Дайте визначення автоматизованого робочого місця бухгалтера та охарактеризуйте його призначення 10 страница

Глава 7.1. Передумови, принципи створення та функціонування комп’ютерних інформаційних систем бухгалтерського обліку на підприємстві

План

7.1.1. Локальний, глобальний і системний підходи до створення інформаційних систем

7.1.2. Принципи створення автоматизованих інформаційних систем

В інформаційній системі підприємства провідна роль належить бухгалтерському обліку, який дає можливість відтворити кожний господарський факт зі всіма деталями. Він є суцільним, неперервним, строго регламентованим, забезпечує документальне відображення всіх господарських операцій [3].

Велике значення в реформуванні системи бухгалтерського обліку має створення автоматизованої інформаційної системи обліку на основі обчислювальної техніки, засобів телекомунікації та розвинених інструментальних засобів [3].

У процесі створення автоматизованої інформаційної системи обліку чи будь-якої іншої системи варто оперувати певними принципами - загальними вимогами, правилами та нормами, яких треба дотримуватися, будуючи системи [3].

У теорії та практиці створення інформаційних систем виокремлюють три підходи: локальний, глобальний та системний.

Суть локального підходу полягає в тому, що інформаційні сис­теми створюють послідовним нарощуванням задач. Проект на предмет його повноти взагалі не розглядається, і втрачається можливість науково обґрунтувати вибір і оцінити напрями розвитку інформаційної системи, комплекс технічних засобів, а також побудувати її модель. Переваги: відносно швидка віддача, наочність задач, розробку невеликими «замкнутими» групами, простота керування системи. Недоліки: не можна забезпечити організацію комплексів задач, дублювання, постійну перебудову програм та організацію задач. Це дискредитує ідеї створення інформаційної системи [3].

За глобального підходу розробляють проект, а потім запровад­жують. Як правило, це приводить до морального старіння проекту ще до його впровадження. Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи - це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними [3].

За системного підходу економічний об’єкт розглядають як сукупність взаємопов’язаних елементів однієї складної динамічної системи, що перебуває в стані постійних змін під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, пов’язаних процесами перетворення вхідної інформації в іншу вихідну інформацію. Системний підхід охоплює такі принципи: кінцевої мети, єдності, взаємозв’язку, модульної побудови, ієрархії, розвитку, децентралізації, врахування невизначеності та випадковості в системі. Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач [3].

Із цього випливає, що згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих інформаційних систем потрібно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності [3].

Принцип системності. Потрібно встановити такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечували б її сумісність і взаємодію з іншими системами. Тобто всі зв’язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності системи оподаткування мають розглядатися як єдине ціле [3].

Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована інформаційна система повинна створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування автоматизованих інформаційних систем [3].

Принцип стандартизації. Під час створення систем має бути раціонально застосовано типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації для того, щоб можна було уніфікувати прийоми, методи, інструкції, що керують роботою персоналу [3].

Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення автоматизованої інформаційної системи та кінцевим результатом [3].

В процесі створення автоматизованої інформаційної системи виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування [3].

Принцип безпеки даних. Інформація має бути захищеною від несанкціонованого доступу, будь-яке порушення в системі має бути виявленим [3].

Принцип надійності. Програмне та апаратне забезпечення має бути високо надійним. Інформація має бути точною, доступною та надаватися без затримок [3].

Принцип продуктивності. Жорсткі вимоги до термінів обробки інформації, оперативне надання інформації [3].

Принцип пристосування. Наявні інформаційні системи повинні бути придатними для модифікації та розширення, навіть за умови повної модифікації системи інформація має бути збереженою [3].

Зауважимо, що розглянуті вимоги до автоматизованої інформаційної системи є загальними. У процесі створення системи завжди існують індивідуальні вимоги до її проектування.

Глава 7.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем бухгалтерського обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження інформаційних систем бухгалтерського обліку

План

7.2.1. Організація робіт зі створення інформаційних систем бухгалтерського обліку

7.2.2. Стадії та етапи розробки інформаційних систем бухгалтерського обліку

На сьогодні існує безліч варіантів створення інформаційних систем. Можна придбати програмне забезпечення, так зване рішення «під ключ». За іншим підходом можливий варіант придбання окремих деталей програмного забезпечення та їх інтегрування. Цю інтеграцію, за наявності відповідних спеціалістів, можна зробити власними силами або передати інтеграторам системи з метою зниження витрат. Можливий також варіант, за яким розробка системи передається третій стороні – знову ж таки, з метою зниження витрат. Врешті-решт, можна створити інформаційну систему власними силами [4].

Створення інформаційної системи - це тривалий, трудомісткий та динамічний процес підготовки рішень з усіх питань, пов’язаних з реєстрацією, передачею, обробкою та використанням даних, розробкою відповідної документації, в якій на різних стадіях задіяні спеціалісти різних спеціальностей та кваліфікації [4].

Будь-яка інформаційна система має свій життєвий цикл - сукупність стадій та етапів, які проходить інформаційна система в своєму розвитку з часу прийняття рішення про початок вдосконалення системи управління до моменту, коли вона припиняє своє існування (припиняє функціонувати). Згідно з ДСТУ 2941-94 (Системи обробки інформації. Розроблення систем. Терміни і визначення) життєвий цикл інформаційної системи - це весь період існування системи від початку розробки до закінчення використання та утилізації комплексу засобів її автоматизації [4].

Життєвий цикл розробки інформаційної системи складається з таких етапів:

1. Ідентифікація системи, вибір і планування.

2. Аналіз системи.

3. Проектування системи.

4. Впровадження системи.

5. Підтримка системи [4].

На першому етапі створення інформаційної системи необхідно визначити і вибрати проект. Одночасно може бути кілька проектів, тому їх необхідно оцінити за певними критеріями. Для прийняття остаточного рішення щодо проекту керівництву необхідно мати:

1. Інформацію для розуміння функцій проекту.

2. Оцінку економічної доцільності проекту (технічну, операційну, законодавчу, політичну тощо).

3. Інформацію про витрати та прибутки від експлуатації інформаційної системи.

4. Критерії для оцінки та рейтингу проектів (наприклад, дохід від інвестицій, стратегічне вирівнювання) [4].

Якщо проект затверджений, то можна перейти до другого етапу [4].

Аналіз системи (етап 2) передбачає одержання інформації про діяльність організації на сучасному етапі в тих галузях, для яких нова інформаційна система буде створена. Такі знан­ня можна набути шляхом уточнення моделі даних (використовуючи ER схеми), потоків даних, логічної послідовної обробки. Схеми потоків інформації показують її проходження через організацію або в межах інформаційної системи. Загальна ідея побудови таких схем: конкретизувати процеси (як блоки) і уточнити, як потоки інформації «рухаються» між процесами [4].

Логічна послідовність обробки описує трансформації, що відбуваються в межах процесів. Такі перетворення часто описують із застосуванням електронних таблиць [4].

Комбінація всіх трьох методів: схем ER; схем потоків даних; логічної послідовності обробки визначає (описує) інформаційну систему [4].

На етапі З (проектування системи) визначаються деталі моделей, розроблених на етапі 2, включаючи текі харектеристики: форми та звіти, інтерфейси та діалоги, бази даних та файли, докладна логічна послідовність обробки (наприклад, псевдокод). Результатом виконання робіт на цьому етепі є технічне зведення, ескізний проект, технічний проект, робоча документа­ція. Усю документацію на інформаційну систему можна поділити на три види: за стадіями створення, складовими частинами системи, видами забезпечення. Зміст документів є загальним для всіх видів інформаційної системи. У разі потреби розробник документів може доповнювати їх залежно від особливостей створюваної інформаційної системи. В документи можна вносити додаткові розділи та відомості, об’єднувати і виключати розділи. На різних етапах можуть бути різні організаційно-розпорядчі документи: акти, плани-графіки, накази, протоколи. Усю документацію потрібно зібрати в організаційне забезпечення інформаційної системи. За складовими системи документи укомплектовуються на систему, її компоненти, функції, комплекси задач (задачу), комплекс програм (програму). На кожний комплект документів має бути складена відомість. Крім цього, документація комплектується за такими видами забезпечення: функціональне, інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне, методичне, правове, логістичне, ергономічне (ГОСТ 34.003-90) [4].

Впровадження системи (етап 4) передбачає побудову діючої інформаційної системи на основі проекту, розробленого на етапі 3. Роботи з введення в дію інформаційної системи згідно з ГОСТом 34.601-90 поділяють на такі етапи:

1. Підготовка об’єкта автоматизації до введення інформаційної системи в дію.

1.1. Організаційна підготовка об’єкта до введення інформаційної системи в дію. При цьому складається графік підготовчих робіт з впровадження і план-графік проведення робіт з впровадження, а також визначається склад прий­мальної комісії.

1.2. Реалізація проектних рішень з організаційної струк­тури інформаційної системи.

1.3. Забезпечення підрозділів об’єкта управління інструктивно-методичними матеріалами.

1.4. Запровадження класифікаторів.

2. Підготовка персоналу, що передбачає його навчання і перевірку здатності забезпечувати функціонування інформаційних систем.

3. Комплектація інформаційної системи поставленими виробами. Забезпечується одержання комплектуючих виробів серійного й одиночного виробництва, матеріалів і монтажних виробів. Проводиться вхідний контроль їх якості.

4. Будівельно-монтажні роботи: виконання робіт з будівництва спеціалізованих будівель для розміщання технічних засобів і персоналу інформаційної системи, спорудження кабельних каналів, виконання робіт з монтажу технічних засобів і ліній зв’язку тощо.

5. Пусконалагоджувальні роботи: автономне налагодження технічних і програмних засобів, завантаження інформації у базу даних і перевірка системи її експлуатації, комплексне налагодження всіх засобів системи.

6. Проведення попередніх випробувань.

7. Дослідна експлуатація.

8. Проведення приймальних випробувань [4].

На стадії впровадження проводяться альфа- та бета-тестування. Суть альфа-тестування полягає у виявленні помилок в інформаційній системі за допомогою тисяч α-тестів під час експлуатації інформаційної системи всередині підприємства. Але таке тестування не в стані покрити всі сторони функціонування підприємства в умовах впровадження інформаційної системи. Помилки все одно будуть. З метою локалізації помилок, які не виявлені під час функ­ціонування інформаційної системи всередині підприємства, знаходять клієнтів, яким надають безкоштовно або за символічну плату інформаційну систему для прак­тичного тестування (β-тестування). У цьому випадку виявля­ються помилки, які виправляють [4].

На етапі підтримки системи (етап 5), або етапі супрово­ду та модернізації, необхідно розширити, вдосконалити характеристики системи. На цьому етапі розробки інформаційної системи проводяться такі роботи: - виправляють помилки проекту та програмування, модифікують систему відповідно до змін середовища, вдосконалюють систему для вирішення нових задач чи врахування можливостей, забезпечують безпеку системи від майбутніх проблем [4].

Глава 7.3. Класифікація та вибір програмного забезпечення бухгалтерського обліку

План

7.3.1. Класифікація інформаційних систем бухгалтерського обліку

7.3.2. Основні класи бухгалтерських програм

7.3.3. Типовий склад АРМ комплексної комп’ютерної системи бухгалтерського обліку

Автоматизовані інформаційні системи обліку поділяються:

1. За сферою функціонування об’єкту обліку.

2. За рівнем управління.

3. За ступенем охоплення задач обліку, контролю та аудиту.

4. За типом інтерфейсу користувача.

5. За способом передавання інформації.

6. За типом організації автоматизованих інформаційних систем обліку [3].

За сферою функціонування інформаційні системи обліку поділяються на:

1. Інформаційні системи обліку промислових підприємств.

2. Інформаційні системи обліку підприємств транспорту.

3. Інформаційні системи обліку бюджетних організацій.

4. Інформаційні системи обліку підприємств зв’язку.

5. Інформаційні системи обліку підприємств сільського господарства [3].

За рівнем управління інформаційні системи обліку поділяються на:

1. Галузеві інформаційні системи обліку.

2. Територіальні інформаційні системи обліку.

3. Корпоративні інформаційні системи обліку [3].

За ступенем охоплення завдань обліку, контролю та аудиту інформаційні системи обліку поділяють на:

1. Комплексну автоматизацію обліку, контролю та аудиту, пов’я­зану з іншими автоматизованими інформаційними системами.

2. Автоматизацію окремих комплексів задач (окремих ділянок обліку).

3. Автоматизацію окремих задач обліку, контролю та аудиту [3].

За типом інтерфейсу користувача інформаційні системи обліку поділяють на:

1. Пакетні автоматизовані інформаційні системи обліку.

2. Діалогові інформаційні системи обліку.

3. Мережеві інформаційні системи обліку [3].

За способом передавання інформації інформаційні системи обліку поділяють на:

1. Локальні інформаційні системи обліку.

2. Багаторівневі інформаційні системи обліку.

3. Інтегровані інформаційні системи обліку.

4. Розподільчі інформаційні системи обліку [3].

Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити повне та своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів, виконання контрольних і аудиторських завдань з метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення, аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства, одержання на основі автоматизації ефективних управлінських рішень [3].

Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) пройшли великий історичний шлях становлення та розвитку. Вони змінювалися паралельно зі змінами інформаційних технологій, програмних і технічних засобів обробки інформації, методів і засобів розробки, концепції побудови інформаційних систем. Ринок комп’ютерних систем бухгалтерського обліку розпочав формуватися з кінця 80-х років. Сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональної комп’ютерної системи бухгалтерського обліку в складі інформаційної системи підприємства [3].

Існує залежність між масштабом підприємства та типом застосовуваних у комп’ютерній системі бухгалтерського обліку інформаційних технологій. Ця залежність обумовлена як потребами в інформаційних технологіях для реалізації функцій комп’ютерної системи бухгалтерського обліку, так і можливим рівнем затрат на її створення й супровід. Чим менший масштаб підприємства, тим відносно простіший бухгалтерський облік, менша інтенсивність інформаційних потоків. Для цього класу систем існує потреба в нескладних (а отже, недорогих) інформаційних технологіях. Відомо, що для великих підприємств комп’ютерна система бухгалтерського обліку є невід’ємною частиною інформаційної системи підприємства, тому вибір інформаційних технологій комп’ютерної системи бухгалтерського обліку диктується інформаційною системою підприємства. Найбільший простір для вибору інформаційних технологій існує під час створення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку середніх і деяких великих підприємств. Відповідність інформаційних технологій комп’ютерної системи бухгалтерського обліку масштабу підприємства наведено в табл. 16 [3].

Таблиця 16

Відповідність інформаційних технологій комп’ютерної системи бухгалтерського обліку масштабу підприємства

За повнотою та інтеграцією облікових функцій розрізняють комп’ютерні системи бухгалтерського обліку для окремих ділянок бухгалтерського обліку, комплексні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку для всіх ділянок бухгалтерського обліку, комп’ютерні системи бухгалтерського обліку з розширенням функцій бухгалтерського обліку (наприклад, торгові системи, складські системи, системи управління продажами, системи закупівельної діяльності тощо); цілком інтегровані з функціями управління підприємством комп’ютерні системи бухгалтерського обліку [3].

Програмні продукти комп’ютерних систем бухгалтерського обліку, як правило, мають модульну архітектуру, яка дає можливість автономно використовувати окремі функціональні модулі. Організаційно комп’ютерна система бухгалтерського обліку охоплює одне чи комплекс АРМ бухгалтерів, які можуть працювати як ізольовано, так і в мережному режимі [3].

Програмні продукти для комп’ютерних систем бухгалтерського обліку відрізняються ступенями свободи. Так, в одних програмних продуктах допускається вибір компонентів інформаційних технологій - типу СУБД, архітектури мережі, інструментальних засобів проектування, в інших - технічні та програмні рішення замкнуті, не підлягають модифікації. Тенденції розвитку інформаційних технологій взагалі свідчать про те, що живучими виявляються інформаційні системи, орієнтовані на багато­платформеність, які допускають заміну компонентів базового й загального програмного забезпечення [3].

Провідні фірми-розробники комп’ютерних систем бухгалтерського обліку забезпечують такий набір послуг:

1. Розробка, розповсюдження (продаж) готових програмних продуктів для створення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку.

2. Консалтингові послуги з проектування комп’ютерних систем бухгалтерського обліку, вибору програмних засобів.

3. Створення інформаційно-правових систем для комп’ютерних систем бухгалтерського обліку.

4. Видання та розповсюдження літератури про комп’ютерні системи бухгалтерського обліку

5. Організація навчальних центрів для підготовки користувачів комп’ютерних систем бухгалтерського обліку [3].

Фірми-розробники комп’ютерних систем бухгалтерського обліку пропонують широку номенклатуру програмних продуктів, що враховують потреби користувачів. Ряд фірм створює програмні продукти єдиної серії під загальною торговою маркою. Вони призначені для підприємств різних чи масштабів предметних сфер, мають типові елементи, використовують типові інформаційно-технологічні рішення [3].

Розглянемо основні класи бухгалтерських програм.

Ведення журналу господарських операцій і складання бухгалтерських звітів. Основне завдання даного класу - одержати пов­ний комплект форм зовнішньої звітності, вихідні дані, для яких є бухгалтерські проводки. Програми даного класу - основа АРМ головного бухгалтера, вони невимогливі до технічних засобів, прості в обслуговуванні, відносно дешеві. Ці програми передбачають структуру плану рахунків, довідників аналітичного обліку, модифікацію форм зовнішньої звітності. На основі мови запитів виконується фільтрація та вибірка даних бухгалтерських проводок із загального облікового реєстру тощо [3].

Інструментальні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку. Це дуже поширений клас бухгалтерських програм, за допомогою яких можна створювати комп’ютерні системи бухгалтерського обліку підприємств будь-якого масштабу, що використовують різноманітні інформаційні технології. Містить: систему програмування для створення чи модифікації програмних компонентів комп’ютерної системи бухгалтерського обліку і їх налагодження; конструктори (дизайнери) об’єктів комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (інтерфейсу користувача, звітів, екранних форм, довідників); прототипи об’єктів комп’ютерної системи бухгалтерського обліку в цілому - «типові конфігурації»; модуль налагодження об’єктів комп’ютерної системи бухгалтерського обліку; мови запитів високого рівня; інформаційні технології інтеграції з іншими програмними продуктами, інформаційними ресурсами мережі Інтернет [3].

Комп’ютерну систему бухгалтерського обліку можна розглядати як «оболонку», призначену для наповнення об’єктами, що створюються за допомогою інструментальних засобів. Програми орієнтовано на фахівців, що здійснюють розробку та супровід комп’ютерної системи бухгалтерського обліку, а також на кваліфікованих користувачів. Інструментальні засоби комп’ютерної системи бухгалтерського обліку достатні для її модифікації та розвитку. Даний клас програмних засобів застосовується за таких умов: типова конфігурація комп’ютерної системи бухгалтерського обліку цілком відповідає потребам автоматизації; кваліфікація користувачів, здатних ефективно використовувати інструментальні засоби, досить висока; забезпечення супроводу програмного продукту, відновлення типових компонентів (форм зовнішньої звітності, класифікаторів і довідників, стандартних алгоритмів розрахунків тощо), випуск нових типових конфігурацій [3].

Інтегрована бухгалтерія для малих підприємств. Комп’ютерна система бухгалтерського обліку в повному складі облікових функцій реалізовано на єдиній централізовано контрольованій базі даних; розподілена обробка даних, як правило, не підтримується. Обробка облікової інформації здійснюється від первинних облікових документів. Виконується налагодження робочого плану рахунків, довідників аналітичного обліку, вибираються алгоритми облікової політики (метод списання собівартості, методи амортизації тощо). Є досить зручні та прості для кінцевих користувачів інструментальні засоби й засоби наладки: константи, що впливають на алгоритми роботи програми; генератор екранних форм; генератор звітів; мова запитів високого рівня. Захист бази даних, санкціонований доступ, адміністрування бази даних реалізуються у спрощеному вигляді. Особливість програмних засобів даного класу - «монолітність» функції комп’ютерної системи бухгалтерського обліку в одному автоматизованому місці бухгалтера. Кількість користувачів таких комп’ютерних систем бухгалтерського обліку, як правило, невелика. Для простоти експлуатації та супроводу програми встановлюються на одному комп’ютері; якщо є кілька комп’ютерів, інформаційний обмін між ними можливий за допомогою проміжних носіїв у режимі експорт/імпорт чи проводок по мережі. При цьому підсумкове оброблення облікових даних і формування бухгалтерських звітів виконується на центральному комп’ютері. Сфера доцільного застосування таких програм - це малі й середні підприємства, обсяг облікової роботи яких невеликий, кількість бухгалтерів - 1-3 особи [3].

Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих підприємств. Комплексна комп’ютерна система бухгалтерського обліку - це набір функціональних АРМ, що працюють на централізовано збереженій базі даних у мережі. Комплекс­ні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку відрізняються від набору ізольованих АРМ, насамперед, принципом системності, що вимагає виконання таких умов: єдиний план рахунків; єдина облікова політика; загальносистемна нормативно-довідкова інформація (класифікатори, типові форми документів, довідники аналітичного обліку); одночасність облікових періодів для різних АРМ; твердий регламент функціонування окремих АРМ і взаємодії АРМ один з одним. Такі системи мають, як правило, галузеву орієнтацію (торгівля, виробництво, бюджетна сфера). Склад і функції окремих АРМ можуть набудовуватися на специфіку об’єкта керування. Кожний АРМ має функціональну повноту, функції не дублюються на різних АРМ, що можуть працювати як у комплексі з іншими АРМ, так і незалежно [3].

Склад функцій конкретних АРМ орієнтовано на організаційні одиниці керування у складі бухгалтерій - ділянки бухгалтерського обліку. Для комп’ютерної системи бухгалтерського обліку виконується спочатку загальносистемне налагодження, а потім для кожного АРМ - внутрішнє налагодження таких параметрів: шаблонів проводок для типових господарських операцій; форм введення для первинних облікових документів і відповідних їм проводок; значень параметрів типових алгоритмів розрахунків (подат­ків, сум проводок, амортизаційних відрахувань тощо). Для кожного функціонального АРМ може створюватися своя нормативно-довідкова інформація, але при цьому рівень загальносистемної інформації є визначальним [3].

Основна умова застосування комплексної комп’ютерної системи бухгалтерського обліку - синхронізація облікових періодів у різних АРМ. Для цього використовуються організаційні та програмні методи [3].

Комплексні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку мають адміністраторів системи й окремих підсистем, що надають санкціонований доступ користувачам до АРМ, пунктів меню; виконують створення архівних копій бази даних, відновлення бази даних з архіву, обмін даними з іншими програмними системами та інші функції [3].

Типовий склад АРМ комплексної комп’ютерної системи бухгалтерського обліку:

1. АРМ головного бухгалтера - нормативно-довідкове забезпе­чення комп’ютерної системи бухгалтерського обліку, ведення плану рахунків, робота з обліковим регістром - книгою господарських операцій, автоматизація фінансового обліку та звітності. Книга господарських операцій формується у функціональних АРМ, використовується як джерело для формування бухгалтерської звітності.

2. Облік основних засобів і нематеріальних активів - система автоматизації обліку наявності й руху основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових і капіталь­них вкладень.

3. Облік матеріальних (виробничих) запасів - система автоматизації обліку наявності й руху ТМЦ на складі, вартісного обліку матеріальних запасів, обліку списання матеріалів за статтями витрат, формування собівартості матеріалу під час списання за методами FIFO і середньозваженим, обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

4. Система обліку руху товарів і готової продукції на складі у вартісному й кількісному вираженні. Калькуляція цін товарів (готової продукції) відповідно до моделі ціни, розрахунок собівартості під час списання товарів за методами FIFO і середньозваженим, облік замовлень покупців, контроль за їх проход­женням, відвантаженням та оплатою.

5. Облік касових операцій - система автоматизації обліку касових операцій у гривнях і валюті, обліку розрахунків із підзвітними особами, обліку депонентів.

6. Облік банківських операцій - система автоматизації обліку банківських операцій у гривнях і валюті, взаємодія з системами «клієнт-банк», що працюють у комунікаційному форматі.

7. Облік розрахунків із покупцями/постачальниками - система автоматизації обліку операцій за розрахунками з покупцями/постачальниками, що підтримує різні варіанти оплат і відвантажень.

8. Облік витрат на виробництво - система автоматизації пооб’єктного обліку та формування собівартості продукції.

9. Облік праці та заробітної плати - система автоматизації розрахунку оплати праці, ведення карток персонального обліку, особових рахунків і табелів робочого часу [3].

Ядром комплексної комплексної системи бухгалтерського обліку є АРМ головного бухгалтера, що працює з єдиним обліковим регістром бухгалтерських проводок, використовуючи його для формування звітів і вихідних форм фінансової звітності [3].

Як правило, функції комплексних комп’ютерних систем бухгалтерського обліку ширші від суто бухгалтерських. Так, додатково ведеться для розрахунку зарплати облік кадрів, для обліку руху товарно-матеріальних цінностей - керування продажем, керування закупівлями. У ряді систем зробле­но акцент на електронний документообіг і сполучене з цим діловодство. Таким чином, комп’ютерна система бухгалтерського обліку забезпечують реалізацію як фінансового, так і управлінського обліку, оперативного обліку, статистичного обліку та звітності. Ці комп’ютерні системи бухгалтерського обліку наближаються до інформаційних систем масштабу підприємства що охоплюють такі модулі: «Керування продажем», «Керування закупівлями», «Торговий зал» тощо [3].