Гігієнічні умови харчування

З давніх-давен люди надавали важливого значення харчуванню як засобу збереження здоров'я. Один із засновників гігієни, відомий арабський лікар Авіценна, першим розробив правила доцільного харчування. Його рекоменда­ції щодо різноманітності їжі та помірної кількості її споживання є правильними і до сьогодні.

До ряду профілактичних заходів відносяться: ретельне митгя рук перед їдою, миття овочів та фруктів (особливо перед їх вживанням в сирому вигляді), вжи­вання лише доброякісної, знезараженої питної води, постійне ретельне миття кухонного, столового, чайного посуду, правильне зберігання і своєчасне вида­лення кухонних харчових відходів, знищення мух та захист від них продуктів і готових страв. Воду і молоко треба кип'ятити, особливо якщо джерела їх надходження сумнівні в бактеріальному відношенні. Слід щоденно дотриму­ватись санітарно-гігієнічних вимог щодо обладнання помийних ям, сміттєвих ящиків, туалетів. За санітарним станом приміщень і санітарно-епідеміологічним режимом дитячих закладів, а особливо санвузлів, треба вести ретельний контроль.

Необхідно слідкувати, щоб діти та підлітки дотримувались особистої гігієни: коротко підстригали нігті, не гризли їх, не клали пальці в рот, мили руки з милом після туалету і перед їдою, не пили сирої води, не їли немитих овочів і фруктів.

Склад їжі

Для організму важливо, щоб їжа, яку ми споживаємо, містила всі необхідні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни). Важливим є і співвідношення поживних речовин у раціоні. Для дітей молодшого шкільного піку найкращим вважається співвідношення білків, жирів, вуглеводів 1:1:6; для дітей раннього віку — 1 : 2 : 3 (за цих умов азот максимально засвоюється організмом).

Білки — незамінний компонент харчового раціону, вони складають основу всіх життєвих функцій організму.

Білки є основою сполучення між клітинами, захищають наш організм від чужорідних молекул, є будівельним матеріалом для організму. З них утворюються і ростуть нові клітини, завдяки чому росте і людина.

Для дітей потреба в білках дещо вища, ніж у дорослих. Так для дітей шкільно­го віку рекомендується: молодший шкільний вік — 80-90 г, середній — 90-100 г, старший—100-110 г на добу з переважаючим вмістом тваринних білків.

Надмірне вживання білків може призвести до перевтомлення травної системи, до утворення в кишково-шлунковому тракті продуктів гниття і неповного розщеп­лення білків, які спричиняють інтоксикацію організму. Крім того, велика кіль­кість білків значно збільшує навантаження на нирки, що може призвести до їх функціонального зношення.

Білки містяться в м'ясі, рибі, молоці, яйцях, квасолі, горосі.

Жири виконують ряд функцій в організмі людини.

а) Енергетична — забезпечення організму енергією. Жир, який надходить і синтезується організмом з вуглеводів, накопичується в жировій тканині й у разі потреби використовується для енергетичних і пластичних цілей.

б) Будівельна — всі клітинні мембрани являють собою білково-жирові ком­плекси.

в) Захисна — підшкірна жирова клітковина забезпечує оптимальну діяль­ність систем терморегуляції. Крім того, жирова тканина, яка вистилає всі внутріш­ні органи, в певній мірі захищає їх від пошкоджень.

г) Вітаміннообмінна — без жирів неможливе засвоєння ряду вітамінів.

Для дітей шкільного віку добова потреба в жирах приблизно така сама, як і в білках:

для молодшого шкільного віку 80-90 г, середнього—90-100 г, старшого—100-110г.

Багаті на жири масло вершкове, різні олії та інші продукти.

Вуглеводи — головне джерело енергії для життєдіяльності й функціонуван­ня організму.

Також вони беруть участь у жировому обміні, входять до складу гормонів і ферментів.

Оптимальним вважається таке споживання вуглеводів: учням початкових класів — 320-360 г, для учнів середніх класів — 360-400 г, старшокласників — 400-440 г.

Харчовим джерелом вуглеводів є злакові і продукти їх переробки (борошно, крупи, хліб, макаронні й хлібобулочні вироби), фрукти, овочі, різноманітні кондитерські вироби, мед, цукор, цукерки, варення, а також морозиво, компоти, киселі, фруктові води.

Зменшення кількості вуглеводів в організмі призводить до різкого порушен­ня обмінних процесів, посиленого окислення жирів і накопичення в організмі недоокислених продуктів жирового обміну. Надлишкове споживання вуглево­дів є причиною ожиріння.

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводів необхідні вітаміни та мікроелементи. Це група додаткових речовин, які належать до різних органічних сполук і не синтезуються в організмі людини. Вони мають важливий і певною мірою специфічний вплив на процеси обміну, причому в дуже невеликих концентраціях.

Надходять вітаміни в організм з їжею, переважно рослинного походження. При одноманітному харчуванні, в якому бракує натуральних рослинних продук­тів, відбувається порушення обміну вітамінів. Дещо вища потреба у вітамінах для дітей і підлітків.

Для збереження вітамінів в їжі необхідно дотримуватися правил заготівлі, збереження продуктів, їх приготування (уникати переварювання і пересмажування).

Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я та інших чинників.

Вітамін А впливає на ріст, підвищує стійкість дитячого організму до інфек­ційних захворювань. Якщо вітаміну А не вистачає, діти хворіють, погано рос­туть.

Джерелом вітаміну А є тваринні продукти: вершкове масло, печінка, моло­ко, яєчний жовток. Рослинні продукти містять речовини, з яких в організмі людини синтезується ретинол. Таким є каротин моркви, шпинату, червоного перцю, зеленої цибулі, салату, зеленого горошку. Наявність в їжі жирів зумовлює всмок­тування провітаміну у кишках.

Вітаміни групи В. Нестача вітамінів групи В призводить до розладів нерво­вої системи, діяльності серця, травного тракту.

Джерелом надходження вітамінів групи В є: борошно грубого помолу, горо­ху, пивні дріжджі, молоко, яйця, печінка, фрукти, овочі, м'ясо, риба.

Вітамін С відіграє важливу роль у житті нашого організму. Якщо його не вистачає, втрачають міцність дрібні кровоносні судини, знижується опірність організму до збудників хвороб.

Вітамін С міститься у квасолі, шипшині, цибулі, чорній смородині, обліписі, солодкому перці, томатах, суницях, капусті, лимонах, апельсинах, аґрусі, яблуках. Необхідно нагадати, що нагрівання їжі веде до руйнування цього вітаміну.

Вітамін Д сприяє росту і формуванню кісток та зубів. Він міститься в маслі, молоці, жовтках яєць, морській рибі.

Корисними є і мінеральні речовини (солі). Вони входять до складу кісток, зубів, крові, м'язів та інших органів.

Кальційє основним мінеральним компонентом кісткової тканини. Дуже добре засвоюється кальцій, що є в молоці і молочних продуктах (500 мл молока повністю забезпечують добову потребу людини). Вміст кальцію в м'ясі, рибі, хлібі, крупах і овочах незначний і не завжди задовольняє потребу в ньому. Для школярів на добу потрібно 1100-1200 мг кальцію.

Фосфор. Він входить у мінеральний компонент кісткової тканини. Оптималь­ним співвідношенням кальцію і фосфору є 1 :1,5.

Рекомендоване добове споживання фосфору для школярів — 1600-1800 мг. Найбільше фосфору в молочних продуктах, м'ясі, рибі, зернобобових.

Йод і фтор є в морських продуктах та рослинній їжі.

Цинк. Біологічна роль цинку визначається його необхідністю для нормаль­ного росту і розвитку.

Основні харчові джерела цинку: м'ясо, птиця, тверді сири, зернобобові. Ба­гато цинку в горіхах.

Вітаміни і мінеральні речовини не діють окремо. Тому слід вживати таку їжу, яка містить достатню кількість цих речовин.