Теоретичні основи фінансового менеджменту

Ринкові реформи в Україні певним чином змінюють форми і методи керування підприємствами, і зокрема, радикально змінюють підходи і методи в управлінні фінансами. В умовах ринку виникає необхідність більш активного використання методів фінансового менеджменту, обумовлена високим рівнем невизначеності зовнішнього середовища, що впливає на збільшення ризиків і втрат при прийнятті фінансових рішень, кризовим фінансовим станом більшості підприємств, необхідністю оптимізації використання наявних фінансових ресурсів, підвищення точності прогнозування і планування фінансово-господарської діяльності.

Менеджмент (англ. management - керування) узагальнено можна визначити як систему економічного керування виробництвом, що включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів керування.

Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується шляхом використання ряду принципів, основними з яких є:

- інтегрованість із загальною системою керування підприємством;

- комплексний характер формування управлінських рішень;

- високий динамізм керування;

- варіантність підходів до розробки окремих управлінських рішень;

- орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

З урахуванням змісту і принципів фінансового менеджменту формуються його мети і задачі.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточних і перспективному періодах. Ця мета одержує своє конкретне вираження в забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників. Однак, варто підкреслити, що досягнення максимального прибутку ще не свідчить про високу ринкову вартість підприємства.

У процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на рішення наступних основних задач:

- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді;

- забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства;

- оптимізація грошового обігу;

- забезпечення максимізації прибутку підприємства при рівні фінансового ризику, що передбачається;

- забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при рівні прибутку, що передбачається;

- забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.

Усі розглянуті задачі фінансового менеджменту між собою тісно взаємозалежні, хоча окремі з них носять різнонаправлений характер. Наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т.п.

Тому в процесі фінансового менеджменту окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації її мети.

Варто підкреслити, що сутність тієї або іншої категорії відбиває у виконуваних функціях. Варто відрізняти функції фінансів і фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту підрозділяють на дві основні групи:

- функції фінансового менеджменту як керуючої системи (склад цих функцій у цілому характерний для будь-якого менеджменту - облік, аналіз, планування, регулювання, контроль);

- функції фінансового менеджменту як спеціальної області керування підприємством.

Функції фінансового менеджменту як керуючої системи:

- розробка фінансової стратегії підприємства (планування);

- формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень (облік);

- здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства (аналіз);

- здійснення планування фінансової діяльності підприємства по основних її напрямках (планування);

- розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності (регулювання);

- здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності (контроль).

Схематичне представлення функцій фінансового менеджменту як керуючої системи приведене на рис. 10.1. Здійснення усіх функцій підлегле реалізації фінансової стратегії підприємства, розроблювальної в процесі стратегічного фінансового планування. Фінансове планування, контроль і регулювання реалізації фінансових планів неможливі без фінансового аналізу діяльності за попередній період. За допомогою аналізу можна установити, спираючи на фактично отримані результати, ефективність того або іншого варіанта управлінського рішення, вибрати з декількох альтернативних варіантів найбільш ефективний, одержати об'єктивну оцінку фінансів підприємства (як поточного, так і планованого фінансового стану), його прибутку і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Функції фінансового менеджменту як спеціальної області

керування підприємством:

- керування активами;

- керування капіталом;

- керування інвестиціями;

- керування грошовими потоками;

- керування фінансовими ризиками;

- антикризове фінансове керування при погрозі банкрутства.

Основні функції фінансового менеджменту як спеціальної області керування підприємствами розглянуті в найбільше агрегованому вигляді. Кожна з цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням спеціалізації підприємства як об'єкта фінансового керування й основних форм його фінансової діяльності.

Функції фінансового менеджменту як спеціальної області керування підприємством:

1. Керування активами:

а) керування оборотними активами;

б) керування необоротними активами;

в) оптимізація складу активів.

2. Керування капіталом:

а) керування власним капіталом;

б) керування позиковим капіталом;

в) оптимізація структури капіталу.

3. Керування інвестиціями:

а) керування реальними інвестиціями;

б) керування фінансовими інвестиціями.

4. Керування грошовими потоками:

а) керування грошовими потоками по операційній діяльності;

б) керування грошовими потоками по інвестиційній діяльності;

в) керування грошовими потоками по фінансовій діяльності.

5. Керування фінансовими ризиками:

а) керування складом фінансових ризиків;

б) керування профілактикою фінансових ризиків;

в) керування страхуванням фінансових ризиків.

6. Антикризове фінансове керування при погрозі банкрутства:

а) керування усуненням неплатоспроможності;

б) керування відновленням фінансової стійкості;

в) керування забезпеченням фінансової рівноваги;

г) керування санацією.

Фінансова стратегія - це формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Основними етапами формування фінансової стратегії є:

1. Визначення загального періоду формування необхідних активів;

2. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності. Досягнення цілей фінансової стратегії забезпечується за умови:

а) достатність капіталу для формування необхідних активів;

б) оптимальність якісної структури активів і фінансів структури капіталу;

в) зниження рівня фінансових ризиків;

г) фінансові інновації.

3. Розробка фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності;

4. Конкретизація показників фінансової стратегії по періодах її реалізації.

5. Оцінка розробленої фінансової стратегії.

Тактика фінансового менеджменту полягає в маркетингових дослідженнях, прийнятті фінансовим менеджером цінових рішень, правильної орієнтації на ті або інші сегменти ринку, інтенсивних умовах по просуванню товару, контролю за реалізацією і своєчасним коректуванням маркетингової політики.

Керування фінансовою діяльністю підприємства здійснюється за допомогою визначеного механізму.

Механізм фінансового менеджменту являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень в області фінансової діяльності. У структуру механізму фінансового менеджменту входять наступні елементи:

1. Державне нормативно-правове регулювання фінансової діяльності підприємства.

Прийняття законів і нормативних актів, що регулюють фінансову діяльність підприємств усіх форм власності являє собою один з напрямків реалізації внутрішньої політики держави. Законодавчі і нормативні основи цієї політики регулюють фінансову діяльність підприємств.

2. Ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємства.

Цей елемент механізму формується насамперед у сфері фінансового ринку в розрізі окремих його видів і сегментів. Попит та пропозиція на фінансовому ринку формують рівень цін (ставки відсотка) і котирувань по окремих фінансових інструментах, визначають приступність кредитних ресурсів у національній і іноземній валютах, виявляють середню норму прибутковості капіталу, визначають систему ліквідності окремих фондів і грошових інструментів, використовуваних підприємством у процесі своєї фінансової діяльності. В міру поглиблення ринкових відносин роль ринкового механізму регулювання фінансової діяльності підприємств буде зростати.

3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів фінансової діяльності підприємства.

Механізм такого регулювання формується в рамках самого підприємства, відповідно регламентуючи ті або інші оперативні управлінські рішення з питань його фінансової діяльності. Так, ряд аспектів фінансової діяльності регулюється вимогами статуту підприємства. Окремі з аспектів регулюються розробленими на підприємстві фінансовою стратегією і цільовою фінансовою політикою по окремих напрямках фінансової діяльності. Крім того, на підприємстві може бути розроблена і затверджена система внутрішніх нормативів і вимог по окремих аспектах фінансової діяльності.

4. Система конкретних методів і прийомів здійснення керування фінансовою діяльністю підприємства.

У процесі аналізу, планування і контролю фінансової діяльності використовується велика система методів і прийомів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних з них відносяться методи: техніко-економічних розрахунків, балансового, економіко-статистичного, економіко-математичний, порівняння й інші.

Ефективний механізм фінансового менеджменту дозволяє в повному обсязі реалізувати мети, що коштують перед ним, і задачі, сприяє результативному здійсненню функцій фінансового керування підприємством.