Практичне заняття № 2.

Тема. Дослідження впливу погодно-метеорологічних факторів на стан людини

Мета роботи: навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездат­ність людини та ознайомитися із заходами та засобами попереджен­ня метеотропних реакцій.

Теоретичні відомості

1. Основні поняття, терміни та визначення:

Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також під­стеляючої поверхні.

Фронт - межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів.

Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Циклон -зона фронту з пониженим тиском.

Антициклон -зона з підвищеним тиском.

Рівень патогенної дії погоди -така дія, що викликає пору­шення нормального стану людини встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди.

2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

методика оцінки рівня патогенної дії.

Погода це цілісне утворення природи, комплекс­на взаємодія погодно-метеорологічних факторів.

Особливе місце займають змі­ни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі. Крім того, важливу роль у формуванні погоди відіграють процеси циркуляції в атмосфері, що виникають у зв’язку з різницею темпера­тур земної поверхні на різних широтах, а також між континентами й океанами. На погоді відбивається і має значення різниця темпера­тур у високих і низьких шарах тропосфери, а також обертання Землі, яке відхиляє повітряні потоки.

Повітряні потоки, пересуваючись, взаємодіють між собою. Межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів, називаються фронтами. Розрізняють арктичний, полярний і тропічний фронти. Виділяють також фронти холодні, теплі і фронт оклюзії. Із фронтальною діяльністю пов’язана різка між добова неперіодична мінливість температур, переважають хмарні та дощові дні. При цьому змінюються електричні властивості атмосфери. Зону фронту з пониженим тиском називають циклоном. Зону з підвищеним тиском антициклоном. Усі ці погодні явища можуть викликати різкі зміни в організмі людини.

Характер впливу на людину погоди класифікують за реакціями на погодно-метеорологічні фактори, що виникають у організмі. За­лежно від сприятливої або несприятливої дії на організм людини, розрізняють погоду від нульового балу (абсолютно комфортна погода) до п'ятибальної (надзвичайно дискомфортна).

Комфортний тип погоди складає від 4 до 36%, а несприятливий — від 32 до 48% кількості днів на рік.

Нині доведено зв’язок між коливаннями погодних умов і появою несприятливих реакцій організму аж до тяжких захворювань та смерті, впливом погоди на розумову та фізичну працездатність.

Рівень патогенної дії погоди встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди. Він визначається як сума складо­вих індексів патогенності за окремими показниками:

, (1.1)

де J – загальний індекс патогенності;

і_l– індекс патогенності температури повітря;

і_h – індекс патогенності вологості;

і_v – індекс патогенності швидкості вітру;

і_Δp – індекс патогенності зміни атмосферного тиску;

і_Δt– індекс патогенності зміни температури повітря.

Складові індекси патогенності розраховують за такими фор­мулами:

Індекс патогенності температури повітря:

при t≤18°, (1.2)

при t≥18°, (1.3)

де t – середня добова температура повітря в °С.

Індекс патогенності вологості:

, (1.4)

де h – середня добова відносна вологість повітря у %.

Індекс патогенності швидкості вітру:

, (1.5)

де v – середня добова швидкість вітру в м/с.

Індекс патогенності зміни атмосферного тиску:

, (1.6)

де Δp – міждобова зміна середнього добового атмосферного тиску в мм.рт.ст./доб.

Індекс патогенності зміни температури повітря:

, (1.7)

де Δt – міждобова зміна середньодобової температури повітря в °С/доб.

Класифікують патогенну дію погоди за шкалою (табл. 1.1).

Шкала патогенності погоди

Табл. 1.1

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідно­шення:

, (1.8)

де R – ступінь подразнювальної дії погоди;

J – загальний індекс патогенності.

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S). Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:

(1.9)

де S – жорсткість погоди за добу, бали;

t – середня добова температура повітря, °С;

К_в– коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60%; 0,95 для 61–70%; 1,0 – для 71–80%, 1,05 – для 81–90% і 1,1 – для вологості біль­шої ніж 90%;

К_а– коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4°С – 0,85, від 4,1° до 6° – 0,90, від 6,1° до 8° – 0,95, від 8,1° до 10° – 1,00, від 10,1° до 12° – 1,05, від 12,1° до 14° – 1,1, від 14,1° до 16° – 1,15, від 16,1° до 18° – 1,20, більше ніж 18°С – 1,25;

v – середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значні­ші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунту­ється на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію погодно-метеорологічних факторів розглядають як частину загальної проблеми взаємодії зовнішнього середовища й організму. Вони відбивають природні періодичні процеси. Іншими словами, вони є проявами узгодженості біологічних ритмів людини зі змінами природних факторів.

В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів поляга­ють рефлекторні реакції на термічні, механічні й осмотичні подраз­ники.

Першими, хто реагує на дію погодно-метеорологічних факторів на організм є: шкіра і слизові оболонки, що межують із зовнішнім середовищем; верхні дихальні шляхи і легені; система аналізаторів.

У разі значної інтенсивності впливу може відбуватися подразнен­ня м'язів і внутрішніх органів.

Головними метеопричинами, що сприяють розвитку негативних реакцій організму, є:

Ø швидка та контрастна зміна погодно-метеорологічних факторів;

Ø проходження фронтів, утворення циклона або антициклона;

Ø зміни геліофізичних факторів (збурення на Сонці, зміни атмо­сферної електрики та ін.)

На зміну погодних умов люди реагують по-різному. Здоровий ор­ганізм за рахунок запасу резервних можливостей своєчасно перебу­довує свої внутрішні процеси відповідно до інших умов зовнішнього середовища. Активізуються усі гомеостатичні системи: підсилюється імунний захист, покращуються обмінні процеси; відповідно перебудовуються нервові реакції й ендокринна система; зберігається або навіть підвищується працездатність. Суб’єктивно всі ці явища сприймаються здоровою людиною як покращення самопочуття, під­вищення настрою. При цьому може виникнути деяка ейфорія, благо­душність, переоцінка власних можливостей.

Зовсім інша реакція на зміни погодних факторів у людей виснажених, зі зменшеними адаптивними резервами. У цю групу входять перевтомлені, ослаблені і хворі люди. В дні, що характеризуються змінами одного чи кількох із вказаних факторів, у них погіршуються стан енергетики, імунного захисту, серцево-судинної, травної, вивід­ної систем, органів дихання, уповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Організм починає втрачати здатність швидко пристосувати свої внутрішні реакції до нових умов навколишнього середовища, що проявляється у погір­шенні самопочуття, головному болю, задишці, гіпертонічних кризах ти інших негативних реакціях.

Суб’єктивно здорові люди в критичні дні часто зазнають покращення настрою, переоцінюють свої можливості.

В осіб із високим рівнем нейротизму при несприятливій погоді покращуються процеси мислення і короткочасної зорової пам’яті, спостерігається переважання стурбованих та депресивних станів, знижується увага. Кількість помилкових реакцій у осіб з низьким нейротизмом не залежить від погодно-метеорологічних умов.

У перевтомлених людей у дні кризових погодних ситуацій відбу­ваються зрушення в бік негативних емоцій:

¨ приходить відчуття три­воги;

¨ різко погіршується настрій;

¨ виникає безсоння;

¨ стан дискомфор­ту;

¨ психічна напруга;

¨ невдоволеність;

¨ підвищена дратівливість, яка призводить до безпричинних конфліктних

¨ ситуацій;

¨ страх перед уявними небезпеками.

Люди починають перебільшувати труднощі, виявляють схильність до афектних та істероїдних реак­цій, підвищену агресивність або, навпаки, намагаються, уникнути соціальних контактів.

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Визначити рівень патогенності погоди та її подраз­нювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :

Варіанти завдання

2.1. Записати у табл. 1.1 дані про погодно-метеорологічні фактори (на день практичного заняття), які зачитує викладач.

2.2. Розрахувати значення середньої добової температури, волого­сті, швидкості вітру, атмосферного тиску.

2.3. Розрахувати значення міждобової зміни атмосферного тиску і

температури.

Погодно-метеорологічні фактори

Табл. 1.1

2.4. Розрахувати за формулами (1.3. – 1.7) складові індекси

патоген­ності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного

тиску і зміни температури.

при t≤18°, (1.3)

при t≥18°. (1.4)

. (1.5)

. (1.6)

. (1.7)

2.5. Розрахувати на підставі складових індексів патогенності загальний індекс патогенності погоди.

2.6. Виконати на підставі значень загального індексу патогенності оцінку патогенної дії погоди на організм людини за шкалою (табл. 1.1).

2.7. Визначити за формулою (1.8) ступінь подразнювальної дії погоди.

.(1.8)

2.8. Розрахувати за формулою (1.9) коефіцієнт жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

. (1.9)

3. Результати занести до табл. 1.2.

Висновок:_____________________________, погода виявляє

______________________ ______________________дію

(рівень патогенності)

Контрольні питання

1. Що таке погода?

2. Що розуміється під поняттям «погодно-метеорологічні фактори»?

3. За рахунок чого відбуваються зміни погоди?

4. Які бувають типи погоди?

5. Які показники використовують для кількісної оцінки неспри­ятливої дії погоди на організм людини?

6. У чому проявляються реакції організму людини на зміни погоди?

7. Як впливає погода на розумову та фізичну працездатність?

8. Що таке метеочутливість?

9. Чим метеочутливість відрізняється від метеопатичних реакцій?

10. У чому полягає метод визначення метеочутливості людини?

11. Які основні напрямки профілактики метеотропних реакцій?