Журнал-ордер і аналітичні відомості до нього формуються по кожному рахунку розрахунків у розрізі контрагентів і оборотів по кореспондуючим рахункам. 4 страница

Додаток «Консолидация» організоване аналогічно додатку «Бухгалтерский учёт», що дозволяє користувачу швидко освоїти його і забезпечує подібні функції в частині фінансового обліку:

1. Ведення консолідованих журналів господарських операцій, залишків коштів по рахунках і дебіторської/кредиторської заборгованості.

2. Переоцінка валютних активів і пасивів. Розрахунки залишків коштів на рахунках і залишків по взаєморозрахунках з дебіторами/кредиторами, які переносяться на початок наступного облікового періоду.

3. Формування консолідованих оборотних відомостей по рахунках, аналітичних рахунках, кореспондуючих рахунках, додатковим ознакам.

4. Формування консолідованої головної книги й відомостей аналітичного обліку підприємства.

5. Підготовка найрізноманітніших консолідованих звітних документів.

Додаток «Консолидация» забезпечує також: взаємовиключення розрахунків між філіями компанії; звірку даних на підставі консолідованої головної книги й звітності бухгалтерій відділень.

Сучасна система консолідації бухгалтерського обліку повинна забезпечувати гнучкі засоби узгодження планів рахунків окремих організацій (філій) з планом рахунків консолідації, які, загалом кажучи, можуть попарно відрізнятися один від іншого. Система «Парус» повною мірою відповідає цій вимозі. Вона забезпечує таку погодженість за допомогою механізму рахунків відповідності, що встановлює, у найпростішому випадку, для кожного рахунку консолідованого обліку номер відповідного рахунку для кожної організації. Наприклад, рахунку K консолідованого обліку можуть відповідати: рахунок L організації 1, рахунок M організації 2, рахунок N організації 3.

Рахунки відповідності можуть формуватися автоматично або вручну. Система забезпечує різноманітні можливості щодо формування рахунків відповідності з урахуванням субрахунків, аналітичних рахунків і т.п.

Формування плану рахунків тільки в головній організації з наступним автоматизованим розсиланням такого плану по всіх філіях (наприклад, за допомогою електронної пошти) повністю знімає проблему узгодження при веденні консолідованого обліку. Ще раз підкреслимо, що подібна організація роботи зовсім необов’язкова.

Система забезпечує супровід даних, зареєстрованих у журналі господарських операцій додатка «Бухгалтерский учёт», різною додатковою інформацією, яка дозволяє деталізувати подібний облік. Наприклад, проводка господарської операції, зареєстрованої в системі, може належати до певного ПБО й супроводжуватися рядом додаткових ознак. Система допускає неузгоджене застосування подібних характеристик у різних вилучених підрозділах однієї організації.

Для усунення цієї непогодженості при консолідації використовується механізм точок обліку консолідації: кожний вилучений підрозділ, а тому й передана в головну організацію інформація, прив’язується до певної точки; у додатку «Консолидация» ця інформація обробляється за правилами (сформованим заздалегідь або безпосередньо перед відпрацьовуванням), які вказують особливості обробки (доповнення, виправлення) інформації, яка надійшла від конкретних точок.

Наприклад, нехай бухгалтерський облік у підрозділі 11 проводиться без зазначення ПБО. Тоді у вхідному ордері вказівка ПБО також відсутня. Для подібних ордерів можна задати значення ПБО, яке буде «підставлятися» замість «порожнього» значення при відпрацьовуванні ордера в консолідованому бухгалтерському обліку.

Нехай бухгалтерський облік у вилучених підрозділах філії проводиться з зазначенням найрізноманітніших, але неузгоджених додаткових ознак. У такому випадку можна опрацьовувати вхідні ордери, ігноруючи ці ознаки або погоджуючи їх певним чином.

Отже, точка обліку консолідації є ознакою, завдяки якій можливе різне опрацювання даних вхідних ордерів у консолідованому журналі обліку господарських операцій.

В процесі управління закупівлями й реалізацією товарів у системі формуються два зустрічні інформаційні потоки - про товари й фінанси. Кожен з цих потоків має планову й фактичну складову. Система забезпечує план-факт контроль і аналіз логістичного потоку.

Для оперативного контролю й аналізу рівнодіючої цих потоків по кожному контрагенту вони зводяться разом в особовому рахунку. Важливою функцією подібного рахунку є контроль одержання/відпуску товарів, а також відправлення/одержання коштів відповідно до встановлених графіків надходження/відпуску товарів і платежів. Цей контроль здійснюється за трьома групами сум, сукупність яких відображає повну картину стану взаємних розрахунків з контрагентом:

1. Суми за графіком - формуються на підставі графіків надходження/відпуску товарів і платежів по рахунку. Ці суми відображають заздалегідь погоджені з контрагентом обсяги й періоди надходження/відпуску товарів і здійснення платежів.

2. Планові суми - формуються на підставі планових товарних документів (розпоряджень на відвантаження товарів, планових прибуткових ордерів і т.п.) і планових платежів, а фактичні суми - на підставі фактичних товарних документів (накладних на відпуск товарів, фактичних прибуткових ордерів і т.п.) і фактичних платежів.

Планові й фактичні суми відображають оперативну інформацію з особового рахунку про очікувані й зроблені надходження/відвантаження товарів, а також про очікуване і фактичне надходження/відправлення коштів. На підставі цих сум автоматично формуються вихідний плановий і фактичний залишки по лицьовому рахунку, негативні значення яких вказують на планову й фактичну заборгованість контрагента стосовно організації, а позитивні - на заборгованість організації контрагентові.

Лицьовий рахунок містить також суму ліміту кредиту, яка надається покупцеві для оплати закупівель товарів. Якщо покупець вичерпав суму, внесену для оплати закупівель (при цьому вихідний залишок стає негативним), то він може закуповувати товари в рахунок ліміту кредиту. Перевищення ліміту кредиту допускається, але при цьому система попереджає про подібну ситуацію.

Вихідні дані лицьового рахунку формуються вручну або на підставі етапу договору.

Облік і контроль виконання взаємних зобов’язань сторін, що виникають після укладення контрактів на покупку й продаж товарів, ведеться за допомогою договорів, кожен з яких містить список етапів, які, у свою чергу, характеризуються графіками надходження (відвантаження) товарів і платежів. При реєстрації етапу договору в системі автоматично формується лицьовий рахунок контрагента. Крім того, на підставі етапу договору можна сформувати кожен з документів, пов’язаних з його виконанням: прибутковий ордер, рахунок на оплату, розпорядження на відвантаження споживачеві, накладну на відпуск споживачу, плановий платіж і фактичний платіж, прибуткову накладну й т.п.

У договорі автоматично формуються три групи сум (аналогічних сумам особового рахунку), сукупність яких відображає повну картину стану взаємних розрахунків з контрагентом за даним договором.

Таким чином, функції реєстрації, контролю й аналізу логістичного потоку сконцентровані: в лицьовому рахунку (для окремого контрагента) і/або в договорі.

Всі додатки логістики забезпечують облік товарів по партіях з точністю до модифікацій і пакуванням.

Додаток «Закупки» забезпечує облік (формування):

1. Заявок на придбання товарів від підрозділів підприємства.

2. Планів закупівлі товарів і замовлення робіт на підставі заявок підрозділів.

3. Договорів з контрагентами, оперативне відстеження виконання договорів.

4. Прибуткових накладних, вхідних рахунків-фактур і актів про виконання робіт.

5. Наказів на прийняття товарно-матеріальних цінностей, прибуткових ордерів і актів неузгодженості.

6. Фінансових і матеріальних транзакцій по розрахунку з постачальниками в розрізі особових рахунків і договорів.

7. Товарних звітів про придбання товарів і виконання робіт.

8. Звітів про різні аспекти роботи, пов’язаних із закупівлями, - зведених або в розрізах по товару, групі товарів, контрагенту, договорам, особовим рахункам, податковим групам і т.п.: про закупівлі за період, баланс розрахунків з контрагентами, про прихід товарів; а також про внесені заявки, їх затвердження й виконання (у розрізах підрозділів, товарів і т.п.), про плани закупівель, їх затвердженні й виконання (у розрізах напрямків фінансування, підрозділів, товарів і т.п.). Інтеграція системи з «Crystal Reports» забезпечує формування будь-яких звітів за будь-яким даними з бази.

Додаток «Склад» - це:

1. Автоматизація всіх облікових операцій з надходження і відпуску товарів.

2. Ведення єдиних карток складського обліку.

3. Облік прибуткових ордерів і актів недостачі.

4. Облік видаткових накладних.

5. Облік накладних на внутрішнє переміщення товару (між складами підприємства й всередині складу між матеріально-відповідальними особами).

6. Підтримка комплектів товарів і облік накладних на комплектування/розукомплектовування товару.

7. Облік актів списання.

8. Формування товарних звітів на підставі даних про переміщення товарів.

9. Облік інвентаризаційних описів і генерація актів неузгодженості.

10. Формування звітів про товарні запаси (по складах, по товарах, групах товарів, партіям, модифікаціям і т.п.).

Додаток «Реализация» - інструмент управління торговельними операціями для:

1. Ведення обліку номенклатури й цін реалізації товарів і послуг. Ціна реалізації залежить від багатьох факторів, наприклад: складу, виду оплати (наявна, безготівкова та ін.), виду відвантаження (самовивіз, транспортом продавця та ін.).

2. Перерахунку цін у прайс-листах.

3. Виписки рахунків на оплату товарів і послуг з урахуванням знижок, націнок і податків і контроль їх оплати.

4. Контролю кількості вільного товару при виписці рахунку з врахуванням раніше виписаних рахунків і накладних.

5. Резервування й зняття товару з резерву.

6. Формування накладних на відпуск товару на підставі рахунків.

7. Формування вихідних рахунків-фактур для покупців.

8. Ведення обліку розрахунків з покупцями в розрізі особових рахунків у журналах фінансових і матеріальних транзакцій.

9. Формування товарних звітів про реалізацію послуг.

10. Формування звітів про діяльність, пов’язану з реалізацією, - у розрізі контрагентів, споживачів і т.п.: про реалізацію товарів і послуг, споживачам або в підрозділи; про повернення товарів - зведений, від споживачів, з підрозділів; про прибуток і рентабельності й інші.

Додатки логістики забезпечують також:

1. Прогнозування обсягу закупівель і продажів.

2. Облік накладних витрат при русі товару.

3. Проведення взаємозаліків між постачальниками й споживачами товарів.

4. Управління консигнаційним товаром.

5. Аналіз товарообігу.

Усі додатки логістики забезпечують багатовалютний облік. В рамках логістики в системі реалізований персональний ситуаційний центр, який слугує засобом аналізу товарних потоків (у розрізі груп і партій товарів з можливістю деталізації до кожного найменування товару) і призначений для оцінки поточного стану компанії. Для аналізу використовуються первинні документи й агреговані дані різних облікових регістрів.

Вхідні рахунки-фактури формуються в додатках логістики вручну або за даними прибуткових ордерів, а вихідні - по товарно-транспортним накладним на відпуск споживачам. Далі вони можуть бути опрацьовані в бухгалтерському обліку. Рахунки-фактури можуть бути сформовані й безпосередньо в додатку «Бухгалтерский учёт».

Товарні звіти формуються по одному складу й одній матеріально-відповідальній особі за певний період часу на підставі зареєстрованих у системі прибуткових ордерів, товарно-транспортних накладних і актів списання/оприбуткування надлишків. Як і рахунки-фактури, вони можуть бути опрацьовані в бухгалтерському обліку.

За даними планових платежів створюються розпорядження на оплату, на підставі яких формуються платіжні документи: банківські й касові. При опрацюванні платіжного документа в бухгалтерському обліку автоматично реєструється запис про фактичний платіж.

Фінансова виписка є вибіркою з журналу обліку господарських операцій за деякий період часу. Завдяки такій виписці користувач додатка логістики одержує можливість відстежити хід опрацювання платіжних документів і сформувати фактичний платіж, який закриває повністю або частково відповідний плановий платіж.

Інформація про планові/фактичні платежі і відвантаження використовується в додатку «Финансовое планирование» для планування й управління дебіторською/кредиторською заборгованістю, а також для оперативного планування. Подібна інформація може передаватися «в обидва боки», фактичний розподіл можливостей по реєстрації нових або виправленню старих записів про платежі й відвантаження, наприклад, між фінансовим співробітником і менеджером по продажах, забезпечується універсальним механізмом розмежування доступу користувачів до функцій системи.

З одними клієнтами зручніше працювати по передоплаті, з іншими - з оплатою по факту, хтось із покупців може попросити зарезервувати для нього товар на складі на кілька днів. В організаціях, які займаються, наприклад, реалізацією, можуть застосовуватися різні способи управління потоками товарів: в одних випадках товари можуть відвантажуватися клієнту одразу, в інших випадках відвантаження товарів можуть спочатку плануватися на тривалий термін, а потім виконуватися в кілька етапів.

Додатки логістики дозволяють організувати роботу з великою кількістю типових схем, які охоплюють практично всі реальні ситуації, з якими доводиться зустрічатися при закупівлі, зберіганні й реалізації товарів.

Щоб організувати роботу зі схемою з передоплатою, зручно задати в особовому рахунку клієнта суму ліміту кредиту: система автоматично виконує контроль над перевищенням цього ліміту. Для роботи з цієї схеми передбачена можливість формування платежів і видаткових накладних на підставі рахунків на оплату. При цьому між відповідними документами встановлюються зв’язки, за допомогою яких у рахунку на оплату автоматично відображається актуальна інформація про відвантажені товари й про оплату.

Для роботи з оплатою по факту в системі є можливість формування рахунків на оплату на підставі видаткових накладних, а платежів - по рахунках на оплату. В обох схемах передбачається, що в системі реєструється тільки фактичне відвантаження товару покупцеві (видаткові накладні). Однак можна враховувати не тільки фактичний, але й плановий рух товарів з випискою розпоряджень на відвантаження товарів, яка послужить нагадуванням про те, що конкретний клієнт очікує відвантаження деякої кількості певного товару. Це дозволить більш гнучко й раціонально управляти товарними запасами. Для зручності роботи з цими схемами передбачена можливість формування видаткових накладних на підставі розпоряджень на відвантаження. При цьому між відповідними документами встановлюються зв’язки, за допомогою яких у розпорядженні на відвантаження автоматично відображається актуальна інформація про фактично відвантажені товари.

Облік руху товарів в розрізі плану й факту ведеться в журналі складських операцій і в регістрах товарних запасів і особових рахунків клієнтів.

Облік платежів у системі може вестися в розрізі плану й факту. Згадані вище схеми оперували лише фактичними платежами. Для обліку руху планових коштів використовуються планові платежі, завдяки яким завжди буде доступною інформація про очікувані надходження коштів від клієнтів і витрати. Для роботи за цими схемами в системі передбачена можливість формування планових платежів на підставі рахунків на оплату, а фактичних платежів - по планових.

Облік руху грошових коштів у розрізі плану й факту ведеться в журналі платежів і в регістрі особових рахунків клієнтів.

Описані вище схеми мають максимально простий вигляд. Схема, яка відображає бізнес-процес детально створена за правилами відображення господарських процесів підприємства за методом Гейна-Сарсона з використанням стандартних елементів:

1. Потоку даних, що рухається від однієї складової господарського процесу до іншої (документ, розпорядження, дозвіл і т.п.).

2. Елементарного процесу, із зазначенням виконавця й описом виконуваних дій.

3. Об’єкта, який є зовнішньою сутністю для господарського процесу і не входить в структуру підприємства (банки, контрагенти)

4. Накопичувача оброблюваної інформації.

Управління виробництвом, як один з напрямків господарської діяльності підприємства, висуває свої взаємозалежні специфічні завдання:

1. Планування випуску продукції відповідно до планів продажів.

2. Формування виробничих планів по всьому технологічному ланцюжку створення продукції.

3. Планування потреб у комплектуючих матеріалах, сировині, робочій силі, устаткуванні.

4. Розрахунки витрат на виробництво і його рентабельності.

5. Оперативне управління виробництвом і диспетчеризація.

6. Виробничий облік - облік руху матеріалів у виробництві.

7. Облік витрат на виробництво продукції й калькуляція її фактичної собівартості. Аналіз отриманих даних.

Якщо питання виробничого планування, оперативного керування й диспетчеризації звичайно сильно пов’язані зі специфікою технології конкретного виробництва й не мають стандартних загальноприйнятих рішень, то планування витрат і їх облік, а також виробничий облік мають досить пророблену й часто законодавчо затверджену основу, загальну для широкого кола виробничих підприємств.

Тиражована частина системи «Парус» доповнюється спеціальними додатками, що враховують аспекти управління виробництвом, які не стандартизуються:

Рисами, які відрізняють дане рішенення від інших, є:

1. Глибока інтеграція додатків автоматизації управління виробництвом з іншими додатками системи.

2. Гнучкість і налаштовуваність. В основу системи закладаються: математична модель виробництва, елементами якої є виробничі процеси, що мають входи (сировина, устаткування, праця) і виходи (продукція, відходи), що створює широкі можливості адаптації до різних видів підприємств шляхом опису відповідної моделі; алгоритми, які налаштовуються, моделі розподілу накладних витрат і т.п.

3. Забезпечення управління в особливих (складних) випадках: облік створення побічних продуктів у виробництві; калькуляція собівартості по замовленнях; виключення з розрахунку собівартості витрат на виробництво напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону й т.п.

Виробничий облік ведеться в системі на базі додатка «Склад», який забезпечує:

1. Автоматизацію всіх облікових операцій з відпуску матеріалів, сировини й комплектуючих у виробництво, з оприбуткування готової продукції, браку, відходів, побічної продукції й т.п.

2. Ведення єдиних карток складського обліку.

3. Облік прибуткових ордерів і актів недостачі.

4. Облік видаткових накладних.

5. Облік накладних на внутрішнє переміщення продукції (сировини, матеріалів) між складами підприємства й усередині складу між матеріально-відповідальними особами.

6. Підтримка комплектів продуктів виробництва й облік накладних на їх комплектування й розукомплектування.

7. Облік актів списання.

8. Облік інвентаризаційних описів і генерацію актів неузгодженості.

9. Формування звітів про запаси продукції (сировини, матеріалів) по складах, продуктах, групах продуктів, партіям, модифікаціям і т.п.

Додаток «Учёт затрат и калькуляция себестоимости» забезпечує автоматизацію функцій бухгалтерії виробничого підприємства. Цей додаток призначений для використання бухгалтерами виробництв (цехів) і калькуляційних відділів (секторів, груп).

Збір даних про випуск продукції й витрату ресурсів на виробництво - це:

1. Облік виробничих звітів про виробництво продукції окремими підрозділами (цехами, ділянками, бригадами) за певний період.

2. Ручне введення у виробничий звіт даних про випуск продукції або їх автоматизоване формування на основі обліку готової продукції в складському додатку.

3. Класифікація ресурсів і продукції в різних розрізах: по типах (матеріали, час роботи людей і обладнання, послуги); групам ресурсів (сировина, основні та допоміжні матеріали, напівфабрикати, основна й побічна продукція, відходи, брак); конкретним видам ресурсів (матеріал, вид устаткування, професія робітника); різновидам ресурсу: якісним (колір, малюнок) або кількісним (ширина тканини, число аркушів книги); по фактичній витраті або по нормі.

4. Облік норм витрат ресурсів по періодах дії.

5. Автоматизоване формування по виробничих звітах витрат ресурсів по нормах. Ручне введення ненормативних витрат ресурсів.

6. Автоматизоване формування: акту на списання матеріалів у виробництво в складському додатку на основі даних витрат у виробництві; прибуткового ордера на випущену продукцію в складському додатку на основі даних виробничих звітів.

Розрахунки прямих витрат виробництва - це:

1. Відпрацьовування в бухгалтерському обліку виробничих звітів по випуску напівфабрикатів і прибуткових ордерів по випуску готової продукції (зі складського додатка через товарні звіти).

2. Опрацювання в бухгалтерському обліку видаткових накладних на відпуск у виробництво (зі складського додатка через товарні звіти) і актів витрат у виробництві.

3. Опрацювання в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації виробництва - безпосереднім обліком або опрацюванням актів списання нестач/оприбуткування надлишків (зі складського додатка через товарні звіти).

4. Розрахунки цін списання матеріалів у виробництво відповідно до прийнятої облікової політики.

5. Розрахунки відхилень фактичної собівартості напівфабрикатів від облікових (нормативних) цін, по яким проводився облік їх випуску, і відображення цих відхилень у бухгалтерському обліку.

6. Циклічне перерахування відхилень у напівфабрикатах наступних переділів, аж до розрахунків відхилень фактичної собівартості готової продукції від нормативних цін; відображення цих відхилень у бухгалтерському обліку.

Облік і розподіл накладних витрат - це:

1. Реєстрація всіх видів накладних витрат у бухгалтерському обліку.

2. Багаторазовий розподіл накладних витрат відповідно до обумовленої користувачем поcлідовністю (витрати допоміжного виробництва по підрозділах, потім загальногосподарські витрати по підрозділах, потім накладні витрати по видах продукції і т.д.).

3. Використання як бази розподілу (бази віднесення для замовлень і партій): сум прямих витрат (нормативних або фактичних) по заданим користувачем статтям; кількісних витрат (нормативних або фактичних) заданих користувачем ресурсів; нормативних відсотків, що задаються вручну або обчислюються за формулами.

Друк результатів розподілу здійснюється у вигляді звітів, визначених користувачем.

Калькуляція собівартості виробництва й одиниці продукції - це:

1. Формування калькуляцій собівартості виробництва в різних розрізах: по періоду й накопичувально з початку року/кварталу, процесам (переділам), видам продукції, виробничою партією/виробничим замовленням, підрозділам і зведеною калькуляцією (зводом витрат) по підприємству; порівняно з попередніми періодами.

2. Угрупування витрат у калькуляціях по наступних розрізах: по калькуляційних статтях і по економічних елементах.

3. Розрахунки собівартості одиниці виду продукції.

4. Формування довільного числа видів собівартості, які задаються користувачем: сировинної, процесингу (обробки), за змінними витратами, цехової (виробничої), повної й т.п.

5. Ітеративне формування калькуляцій на продукцію в циклі виробництва однієї продукції з іншої.

Друк калькуляцій виконується у вигляді звітів, визначених користувачем.

Аналіз витрат виробництва й собівартості продукції забезпечує: формування питомого співвідношення витрат за різними параметрах (статтям, економічним елементам, місцям виникнення й т.п.) і порівняльних звітів по зіставленню витрат з попередніми періодами в обумовлених користувачем розрізах; аналіз відхилень фактичної собівартості від нормативної й динаміки витрат (зміни абсолютних сум і питомої ваги статей витрат згодом). Забезпечується виявлення найбільш «витратних» статей, аналіз причин відхилень фактичних даних від нормативних.

В ході техніко-економічного планування вирішуються такі основні завдання:

1. На підставі даних плану продажів, залишків продукції й нормативів формується план виробництва, де зазначаються номенклатура й обсяги випуску продукції.

2. Відповідно до плану виробництва, а також нормативів створюється виробнича програма, в якій зазначаються номенклатура, обсяг і терміни випуску продукції окремими підрозділами (цехами, ділянками й т.п.).

3. Відповідно до плану виробництва, а також нормативів визначається потреба в ресурсах: матеріалах, сировині, трудових ресурсах, обладнанні й допоміжних матеріалах.

4. За даними, отриманими на попередніх етапах, формуються планові витрати, які розподіляються по підрозділах і видам продукції. Потім проводиться калькуляція планової собівартості виробництва й продукції. Рентабельність виробництва продукції отримується шляхом зіставлення собівартості продукції із плановими цінами її реалізації.

Система «Парус» дозволяє автоматизувати рішення перерахованих вище завдань техніко-економічного планування, причому завдання четвертого пункту вирішуються в рамках додатка обліку витрат і калькуляції собівартості.

Вся робота, пов’язана з персоналом, забезпечується додатками (автоматизованими робочими місцями): «Учёт персонала», «Табельный учёт рабочего времени» і «Расчёт зароботной платы», які за своїми функціональними можливостями повністю задовольняють потреби кадрової служби й планово-економічного відділу (в частині управління персоналом) підприємства і його підрозділів з розрахунку заробітної плати. Фундаментальною властивістю цих додатків є забезпечення тісного зв’язку процесів кадрового обліку, обліку праці й розрахунків заробітної плати, які належать зазвичай до компетенції різних підрозділів підприємства.

У додатках врахована галузева специфіка управління кадрами госпрозрахункових підприємств і бюджетних установ: медицини, освіти (зокрема, автоматизується тарифікація вчителів середньої школи), науки, культури й т.п.

У частині обліку персоналу забезпечується:

1. Облік штатного розкладу - структурних підрозділів і посад. Кожна посада тарифікується - складається фонд заробітної плати посади, що містить оклад (по розряду Єдиної тарифної сітки, місячний, погодинний) і надбавки. Можуть враховуються відомчі коефіцієнти до тарифної ставки.

2. Облік відомостей про співробітників.

3. Облік відомостей про виконання співробітниками посад. Співробітник може виконувати посаду як основний, тимчасовий, понадштатний працівник, зовнішній або внутрішній сумісник. Формується фонд заробітної плати виконання (фонд заробітної плати посади коригується відповідно до індивідуальних особливостей співробітника). Система проводить контроль відповідності фонду заробітної плати відомостям про співробітника й обліковим даним посади, яку він займає.

4. Виконання дій по кадровим переміщенням і змінам у штатному розкладі, формування звітності. У процесі повсякденного обліку виконуються: введення в штатний розклад нових підрозділів і посад, приймання на роботу, звільнення й кадрові переміщення співробітників: переведення на іншу посаду, сумісництво, заміщення, виконання обов’язків і т.д.

5. Формування й облік наказів по співробітниках і штатному розкладу.

6. Формування звітів по штатному розкладу, оплаті праці, праці, статистиці; наказів по прийманню й зарахуванню, переміщенню, оплаті праці, сполученню професій.

Табельний облік використання робочого часу передбачає: роздільне ведення табелів обліку робочого часу по внутрішніх структурних підрозділах; автоматичне формування табелів відповідно до індивідуального робочого календаря співробітника й підставами для оплати (лікарняними аркушами, відпустками й т.п.). Є додаткова можливість: класифікація відпрацьованого часу за набором довільних ознак.

Додаток «Учёт заработной платы» забезпечує розрахунки:

1. Заробітної плати по кожній посаді, яку займає співробітник. Розрахунки можуть виконуватися індивідуально або масово, включати довільний набір виплат і утримань, що належать співробітнику за посадою. Розрахунки ведуться з урахуванням норм робочого часу, заданих у графіку робіт посади та табеля обліку робочого часу. Дані з табеля можна фільтрувати, відбираючи їх за класифікаційними ознаками (нічні, понаднормові і т.д.). Розрахунки виконуються за будь-який розрахунковий період, допускається повернення й перерахунок сум.

2. Окладів (погодинних і тарифних), надбавок (процентних і у вигляді збільшення розрядів єдиної тарифної сітки до окладу). При розрахунках використовуються тарифікаційні дані з фонду заробітної плати.

3. Авансів, доплат, премій, допомог на дітей і т.п. з урахуванням індексації суми на величину районного або іншого коефіцієнта, що визначає особливий характер місцевих умов. Настроювання дозволяє різними способами враховувати вхідну в розрахунки середню премію.

4. Виплат із середнього заробітку - відпусток, допомог з тимчасової непрацездатності, по догляду за дитиною й т.п. Передбачена можливість індексації виплат, що враховуються в розрахунковому періоді.

5. Утримань по виконавчим листам і по кредиту, прибуткового податку, пенсійних, профспілкових і інших внесків.
Розрахунок ведеться з врахуванням раніше розрахованих по інших виконаннях виплат і утримань. Прибутковий податок може розраховуватися одразу в декількох посадах (або кілька разів але з різною оподатковуваною базою). Налаштування дозволяє встановити правильну взаємодію розрахунків таких податків.
При розрахунках прибуткового податку й пенсійного внеску можна окремо врахувати суми, що підлягають пільговому оподатковуванню (північні надбавки, районні коефіцієнти й т.п.). Розрахунки аліментів виконуються з врахуванням районного коефіцієнта одержувача.