Цінність і неповторність життя людини.. Здоров'я — необхідна умова розвитку людини. Здоровий спосіб життя.

Тільки здорова людина з хорошим самопочуттям, оптимізмом, психічною стійкістю, високою розумовою і фізичною працездатністю здатна займати активну життєву позицію, успішно долати професійні й побутові труднощі.

У древніх греків існувало поняття "калокагатія", яке складалося із двох слів: calos — прекрасний і agatos — хороший. Прекрасною і хорошою може бути тільки людина гармонійна, фізично і духовно розвинута, людина, яка знає в усьому міру. Краса людського тіла — це фізична досконалість, інтелект і здоров'я.

Здоров'я людини — це, перш за все, процес збереження і розвитку його психічних і фізичних якостей, підтримання оптимальної працездатності і соці­альної активності при максимальній тривалості життя.

Здоров'я— це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. Слід не забувати, що втратити здоров'я легко, а повернути — дуже важко, інколи неможливо.

Якщо ви веселі, їсте з апетитом, міцно спите, на уроках уважні, активно і старанно працюєте: пишете, читаєте, розв'язуєте задачі, вам хочеться бігати, стрибати, — ви здорові. Ви здорові, коли нормально ростете: вага (маса), зріст, окружність грудної клітки кожного із вас не мають великих відхилень від норми.

Першим ключем до здоров'я і доброго самопочуття є раціональне харчу­вання і рухова активність. Суть раціонального харчування полягає у правильно­му виборі продуктів.

Режим харчування

Важливим принципом збалансованого харчування є оптимальний режим споживання їжі. Саме поняття "режим харчування" складається з наступних принципів:

регулярність харчування;

кількість харчувань протягом доби;

максимальне збереження раціонального харчування під час кожного прийому їжі.

Для дітей шкільного віку ці принципи режиму харчування повинні бути реалізовані таким чином.

По-перше, бажано приймати їжу в один і той самий час доби. Це дозволяє виробити умовні рефлекси на час, що, в свою чергу, забезпечує оптимальну готовність організму до прийому їжі. Дуже важливо, щоб інтервал між сніданком, обідом і вечерею не був більшим, ніж 5-6 годин, а між вечерею і сном — 1,5-2 години.

По-друге, для школярів рекомендується чотириразове харчування. На пер­ший прийом їжі (1 сніданок) бажано відводити 20-25 % добової калорійності, 2-й сніданок повинен включати 15-20 %, обід—35-40 % добової кількості калорій, а вечеря — 20-25 %. За відсутності другого сніданку бажано ввести полуденок приблизно з такою ж калорійністю.

По-третє, бажано звертати увагу на компоненти харчового раціону під час кожного прийому їжі.

Білкова їжа підвищує збудження нервової системи, тому її краще не вживати в першій половині дня, а лиш в період найбільшої активної діяльності. Не бажано споживати перед сном, тому що збудження нервової системи мішатиме швид­кому переходу до глибокого сну.

Крім того, білкова їжа перетравлюється довше, потребує більших енерговитрат, а оскільки під час сну всі процеси сповільнюються (в тому числі і виділення травних соків), то це може призвести до гіршого перетравлення їжі.

Великий об'єм їжі ввечері (як це дуже часто буває через різні обставини) призводить до перетворення в жири недоокислених вуглеводів, що є причиною ожиріння. Вечеря повинна бути легкою, бажано з овочевих чи молочних страв.

Говорячи про режим харчування, слід пам'ятати, що його не можна розгля­дати як догму. Умови життя, які змінюються, можуть вносити нові корективи. Більше того, деякі зміни час від часу треба спеціально вносити в режим харчування

метою повного тренування систем, однак ці зміни не повинні бути надто різ­кими і виходити за межі адаптації.

Велике значення в раціональному харчуванні має питний режим. Як відомо, організм дорослої людини приблизно на 55-65 % складається з води, в дитячому організмі цей відсоток ще вищий.

Тіло людини дуже швидко реагує навіть на найменшу втрату води. Тут відіграє фактор постійності внутрішнього середовища людини. У разі втрати більше 0,5 % маси тіла, виникає відчуття спраги. При втраті 5-6 % сповільнюється кро­вообіг (кров гусне), зменшується виділення сечі, можуть наступити судоми м'язів тощо. За нормальних обставин організм дорослої людини виділяє в середньому 2,5 літри води. При підвищеному фізичному навантаженні, за рахунок посиленого потовиділення, втрата води може бути значно більшою. Треба знати, як пра­вильно пити воду, вгамовувати спрагу. Між моментом початку пиття і моментом усунення дефіциту води в організмі існує значний розрив у часі — від 10 до 20 хв. Тому спрагу треба вгамовувати поступово, невеликими ковтками і малими порціями з перервами. Чиста вода, яку споживає людина, — одна із основних умов її здоров'я. При нормальному споживанні вся вода поновлюється кожні 16-20 днів.

За умов нормальної температури повітря і помірних фізичних навантажен­нях школяр повинен випивати 1 літр води на добу.