Встановлення цін у межах товарного асортименту

Як правило, компанії розробляють не окремі вироби, я низку виробів, що склада­ють асортиментну групу товарів. Наприклад, компанія Snapper випускає різноманітні види газонокосарок, від простих моделей за ціною 259,95, 299,95 та 399,95 доларів до дуже складних за ціною 1000 доларів і більше. Чим дорожча модель, тим вона техніч­но досконаліша. Компанія Kodak також пропонує не один тип фотоплівки, а асорти­ментну групу, в котру поряд з іншими входять звичайна фотоплівка Kodak, дорожча фотоплівка Kodak Royal Gold для високоякісної зйомки і недорога фотоплівка Funtime, що не поступається якістю приватним маркам. Кожна марка фотоплівки випускається в котушках з різною кількістю кадрів і різної світлочутливості. При встановленні цін у межах товарного асортиментукерівництво компанії має прийняти рішення про ступе-неве диференціювання цін на різні товари, що утворюють асортиментну групу.

При визначенні цінового інтервалу слід враховувати різницю у собівартості товарів, сприйнятті споживачем їхніх диференціюючих властивостей, а також ціни конкурен­тів на аналогічні товари. У багатьох галузях при встановленні цін на свої товари про­давці використовують вже діючі цінові орієнтири. Наприклад, магазини чоловічого одягу зазвичай пропонують чоловічі костюми за трьома цінами: 185, 285 та 385 дола­рів. У свідомості споживача дані цінові орієнтири будуть, напевне, асоціюватися з ко­стюмами невисокої, середньої та високої якості. Навіть за умов незначного підвищен­ня усіх трьох цін споживачі будуть продовжувати купувати костюми обраного цінового рівня. Завдання продавця полягає у тому, щоб зафіксувати відмінності у якості, вира­жені цінами, що сприймаються споживачем.Встановлення цін на супутні товари

Багато компанії використовують метод встановлення цін насупутні товари, пропо­нуючи разом з основним товаром вироби або речі, які його доповнюють. Наприклад, купуючи автомобіль, клієнт може замовити вікна із сервоприводом скла (вони підні­маються та опускаються натисканням кнопки), круїз-контроль (прилади контролю швидкості, кількості бензину, масла тощо), радіоприймач із програвачем компакт-дисків тощо. Встановити ціни на ці супутні товари непросто. Автомобільна компанія повинна, перш за все, вирішити, які з цих компонентів будуть включені у базову ціну автомобіля, а які будуть запропоновані як супутні. До останнього часу методика ціно­утворення компанії General Motors полягала у рекламуванні "економічної" моделі за базовою ціною з метою залучення покупців до салонів, в основному заповнених пов­ністю вкомплектованими додатковим обладнанням автомобілями за вищою ціною. "Економічна" модель не мала обладнання і пристроїв, що забезпечують мінімальний комфорт, тому її майже не купували. Проте останнім часом General Motors та інші ав­томобільні компанії США почали наслідувати приклад своїх японських колег і облад­нувати базову модель тими корисними приладами та пристроями, які раніше продава­лися як супутні товари, і відповідно збільшували стартову ціну автомобіля.