Нагляд та види контролю за охороною праці.

Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснює низка державних та громадських організацій.

Державні органи загальної компетенції: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації. Державні органи спеціальної та галузевої компетенції: Державне управління охороною праці, Державна служба України з питань праці (раніше Держгірпромнагляд).

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", та іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України. Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища.

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади є Державна служба України з питань праці, яка здійснює комплекс управління охороною праці на державному рівні та реалізує державну політику в цій галузі.

Державний наглядза дотриманням виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці − Державна служба України з питань праці;

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та не підзвітні їм.

Уповноважені представники вказаних державних структур наділені наступними правами:

- у разі виявлення ними порушень чинного законодавства з боку господарюючих суб’єктів забороняти експлуатацію об'єктів, які не відповідають нормам виробничої санітарії,

- забороняти використання шкідливих речовин у разі можливої негативної їх дії на людей і навколишнє середовище;

- проводити обстеження на підзвітних підприємствах та організаціях.

Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці в масштабах одного підприємства та адміністративний контроль за станом охорони праці здійснюють:

- керівник підприємства;

- керівник служби охорони праці підприємства;

- головні спеціалісти на підприємстві;

- інші особи, які згідно за наказом роботодавця наділені адміністративними повноваженнями.

Громадський контрольза додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки шляхом контролю за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників, професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях чи інших структурних підрозділах підприємства чи виробництва в цілому, на період, який є необхідним для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві, громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа, яка має право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень. Якщо уповноважені з охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці.