Критерії оцінювання навчальних досягнень

Значення здоров’я в житті людини. Життя і здоров’я людини.

Метаінтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Завдання інтегрованого курсу:

формування в учнів мотивації щодо дбайливого ставлення до життя і здоров’я;

формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;

формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;

навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;

розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Структура навчальної програми інтегрованого курсу

Основи здоров’я

Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.

Зміст тем розгорнуто відповідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями компетентностей, необхідних для збереження та зміцнення здоров’я, ведення здорового способу життя.

Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких: уміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску, між особистісних відносин, подолання емоцій та стресу, співчуття, відчуття громадянина.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами, що представлені в програмах для кожного класу:

1) Життя і здоров’я людини.

2) Фізична складова здоров’я.

3) Соціальна складова здоров’я.

4) Психічна і духовна складові здоров’я.

Навчальні досягнення учнів можуть бути оцінені на основі видів навчальної діяльності: учень називає, наводить приклади, розпізнає, характеризує, описує, пояснює, розуміє, порівнює, аналізує, оцінює, спостерігає, використовує, виконує, дотримується правил. Це дає підстави для проведення процесу оцінювання (вчителем) і самооцінювання (учнем) та визначення рівня його навчальних досягнень за 12-бальною шкалою.

До кожної теми визначено перелік практичних занять, які передбачають формування зазначених вмінь.

Організація навчально-виховного процесу

Програма інтегрованого курсу “Основи здоров’я має прикладний характер, тому його реалізація можлива на основі таких компонентів:

— мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров’я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соціально-значимих і особистісно-орієнтованих потреб);

— операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);

— інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складову здоров’я, основні умови і способи його збереження, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності).

Особистісна орієнтованість при вивченні курсу здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням таких методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, навчальні контракти, інтерв’ю, вивчення окремого випадку, екскурсії, робота в групі, вирішення проблеми тощо.

Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів на не лише вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

В ході реалізації програми інтегрованого курсу “Основи здоров’я зміст кожного компоненту відпрацьовується в логіці поетапного формування особистості відповідно з віковими особливостями всіх складових здоров’я школярів. Навчально-виховний процес спрямований на набуття учнями життєвих навичок, необхідних для збереження та зміцнення здоров’я. У зв’язку з цим необхідне відпрацювання конкретних дій учнів на практичних заняттях, передбачених за програмою.

Успішна реалізація програми інтегрованого курсу “Основи здоров’я можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1) особистісно орієнтоване навчання;

2) збагачення змісту інтегрованого курсу емоційним, особистісно значимим матеріалом;

3) використання інтерактивних методів навчання;

4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовна диференціація та індивідуалізація вивчення цього курсу;

5) уможливлення роботи учнів з різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;

7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8) залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

Критерії оцінювання навчальних досягнень

Критеріями для оцінювання учнів є рівень досягнення ними компетентності щодо збереження власного життя і зміцнення здоров’я, дотримання правил і настанов здорового способу життя. Якісно позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на опанування навичками здорового способу життя, його позитивну спрямованість на ведення такого способу життя, його практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми. Кількісне оцінювання відбувається лише при виконанні окремих практичних робіт за темою.

Щонайвище оцінюються: самостійний аналіз учнями інформації щодо збереження життя і здоров’я, правильний вибір вчинків та поведінки, конструктивне вирішення конфліктних ситуацій. Оцінка підвищується й за результатами моніторингу здоров’я учня, який збільшив або зберіг якісні та кількісні показники рівня свого здоров’я.

Програмою передбачені резервні години, які можуть бути використані для розширення програмного матеріалу або проведення тематичного оцінювання рівня навчальних досягнень школярів.