Поняття, сутність та види матеріальних запасів.

Загальноприйняте формулювання говорить: матеріальні запаси — це такі, що знаходяться на різних стадіях виробництва і обігу продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання й інші товари, які очікують вступу в процес виробничого або ж особистого споживання.

Якби весь ланцюг учасників, які забезпечують перетворення первинної сировини у вироби народного споживання і просування цих виробів, працювала як єдиний механічний конвеєр, час очікування можна був би практично звести до нуля. Однак у реальному житті обійтися без такого чекання не можна.

Створення запасів завжди сполучено з витратами. Перелічимо основні види витрат, зв'язаних зі створенням і змістом запасів:

— заморожені фінансові засоби;

— витрати на утримання спеціально обладнаних приміщень;

— оплата праці спеціального персоналу;

— постійний ризик псування, розкрадання запасів.

Наявність запасів — це витрати. Однак відсутність запасів — це теж витрати, тільки виражені у формі різноманітних втрат. До основних видів втрат, зв'язаних з відсутністю запасів, відносять:

— втрати від простою виробництва;

— втрати від відсутності товару на складі в момент пред'явлення попиту;

— втрати від закупівлі дрібних партій товарів за більш високими цінами та ін.

Незважаючи на те, що утримання запасів поєднано з певними витратами, підприємці змушені їх створювати, тому що відсутність запасів може привести до ще більшої втрати прибутку.

Перелічимо основні мотиви, якими керуються підприємці, створюючи матеріальні запаси.

Імовірність порушення встановленого графіка постачань (непередбачене зниження інтенсивності вхідного матеріального потоку). У цьому випадку запас необхідний для того, щоб не зупинився виробничий процес, що особливо важливо для підприємств із безупинним циклом виробництва.

Можливість коливання попиту (непередбачене збільшення інтенсивності вихідного потоку). Попит на яку-небудь групу товарів можна передбачати з великою часткою імовірності. Однак, прогнозувати попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, не виключена ситуація, коли платоспроможний попит не буде вдоволений, тобто клієнт піде з грошима і без покупки.

Сезонні коливання виробництва деяких видів товарів. В основному це стосується продукції сільського господарства. Наприклад, врожай картоплі в Україні убирається на початку осені. Потоки ж цього бульбоплода йдуть по товаропровідних ланцюгах цілий рік. Отже, десь має накопичуватися запас.

Знижки за покупку великої партії товарів також можуть стати причиною створення запасів (деякі наші співвітчизники зберігають вдома порівняно великі запаси продовольства саме з цієї причини).

Спекуляція. Ціна на деякі товари може різко зрости. Підприємство, яке зуміло передбачати цей ріст, створює запас з метою одержання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни.

Витрати, зв'язані з оформленням замовлення. Процес оформлення кожного нового замовлення супроводжується рядом витрат адміністративного характеру (пошук постачальника, проведення переговорів з ним, відрядження, міжміські переговори і т.п.). Знизити ці витрати можна скоротивши кількість замовлень, що рівносильно збільшенню обсягу партії, яка замовляється, і, відповідно, підвищенню розміру запасу.

Можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу. Ці два види діяльності тісно взаємозалежні між собою: розподіляється те, що виробляється. При відсутності запасів інтенсивність матеріальних потоків у системі розподілу коливається відповідно до змін інтенсивності виробництва. Наявність запасів у системі розподілу дозволяє здійснювати процес реалізації більш рівномірно, поза залежністю від ситуації у виробництві. У свою чергу, наявність виробничих запасів згладжує коливання в постачаннях сировини і напівфабрикатів, забезпечує рівномірність процесу, виробництва.

Можливість негайного обслуговування покупців. Виконати замовлення покупців можна одним з наступних способів:

— зробити замовлений товар;

— закупити замовлений товар;

— видати замовлений товар негайно з наявного запасу.

Останній спосіб є, як правило, найбільш дорогим, тому що вимагає утримання запасу. Однак в умовах конкуренції можливість негайного задоволення замовлення може виявитися вирішальною у боротьбі за споживача.

Зведення до мінімуму простоїв виробництва через відсутність запасних частин. Поломки устаткування, різноманітні аварії можуть призвести при відсутності запасів деталей до зупинки виробничого процесу. Особливо це важливо для підприємств із безупинним процесом виробництва, тому що в цьому випадку зупинка виробництва може обійтися занадто дорого.

Спрощення процесу керування виробництвом. Мова йде про створення запасів напівфабрикатів на різних стадіях виробничого процесу усередині підприємства. Наявність цих запасів дозволяє знизити вимоги до ступеня узгодженості виробничих процесів на різних ділянках, а, отже, і відповідні витрати на організацію керування цими процесами.

Перераховані причини свідчать про те, що підприємці, як у торгівлі, так і в матеріальному виробництві змушені створювати запаси, тому що в противному випадку збільшуються витрати обігу, тобто зменшується прибуток. У той же час, запас не повинен перевищувати деякої оптимальної величини для мінімізації витрат обігу.

Як уже відзначалося, поняття запасу пронизує всі області матеріального виробництва, тому що матеріальний потік на шляху руху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача може накопичуватися у вигляді запасу на будь-якій ділянці. Причому, управління запасами на кожній з ділянок має свою специфіку.

На шляху перетворення сировини в кінцевий виріб і наступного руху цього виробу до кінцевого споживача створюється два основних види запасів:

- запаси виробничі;

- запаси товарні, кожен з який у свою чергу поділяється на три види:

- запаси поточні;

-запаси страхові;

- запаси сезонні.

Охарактеризуємо кожний з названих видів запасів. Запаси виробничі — запаси, які знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання. Ціль створення виробничих запасів — забезпечити безперебійність виробничого процесу. Прикладом виробничих запасів можуть служити запаси матеріалів для виробництва взуття на складах постачання взуттєвої фабрики.

Запаси товарні — запаси готової продукції у підприємств-виготовлювачів, а також запаси на шляху проходження товару від постачальника до споживача, тобто на підприємствах оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, у заготівельних організаціях і запаси в шляху.

Запаси товарні підрозділяються, у свою чергу, на запаси засобів виробництва і предметів споживання. Наприклад, запаси готового металопрокату на складах служби збуту металургійного комбінату відносяться до товарних запасів засобів виробництва (металопрокат підготовлений до реалізації, однак його пускає у подальше виробництво покупець). Прикладом товарного запасу предметів споживання може служити запас готового взуття на складі готової продукції взуттєвої фабрики.

Як уже відзначалося, і виробничі, і товарні запаси поділяють на поточні, страхові і сезонні.

Запаси поточні— основна частина виробничих і товарних запасів. Вони забезпечують безперервність виробничого або торгового процесу між черговими постачаннями.

Запаси страхові— призначені для безупинного забезпечення матеріалами чи товарами виробничого або ж торгового процесу у випадку різних непередбачених обставин, наприклад, таких як:

· відхилення в періодичності і величині партій постачань від передбачених договором;

· можливих затримок або матеріалів товарів у шляху при доставці від постачальників;

· непередбаченого зростання попиту.

Запаси сезонні — утворюються при сезонному характері виробництва, споживання чи транспортування. Прикладом сезонного характеру виробництва може служити виробництво сільськогосподарської продукції. Сезонний характер споживання має споживання бензину під час збиральних жнив. Сезонний характер транспортування обумовлений, як правило, відсутністю постійно функціонуючих доріг або ж інших шляхів, водних тощо (сезонна навігація).