок 4.6 – Схема зберігання боєприпасів у погрібцях