Нормативні значення ймовірності несвоєчасного повернення заборгованості

Фінансова ситуація на підприємстві може бути охарактеризована також за допомогою п’яти показників, які є в сукупності методом credit-men, розробленим Ж. Депаляном (Франція):

1) коефіцієнт швидкої ліквідності:

; (3.41)

2) коефіцієнт кредитоспроможності визначається таким чином:

; (3.42)

3) Коефіцієнт іммобілізації власного капіталу визначається за формулою:

; (3.43)

4) коефіцієнт оборотності запасів розраховується таким чином:

; (3.44)

5) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

. (3.45)

Для кожного коефіцієнта визначають його нормативне значення з урахуванням специфіки галузі, порівнюють з показником на підприємстві та обчислюють значення функції N:

. (3.46)

У формулі (3.46) визначаються таким чином:

. (3.47)

Якщо N = 100, то фінансова ситуація підприємства нормальна, якщо N > 100, то ситуація позитивна, якщо N < 100, то ситуація на підприємстві викликає занепокоєння .

Чинники, взяті до уваги у розглянутих моделях z-рахунку, впливають на визначення вірогідності банкрутства і російських та українських підприємств. Використання цих моделей у вітчизняній практиці є досить правомірним, проте вплив зовнішніх чинників в українських умовах господарювання набагато вищий, тому кількісні значення z-рахунки, що визначають вірогідність банкрутства відрізняються від західних. Російські економісти внесли деякі зміни до першої моделі z-рахунку Е. Альтмана, яка після перевтілення має такий вигляд:

(3.48)

де – відношення величини оборотних активів до підсумку балансу;

– відношення резервного капіталу і нерозподіленого прибутку до підсумку балансу;

– відношення прибутку до оподаткування до підсумку балансу;

– відношення статутного і додаткового капіталу до суми довгострокових та поточних зобов’язань;

– відношення виручки від реалізації продукції до загальної величини активів.

Хоча практика застосування цієї моделі для прогнозування діяльності українських підприємств підтвердила правильність набутих значень, проте використання цієї моделі у вітчизняних умовах вимагає великої обережності.

Сайфуллін Р. С. і Кадиков Г. Г. запропонували використовувати для оцінки фінансового стану підприємств рейтингове число :

(3.49)

де – коефіцієнт забезпеченості підприємства власними засобами;

– коефіцієнт поточної ліквідності;

– коефіцієнт оборотності оборотних активів;

– комерційна маржа (рентабельність продажу);

– рентабельність власного капіталу.

При повній відповідності фінансових коефіцієнтів їх мінімальним нормативним рівням рейтингове число буде рівне одиниці і організація має задовільний стан економіки. Фінансовий стан підприємств з рейтинговим числом менше одиниці характеризується як незадовільне.

Вченими Іркутської державної економічної академії запропонована чотирифакторна модель прогнозу ризику банкрутства (модель R-Рахунку) [79], яка зовні схожа на модель Е. Альтмана для підприємств, акції яких не котируються на біржі:

(3.50)

де – відношення оборотних активів до загальної величини активів;

– відношення чистого прибутку до власного капіталу;

– відношення виручки від реалізації продукції до загальної величини активів;

– відношення чистого прибутку до витрати на виробництво й реалізацію продукції.

Ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається у такий спосіб (табл. 3.7).

Таблиця 3.7