Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
Відповідно до ст.43, 44 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників профспілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальноївідповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно ст.147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.
Дисциплінарні санкції являють собою форму впливу адміністрації підприємств, організацій за скоєння дисциплінарних проступків, пов`язаних з податковим правопорушенням. Дані правопорушення знаходяться на стику адміністративної та дисциплінарної відповідальності, в основі якої лежить невиконання або неналежне виконання обов`язків зі сплати податків платником, як робітником конкретного підприємства або організації. При невиконанні їм особистих податкових обов`язків відповідальність настає у встановленому законом порядку.
Адміністративнавідповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст.44 Закону України «Про охорону праці» мають службові особи Держгірпромнагляду. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Адміністративні санкції являють собою заходи адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного за його діяння та можливі негативні наслідки для правопорушника.
Особливостями адміністративних санкцій є:
- відсутність тяжких правових наслідків;
- застосування до менш тяжких правопорушень;
- не передбачають судимості.
Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність адміністративного правопорушення – винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільні відносини, що охороняються законом, за які законодавством передбачається адміністративна відповідальність. Керівнини та інші посадові особи, підприємств, установ, організацій, включаючи установи банків, громадяни, у тому числі суб`єкти підприємницької діяльності, у разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Адміністративної відповідальності підлягають особи, які досягли до момнту скоєння правопорушення шістнадцятирічного віку, осудні.
Матеріальнавідповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст.130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов`язків, у тому числі,і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними противоправними діями (бездіяльність) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв`язку з порушенням законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потрпілий залишився живим, а також витарати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім`ю та утриманців.
Законодавством передбачено застосування правових санкцій до підприємства, де не виконуються вимоги щодо охорони праці.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про охорону праці» за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці й виробничого середовища підприємства, установи, організації можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації.
Штрафи накладаються керівниками Держгірпромнагляд та місцевих органів.
Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок хронічного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, підприємство сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні вимоги і порядок накладання штрафів визначаються законодаством. Власник підприємства чи уповноважений ним орган має право оскаржити в місячний строк рішення про стягнення штрафу і судовому порядку.
Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
Законодавством також встановлена юридична відповідальність посадових та інших осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці. Всі, хто не виконує вимог законодавчих актів про охорону праці, несуть відповідальність, у першу чергу, у дисциплінарному порядку. Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст.93, 188-4, 188-5) передбачена адміністративна відповідальність.
Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року передбачена кримінальна відповідальність за порушення:
А) вимог законодавства про охорону праці (ст.271);
Б) правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною неезпекою (ст.272);
В) правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст.273);
Г) правил ядерної або радіаційної безпеки (ст.274);
Д) правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, якщо ці порушення створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяли шкоду здоров`ю потерпілого чи спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавтсва та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров`я громадян. Суб`єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, організації незалежно від форм власності, а також громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.
Дата добавления: 2016-03-05; просмотров: 645;