Тема 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА

Поняття про судові експертизи, їх зв'язок із правоохоронною

Діяльністю

Експертиза — це дослідження будь-якого питання обізнаною особою-експертом (від лат. єхрєгіш — досвідчений). Випадки, коли призначення експертизи у кримінальних справах є обов'я­зковим, перелічені в КПК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» «...су­дова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціаль­них знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять ін­формацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього (досудового) слідства чи суду (судового слідства)».

Закон України «Про судову експертизу» регламентує загальні гарантії, права та обов'язки експерта в процесі. Екс­перт - фахівець, який здійснює експертизу.

Порядок призначення судової експертизи визначений:

- Кри­мінально-процесуальним (КПКУ), Цивільним процесуальним та Госпо­дарським процесуальним кодексами України,

- Законом України «Про судову експертизу»

- Інстру­кцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень;

- іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Експертиза є самостійною процесуальною формою отримання і перевірки (уточнення) наявних речових доказів.

Судова експертиза відрізняється від експертиз, що здійсню­ються в інших сферах діяльності, за такими ознаками:

1.Дотримання спеціальних процесуальних норм, що визначають права та обов'язки експерта і суб'єкта, яким призначено експертизу.

2.Використання спеціальних правил підготовки матеріалів для експертизи, її призна­чення і проведення.

3.Провадження дослідження, яке ґрунтується на використанні спеціальних знань із різних галузей народного господарства.

4.Надання висновків, що мають силу джерела доказів. Основ­ним нормативно-правовим документом, що регламентує право­охоронну діяльність та її зв'язок із судовими експертизами, є Конституція України.

В обґрунтуванні юридичної відповідальності окремих фізич­них та юридичних осіб судова експертиза відіграє важливу роль. Вона здійснюється на принципах законності, незалежності, об'є­ктивності та повноти дослідження.

1.2. Види судових експертиз, їх класифікація

В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Інструкцією.

Класифікація експертиз за видами наведена в табл.1.

Таблиця 1. Класифікація експертиз за видами

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні,додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (табл. 2).

Таблиця 2. Класифікація експертиз за процесуальними ознаками

Класифікація за місцем проведення:

- експертизи, які проводяться в експертних установах;

- експертизи, які проводяться в неекспертних установах.

Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (постанова слідчого, ухвала суду).

Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриман­ням нормативно-правових актів з питань експе­ртизи покладаються на керівника експертної установи.

Класифікація за термінами проведення. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

- 10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень;

- 30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

- 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

- понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об'єктів або особливо складних за характером досліджень (з використанням криміналістичного обладнання, проведення експериментів, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше 10 питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад 5 томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ, підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом, який призначив експертизу (залучив експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати відповідно 5 та 10 робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно 15 та 20 робочих днів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, на­ступного за днем надходження матеріалів до експертної устано­ви, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. У строк проведення експертизи не вклю­чається термін виконання клопотань експерта, пов'язаних з ви­требуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недолі­ків, допущених органом, який призначив експертизу.

1.3. Сутність судово-бухгалтерської експертизи

та її зв'язок із практикою обліку

Судово-бухгалтерська експертиза (СБЕ) є одним із найпоширеніших видів судових експертиз. Необхідність у СБЕ виникає під час розслідування і судового розгляду ци­вільних справ про привласнення, посадові (службові) злочини, а також відносно цивільних справ, коли необхідно проаналізувати дані про фінансово-господарські операції, що відображені у бух­галтерському обліку.

Правила проведення СБЕ викла­дені в Інструкції про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз у Бюро державної бухгалтерської експертизи Мініс­терства юстиції УРСР, ухваленій Міністерством юсти­ції УРСР 30.12.1974р. Пізнішого нормативного доку­мента, присвяченого судово-бухгалтерській експертизі, немає. Зміни чи доповнення до Інструкції також не вносились.

Для проведення СБЕ слід керу­ватися загальними нормами про судову експертизу, закріпленими в Законі, і лише після цього застосовувати положення згаданої вище Інструкції.

Інструкція складається з 39 пунктів, в яких докладно висвіт­лені загальні положення відносно судово-бухгалтерських експер­тиз, обов'язків, прав і відповідальності експерта-бухгалтера, по­рядку проведення СБЕ, висновку експерта-бухгалтера.

Судово-бухгалтерська експертиза - це дослідження фінансо­во-господарської діяльності суб'єкта господарювання, яке в ме­жах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання висновку стосовно кола пи­тань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду.

СБЕ характеризується:

- процесуально-правовим змістом;

- економічним змістом.

Процесуально-правовий зміст експертизи полягає у визначен­ні її як процесу, керованого системою правил, закріплених зако­нодавчо. Із процесуально-правового погляду СБЕ нічим не відрізняється від інших судових екс­пертиз.

Економічний зміст СБЕполягає в реалізації системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фі­нансів, аудиту, ревізії, економічного аналізу тощо. Перелічені особливості, пов'язані із застосуванням спеціальних знань, видок­ремлюють СБЕ в самостійний вид судових експертиз.

СБЕ проводиться в межах кри­мінально-процесуального, цивільно-процесуального і господар­сько-процесуального законодавства особою, яка володіє спеціа­льними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, з метою становлення фактичних даних, що мають значення для справи.

Бухгалтерська експертиза вирішує питання діагностичного та профілактичного характеру, коло яких досить широке. Залежно від завдань, які мають розв'язуватися, ці питання в спеціальній літературі поділяються на кілька груп:

А. Виявлення облікових невідповідностей, механізму їх утво­рення, його впливу на показники фінансово-господарської діяль­ності, відхилення від правил ведення обліку та звітності.

Б. З'ясування обставин, за яких в облікових документах бу­ли відображені операції прийняття, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей, надходження і витрати грошових коштів.

В. Визначення відповідності порядку обліку вимогам спеціа­льних правил, обставин, що ускладнюють об'єктивне формування звітності.

СБЕ призначається на стадіях розгляду справ, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду і порушуються за наслідками кон­тролю у випадках:

- якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих суперечностей потребує висновку експерта;

- наявності суперечностей у висновках первинної і повторної документальної ревізії;

- наявності суперечностей, які виникають при визначенні сум податків, обов'язкових платежів, недоїмки, пені податковими службами;

- провадження справ про банкрутство для визначення фінан­сового стану боржника;

- застосування ревізором Державного фінансового управління України (ДФУ) чи ревізором-інспектором ДПІ сумнівних методів визначення матеріальної шкоди;

- коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунто­ваного висновку без додаткового дослідження справи експертом-бухгалтером;

- у разі обґрунтованого клопотання обвинувачуваного про призначення експертизи.

СБЕ визначає правильність відо­браження фактів фінансово-господарської діяльності підприємс­тва (фірми), організації, установи в документах бухгалтерського обліку та звітності.

1.4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та її зміст

Експертним називається дослідження, яке проводить експерт у кримінальному, цивільному, господарському або іншому виді процесу за завданням правоохоронних органів. Полягає у вивченні експертом за дорученням суду, слідчого та інших правоохоронних органів речових доказів й інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних і обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та є засобом отримання доказів.

СБЕ виконує низку найважливіших завдань, які визначені Інструкцією.

Ко­ло питань, які висвітлюються в процесі СБЕ, визначається її завданнями, а саме:

- встановлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відпо­відний період часу і місце їх здійснювання;

- встановлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації ТМЦ і руху грошових коштів;

- визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті умисних корисливих правопорушень;

- встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нор­мативних актів у бухгалтерському обліку та звітності;

- підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтер­ського обліку, звітності та контролю, які сприяли завданню матеріальних збитків;

- встановлення обґрунтування списання сировини, матеріа­лів, готової продукції, товарів;

- встановлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та розмірів податків;

- встановлення причин, які сприяли умисному зловживанню;

- встановлення документального обґрунтування вимог пози­вача і заперечень відповідача в частині, що стосується доцільнос­ті позову.

СБЕ після її проведення дає можливість відповісти на цілу низ­ку запитань, а саме:

- чи підтверджується документально вказана в акті інвентари­зації нестача (лишок) ТМЦ на даному підприємстві за конкретний період?

- в який саме період утворилась нестача і хто був відповідаль­ним за збереження ТМЦ?

- яким є розмір матеріальних збитків, завданих у зв'язку з не­стачею?

- чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (на­даних послуг)?

- чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків?

- чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір завданих збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем умов угоди?

- які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків?

- чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?

- чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх максимально можливий залишок станом на визначену дату?

В додатку А представлено основні завдання та типові питання, які можуть бути поставлені перед експертом за окремими видами документальної експертизи.

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов'язане з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових регістрах тощо.

Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі.

1.5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи

У Давньому Єгипті, Вавилоні, Єрусалимі царський контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань, складеного головним жерцем. В епоху Відродження книги подвійної бухгалтерії Луки Пачолі використовувались у судах для перевірки достовірності даних обліку.

На всіх стадіях розвитку теоретики бачили в експертизі ін­струмент, необхідний для провадження слідства і суду, а експерта вважали науковим свідком.

Спеціальні знання з бухгалтерського обліку, фінансів, еконо­міки застосовувалися під час розгляду справ у судах ще на поча­тку XX століття.

Основні етапи розвитку системи СБЕ наведено табл. 3.

Таблиця 3. Основні етапи становлення СБЕ

Сучасні експерти-бухгалтери оволоділи новими економічними спеціальностями з дослідження документів про фінансово-кредитні операції, еконо­мічну діяльність підприємств і організацій. Рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р. СБЕ було переймено­вано на судово-економічну.

Питання для самоперевірки до теми №1

1. Дайте визначення судової експертизи та назвіть її відмінності від експертиз в інших сферах застосування.

2. Назвіть нормативні ати, якими регулюється судова експертиза.

3. Класифікація судових експертиз за видами.

4. Класифікація судових експертиз за процесуальними ознаками.

5. Класифікація судових експертиз за місцем проведення.

6. Класифікація судових експертиз за термінами проведення.

7. Назвіть випадки, за яких призначається судово-бухгалтерська експертиза.

8. Назвіть процесуально-правовий та економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи.

9. Назвіть коло питань, яке вирішує бухгалтерська експертиза.

10. Назвіть основні завдання СБЕ.

Література: [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12]

Тема 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА