Логістичні системи у сфері постачання, виробництва та обігу

3.1. Поняття про логістичні системи

Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління матеріальни­ми та інформаційними потоками. Вона вклю­чає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, ван­тажно-розвантажувальні механізми, транспор­тні засоби), виробничі запаси та засоби управ­ління усіма ланками ланцюга. Логістична сис­тема є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції'(мал. 5). Як правило, вона складає­ться з кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати вироб­ниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство.

Ціль ло­гістичної системи — доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту макси­мально підготовлених для виробничого чи особи­стого споживання товарів та виробів при міні­мальних витратах. Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (Інформаційну, правову, кадрову та ін.). Постачання матеріалів, сировини, го­тової продукції у визначені терміни позитивно впливає на функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств.

Будова і функціонування логістичної системи грунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу систем­ного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій іпаємодії усіх елементів системи. За цим принципом розробля­ють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-іранспортної системи, перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

Будова і функціонування логістичної системи грунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу систем­ного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи.

Логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища, для кон'юнктури ринку, для роботи транспорту характерні випадкові процеси. Тому неодмінною умовою якісної системи є здат­ність до адаптації. Висока надійність та стійкість — фундамен­тальні принципи її функціонування.

3.2. Види логістичних систем і логістичне планування

Під логістикою розуміють, як уже зазначалося, комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками. Завдання логістики представляють собою комплекс взаємопов’язаних завдань з управління ними в ринковому середовищі. З огляду на системний підхід, логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи. За сутністю - логістична система — це єдиний план, який підпорядковує інтереси підрозділів підприємства цілям логістики.

Розрізняють логістичні системи «штовхаючіі» й «тягнучі».

Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логіс­тичні системи з прямими зв'язками, гнучкі та ешелоновані.

У гнучкій логістичній системі матері­альний потік надходить до споживача як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом гнучкої є система постачання запасних частин, за якої часто деталі рід­кого попиту відвантажуються з центрального складу безпосе­редньо на адресу одержувача, а деталі стандартного та підви­щеного попиту — зі складу посередника.

У логістичній систе­мі з прямими зв'язками матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, а за прямими господарськими зв'язками.

Особливістю ешелонованої логістичної системи є те, що її матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

Завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своечасної, надійної, з мінімальними витратами доставки потрібного товару до пункту призначення без втрат. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних нею функцій тих критеріїв, які її характеризують.

Для стійкості функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництва, збуту й розподілу. Логістика перед іншими економічними науками відзначається своєю специфікою. У логістиці пріоритетним є стратегічне планування перед оперативним. Для забезпечення високої надійності складеного стратегічного плану необхідно вивчати поведінку зовнішнього середовища і насамперед всього ринку, ідентифікуючи можливі ситуації та одержуючи стратегічні відповіді на питання, що виникли у зв'язку з цим. Також, у логістиці віддається перевага не галузі економіки, а регіону.

Територіальні спеціалізація та раціоналізація мають особливе значення для малих та середніх підприємств з невеликими циклічними на інтервалах часу потоками товарів широкої номенклатури. За таких умов для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри.

Логістичнісистемиможуть бути високоефективними і стійкими лише при засто­суванні сучасних технічних засобів. Технічною базою опти­мального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому органічний симбіоз ідеї логістики з кібернетикою — умова високої ефективності логістичних систем.