Етап 3. Дослідження семантичної схожості словесних позначень

Смислова (семантична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак:

- подібності закладених у позначеннях понять, ідей;

- збігу одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення.

Наведемо приклад розгляду питання даної категорії у фармацевтичній галузі - рішення Апеляційної ради при Держпатенті Республіки Бєларусь, - яка розглянувши заперечення власника відомого товарного знака «ZANTAK» - фірми Glaxo Group Limited London (Великобританія) проти реєстрації товарного знака N 9880 «RANTAC» на ім'я фірми J.B. CHEMICALS & PHARMACEUTICALS LTD (Індія) не знайшла між цими знаками схожості до ступеня змішування.

Твердженню власника товарного знака «ZANTAK» про те, що позначення, які порівнюються, майже цілком збігаються за графічним, семантичним і фонетичним критеріями, було протиставлене заперечення власника знака «RANTAC», обґрунтоване такими аргументами. Товарний знак «RANTAC» складається з двох частин: три перші букви - від назви діючої речовини препарату RANitidine, а останні три букви - закінчення «ТАС» (таке, що досить широко застосовується в назвах лікарських препаратів, наприклад SUSTAC, OPTAC, EPIGASTAC, YUTAC, CONTAC, OSTAC, PROTAC) - так званий «слабкий елемент знака».

Таким чином, товарні знаки – торгові назви лікарських засобів мають свою специфіку і не розраховані на сприйняття пересічним споживачем (оскільки їх застосування можливе лише за призначенням лікаря або рекомендацією фахівця). Тому вирішення питання про схожість торгових назв певних лікарських засобів потребує застосування не тільки знань права інтелектуальної власності, але й спеціальних знань у галузі хімії, фармакології та медицини.

Ця теза наочно ілюструється прикладом судового спору стосовно подібності торгових назв препаратів на основі діючої речовини еналаприлу малеату, а саме: стосовно схожості товарних знаків «ЕNAP» і «ЕНАМ».

Характерною особливістю близьких за складом і фармакологічними властивостями препаратів є використання в їх назвах спільної основи, яка вказує на приналежність відповідних лікарських засобів до одного виду – хімічної і/чи фармакологічної групи. Це значно полегшує роботу лікарів щодо призначення однакових за складом діючих речовин лікарських засобів, дозволяючи при цьому зробити компетентний вибір між препаратами однієї фармакотерапевтичної групи.

Лікарські препарати «Енап» та «Енам», стосовно подібності назв яких і виник спір, що вирішувався у судовому порядку, належать до фармакотерапевтичної групи «Засоби, що діють на ренін-ангіотензивну систему. Інгібітори АПФ”, а їх діючою речовиною є“еналаприлу малеат” (enalapril) - тобто, обидва досліджувані позначення створені від МНН цієї хімічної речовини. Також частина “ена” присутня вторгових назвах багатьох інших лікарських засобів на основі еналаприлу(ЕНАЗИЛ, ЕНАРЕНАЛ, ЕНАПРИЛ, ЕНАДИПІН, ЕНАФРІЛ,ЕНАЛ).

Таким чином, частина “ЕНА” в назвах лікарських засобів на основі еналаприлу та його похідних виконує роль стему, що покликаний допомогати спеціалістам (лікарям та провізорам) орієнтуватися у розмаїтті сучасних лікарських засобів, що продовжує стрімко поповнюватись новими препаратами на основі як нових, так і добре відомих діючих речовин та їх комбінацій.

У той же час, з точки зору теорії товарних знаків, частина “ЕНА” - так званий “слабкий елемент” знака, що не може виконувати розрізняльної функції, а тому товарні знаки «ЕNAP» і «ЕНАМ” не є схожими до ступеню змішування.