Вимова дзвінких перед глухими

1. В українській мові не піддаються оглушенню дзвінкі перед глухими, крім слів легко, вогко, кігті, нігті, дігтяр, у яких звук [г] знеголошується: [лехко], [вохко], [к'іхт'і], [н'і'хт'і], [д'іхт'ар]. Тому слід визнати неправильною вимову [грипкй] замість [грибки], [гр'атка] при нормативному проговорюванні [гр'адка]. Між тим досить часто засвідчується вимова на зразок: [нис'ко] — треба [низ'ко], [крушка] — слід [кружка], [каска] — необхідно [казка], [бер'іска] — правильно [бер'їзка], [б'іхти] замість [б'і'гти].

2. Не втрачає дзвінкості також кінцевий дзвінкий префіксів без-, через-, перед-,якщо вони стоять перед подальшими глухими, їх прийнято вимовляти: [без]хутрий, [через]полосиця, [перед] покій.

3. У словах з префіксами з — та роз — звук [з] перед глухими переходить у відповідний глухий [с]: пишеться зціплення, вимовляється [с'ц'іплен':а]; пишеться розпитати, вимовляється (рос-питати]. Правописом зміна префікса з — на с — передбачається лише в словах, у яких він стоїть перед к, п, т, х, ф: сказати, спитати, стурбувати, схилити, сфотографувати.

Вправи

1. Промовляючи слова, слідкуйте за вимовою кінцевого префіксів. Вправу повторіть кілька разів: переджнив'я, передсвяткові дні, безсумнівно, безсрібник, черезсмужжя, черезплічник.

2. У яких словах вимова і написання збігаються, а в яких такого збігу немає?

збудувати, зцідити, зсушити, здобувати, змити, зсередини, знія­ковіти, спертись, сфабрикувати, безземелля, розхитати, безпідставно.

Вимова звука [в]

Вправи

1. При поєднанні голосного з наступним нескладовим [у] створюються своєрідні звуки, які називають дифтонгами, тобто двоголосними, один з яких складотворчий (він утворює склад), а другий — нескладовий (складу не утворює). Це дифтонги: [ау], [оу], [еу], [уу], [иу], [іу], наприклад, у словах: [дау] — дав, [доуго]- довго, [буу] — був, [леу] — лев, [лиу] — лив, [с'іу] — сів.

Перевірте себе, наскільки чітко вимовляєте ви ці дифтонги: кілька разів вимовте кожен з них окремо і в складі слів.

2. Запишіть фонетичноютранскрипцією слова кожноїколонки: втихомирити, повторити, сміявся, читав,

впоратись, заввишки, зав'язався, почув,

всмоктувати, завзяття, зробивши, посидів,

внутрішнє, пов'язати, підписався, сходив,

всередині, дев'ять, вродився, узяв.

Без поспіху, намагаючись якомога ясно вимовити кожне слово, прочитайте написане вами.

3. Перепишіть байку Павла Ключини, зробіть інтонаційні розмітки. Прочитайте її так, як перед учнями в класі.

Соняшник

Чванливий Соняшник в оточенні рідні

Розмову вів, хвалив себе без краю:

— Ви можете позаздрити мені

— Над Сонцем я велику владу маю.

В годину літню — сонячну, ясну, —

Я чудеса творю своєю головою:

Куди її не поведу —

І Сонце повертається за мною.

Захочу — накажу: «Давай-но задній хід!»

І піде Сонце з заходу на схід.

А при потребі —

Візьму і зупиню його у небі.

Зроблю, що хочу. Воля тут моя.

Керую Сонцем я!

4. Випишіть у дві колонки слова з буквою в: у ліву внесіть слова, в яких вимовляється губно-губний [в], у праву — слова з [у].

Вимовляйте кожне з них, слідкуючи за нормативною артикуляцією [в] та [у]. Прочитайте весь вірш.

Віддай усе, що взяв, і освятись.

Ще більше, ніж узяв, зумій віддати...

Стоїть на видноколі світла мати —

У неї вчись.

Вона тебе у всесвіт віддала.

О, як боліло їй — аж кров біліла,

Коли вона себе в тобі родила!

Нічого не зоставила собі:

Свою красу, непогрішимо світлу,

Передала тобою в лоно світу

І увійшла в космічний колобіг.

Тепер тобі платити час настав.

Зумій-но надароване віддати:

Себе пізнати. Народити матір.

Углиб розбудувати отчу хату.

В космічний колобіг синів послати...

А ти гадав: безсмертя — річ проста?

Б. Олійник.

Вимова звука [р]

Завдання. Вправи

1. Є рація, як говорять, в очі побачити слова, що закінчуються на твердий [р]. Ось деякі з них: писар, бондар, поводир, звір, слюсар. Доповніть список слів з кінцевим твердим [р]. Скористайтесь «Інверсним словником української мови» (Київ, 1985).

2. Перепишіть текст, зробіть інтонаційну партитуру. Кілька разів прочитайте текст, вслухайтесь у вимову кожного слова: чи помітили ви порушення орфоепічних норм української мови?

Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,

Хто був той цар і як йому наймення:

З його могили утворила доля

народу пам'ятник — хай згине цар!

Л. Українка.

3. Проведіть розмову з однокурсником (-цею) за запитаннями:

- Яку роль відіграє театр у вашому житті?

- Що ви знаєте про харківські (київські, львівські, дніпропетровські, одеські) театри?

— Як ви ставитесь до живопису?

— Висловіть ваше ставлення до музики.

4. Загадка — це словесний малюнок. Чіткість малюнка залежить від виразно прочитаного тексту загадки. Запропонуйте свій варіант виголошення загадки Л.Балли.

а) Понад гори, понад ліс

Виріс в небі диво-міст.

Хоч знайомий дітям всім, —

Та ніхто не йде по нім.

Має міст аж сім царів

Із веселих кольорів,

Сонце сяє — міст палає,

Зайде сонце — він зникає!

Що за диво? Хто вгадає?

(Веселка).

6} Живе в хаті звір з чотирма ногами: голова в нього кругленька, шубка м'якенька; очі горять, як вогники; ніжки коротенькі та швиденькі. Вдень на сонечку сидить, казки собі нявчить, вночі полювати ходить. (Кіт).

в) Скажіть, малята, що воно за птиця?

Усе життя співать у півня вчиться,

але і досі зна вона всього

лиш половинку пісеньки його. (Зозуля).

г) Не сіялка, не віялка,

Не станок, не млинок, —

Молотить, сортує,

Нас усіх годує. (Комбайн).

д) Круглий, та не місяць,

Зелений, та не діброва,

з хвостиком, та не миша. (Кавун).

5. Підготуйтеся до виступу. Його тема — «Хто є автором музики до «Заповіту» Т.Г. Шевченка?»

Є три варіанти музики до «Заповіту» Т.Г. Шевченка, написані київським композитором М. В. Лисенком, галицьким композитором М. Вербицьким, полтавським учителем музики Г.П. Гладким. Варіант якого з митців ми співаємо досі? Історія їх створення така.

Через сім років після смерті Т.Г. Шевченка громадськість Львова зібралася вперше відзначити роковини поета великим концертом. Але на той час на слова Кобзаря практично не було пісень. Попросили молодого київського композитора М.В. Лисенка написати музику до «Заповіту». Лисенко погодився. Вперше цей твір прозвучав у 1868 році. Одночасно з Лисенком написав музику до «Заповіту» й гадяцький композитор М. Вербицький, проте художній рівень його композиції був нижчий за музику М.В. Лисенка. У 1870 році з'явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася у всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її скромний полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий. Твір Г.П. Гладкого, коли його вперше почув М.В. Лисенко, дуже сподобався йому. Він зробив у ньому кілька незначних поправок, і пісня полинула у великий світ. Цей «Заповіт» співаємо ми і досі.

6. Перекажіть текст українською мовою.

Студенты й женщины всех возрастов по имени Татьяна традиционно отмечают 25 января один из любимых своих праздников — Татьянин день.

Его история уходит корнями в средину XVIII века. В 1755 году императрица Елизавета по совету своего фаворита графа Шувалова под-писала указ об оснований Московского университета. Произошло это 25 января, в день именин матери фаворита — Татьяны. С тех пор Татьянин день стал праздником московского, а потом й всего отечественного студенчества. Покровительство святой Татьяны московским студентам было узаконено православной церковью постройкой в университетском корпусе в центре Москвы домового храма святой Татьяны. Православная церковь чествует в зтот день великомученицу Татьяну, верную христианку, жившую в III веке и казненную язычниками.

\