Загальні методи діагностики
СТРАТЕГІЧНА ДІАГНОСТИКА : СУТНІСТЬ, ЕТАПИ, ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
Діагностика стану фірми - один з ефективних методичних прийомів, використовуваний при виборі стратегії.
Діагностика (від грец. diagnosis - розпізнавання) передбачає визначення суті й особливостей проблеми на основі всеохоплюючого аналізу із застосуванням певного набору принципів і методів його проведення.
У процесі діагностики визначаються стратегічніпроблеми підприємства і причини їх виникнення.
Процес стратегічної діагностикискладається з наступних етапів:
- виявлення проблеми шляхом комплексного і функціонального дослідження різних сторін діяльності підприємства;
- визначення (постановка, формулювання) проблеми;
- побудова “дерева проблем”;
- розробка алгоритму вирішення (розв’язання) проблеми;
- побудова “дерева вирішень” проблем, тобто визначення завдань і взаємозв’язків між завданнями як для запобігання виникнення, так і для вирішення вже існуючих проблем.
Інформаційними джереламидля діагностики підприємств та організацій є:
- паспорт підприємства;
- виробнича структура;
- штатний розклад;
- організаційна структура управління підприємством, його функціональних та виробничих структурних підрозділів;
- стратегічні, середньострокові, оперативні (квартальні, місячні, тижневі, добові) плани та звіти про виробничо-господарську діяльність підприємства та його структурних підрозділів;
- накази, розпорядження, листи міністерства;
- нормативно-технічні, методичні документи та правові акти, що регламентують стосунки працівників апарату управління в процесі виконання функцій, положення про підприємство, виробничі одиниці, структурні підрозділи, посадові інструкції спеціалістів та технічних виконавців, процедури управління, норми та нормативи, обіг документів, інформаційні потоки, карти організації праці службовців;
- матеріали документальних ревізій та опитування працівників як внутрішніми консультантами, так і зовнішніми аудиторськими, консалтинговими фірмами.
МЕТОДИ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
В залежності від етапу проведення діагностики стратегічних проблем використовують різноманітні групи методів:
- загальні методи діагностики,
- загальнонаукові методи,
- засоби комплексного аналізу.
Загальні методи діагностики
Для формування інформаційної бази даних при діагностиці організації використовуються такіметоди:
¨ спостереження;
¨ опитування виконавців;
¨ вивчення документів, наданих в розпорядження;
¨ анкетування;
¨ фотографія робочого дня.
Найбільш часто використовують такі методи: інтерв'ю, анкетування, аналіз документації, спостереження.
Інтерв'ю - найуніверсальніший метод пошуку і збору інформації. Існують інтерв'ю двох типів: вільне і формалізоване. Для вільного інтерв'ю характерне те, що дослідник не робить великого впливу на спрямованість бесіди. Він тільки зрідка ставить опитуваному цільові питання. При проведенні формалізованого інтерв'ю роль дослідника активніша. Досліджуваний відповідає лише на запитання дослідника.
Анкетування призначене для виявлення конкретних проблем за допомогою великого кола осіб. Одну з можливих форм, картку проблем, подано на рис. 5.1.. Заповнити її звичайно пропонується керівникам усіх рівнів управління підприємством.
Аналіз документації. У ході обстеження аналізуються звіти про діяльність підприємства від 2 до 5 років і нормативні матеріали (засновницькі документи, колективний договір, організаційна структура, посадові інструкції, положення про підприємство й окремі підрозділи, стандарти, технологічні карти, окремі норми і нормативи витрат матеріалів, тимчасові норми й ін.).
Рис. 5.1. Картка проблем
Спостереження. За допомогою спостережень одержують дані, що не фіксуються в документах. Як приклад можна назвати такі види спостережень: ознайомлення з усіма виробничими підрозділами підприємства, спостереження за організацією роботи в цехах основного виробництва, спостереження за роботою окремих керівників і робітників у цих цехах, спостереження дослідника під час інтерв'ю, коли він чекає відповіді на питання, організує групову роботу і т. д.
Використання зазначених заходів дозволяє створити картотеку проблем з функціональних і виробничих підсистем підприємства; зробити систематизацію проблем, уточнити з керівниками і фахівцями підприємства, чи дійсно існує та чи інша проблема і чи правильно вона сформульована, ранжирувати за значущістю кожну із зареєстрованих проблем.
Остання обставина дозволить приступити до дослідження проблем у порядку важливості і значущості для підприємства і підпорядкованості між собою.
Дата добавления: 2016-03-20; просмотров: 498;