Огляд складу основних підсистем та складових економічної безпеки підприємства, які виділено вченими

Так, у роботі Покропивного С. Ф. пропонується методика оцінки рівня економічної безпеки підприємства за допомогою інтегрального показника, що визначається за формулою:

, (3.19)

де – коефіцієнт, що відображає значущість функціональної складової економічної безпеки;

– величина часткового критерію за i-тою функціональною складовою;

n – кількість функціональних складників економічної безпеки підприємства.

Значення окремих функціональних критеріїв визначаються на основі співвідношення можливої величини збитку підприємства і суми витрат на реалізацію заходів, пов'язаних з його попередженням:

(3.20)

де – сукупний збиток за і-тим функціональним складником економічної безпеки, грн;

– сумарні витрати на реалізацію заходів щодо попередження збитку за і-тим функціональним складником економічної безпеки, грн.

Запропонований методичний підхід до оцінки економічної безпеки підприємства є досить логічним та науково-обґрунтованим, але він не вільний від недоліків. До таких недоліків можна віднести: складність оцінювання, яка пов’язана з частою відсутністю кількісних оцінок збитку, пов'язаного із впливом загроз, а також величини витрат, необхідних для їхнього усунення; не враховано галузеві особливості; функціональні складові не розподілено за рівнями значущості.

Д. Ковальов та І. Плетнікова для оцінки рівня економічної безпеки підприємства використовується така функціональна залежність:

(3.21)

де – коефіцієнти значущість кожного показника;

– локальні функції залежності рівня економічної безпеки від відповідних показників діяльності підприємств;

– вихідні показники, які характеризують економічну безпеку підприємства.

Основним недоліками цього методичного підходу, на думку авторів, є: невизначеність відносно формування системи показників; нерозумі -

лість, як саме визначати коефіцієнти значущості; необґрунтованість вибору форми локальних функцій.

С. Ілляшенко пропонує проводити оцінку економічної безпеки підприємства на основі синтезу таких функціональних складових, як: фінансова, ринкова, інтерфейсна, інтелектуальна.

Фінансову складову пропонується досліджувати на основі оцінки та аналізу аналізу його фінансової стійкості, тобто визначення ступеня достатності власних чи позичених оборотних засобів для виконання виробничо-збутової діяльності.

Для повного відображення різних видів джерел у формуванні запасів і витрат використовуються такі показники.

1. Наявність власних оборотних коштів визначається за формулою:

, (3.22)

де – власний капітал;

– необоротні активи.

2. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат розраховується за формулою:

(3.23)

де – довгострокові зобов’язання.

3. Загальна величина основних джерел коштів для формування запасів і витрат визначається таким чином:

(3.24)

де – короткострокові кредити банків (рядок 500 балансу).

На основі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, розраховуються величини, що дають оцінку розміру джерел для покриття запасів і витрат [7].

1. Надлишок чи недолік власних оборотних коштів:

(3.25)

де – величина запасів (сума рядків з 100 до 140 балансу).

2. Надлишок чи недолік власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:

. (3.26)

3. Надлишок чи недолік загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат визначається за формулою:

. (3.27)

При визначенні типу фінансової стабільності варто використовувати показник :

(3.28)

де ;

;

.

Функція S(x) визначається таким чином:

На функцію накладаються деякі обмеження. Перше обмеження визначається за формулою:

. (3.29)

Друге обмеження визначається за такою формулою:

. (3.30)

Аналіз фінансової стійкості підприємства можна виконувати за формою табл. 3.4 і надати докладну характеристику отриманому типу фінансової стійкості.

Аналіз ринкової складової економічної безпеки в цій методиці пропонується визначати на основі оцінки ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім факторам, що складаються у ринковому середовищі. Аналогічно з методиками SWOT-аналізу фактори зовнішнього середовища поділяють на можливості та загрози, а внутрішнього – на сильні та слабкі сторони діяльності підприємства .

Вплив кожного з факторів на ринкову безпеку підприємства має бути оцінений експертами за допомогою коефіцієнтів впевненості за шкалою від - 1 до +1. Значення коефіцієнтів висловлюють ступінь впевненості експертів у тому, що вплив окремого фактора збільшує або зменшує ринкову безпеку підприємства. У якості експертів можуть виступати керівники та провідні фахівці підприємства зокрема, ті, які займаються маркетинговими дослідженнями.

Таблиця 3.4