Передісторія (давня історія) міжнародного права.

Древні віки. Вже на стадії міжплемінного розвитку вважається правомірним грабувати та брати в полон своїх сусідів або, навпаки укладати з ними мир. Це було неписане право, але ніхто не сумнівався, що, якщо ти сильніший від сусіда, то ти маєш право поневолити його, а він зобов’язаний підкоритися цьому. Більш того у війни з'явилися різного роду перші морально-етичні і навіть філософські обґрунтування. Так, наприклад, римляни були упевнені, що римський народ (держава) не може вести несправедливі війни. Їм здавалося, що усі війни, які вони ведуть, справедливі через доктрину, відповідно до якої все корисне для Рима є бажаним для богів.

Суб`єктами міжнародних відносин були не держави, а їх володарі. Проте у Древній Греції і Древньому Римі розуміння суб'єкта було іншим – ним виступав поліс (вільні громадяни держави) чи populus romanus (римський народ).

Широке поширення отримали договори. Вони слугували здійсненню не тільки зовнішніх, але і внутрішніх функцій. Найдавнішим з відомих міжнародних договорів є договір між правителями месопотамських міст Лагаш і Умма, укладений близько 3100 р. до н.е. Більш відомим є договір, укладений близько 1300 р. до н.е. між фараоном Єгипту і царем хетів, що власне кажучи став договором про розподіл сфер впливу між двома великими державами того часу. Договір передбачав надання сприяння не тільки в війні із зовнішніми ворогами, але і в подавлені повсталих рабів. Була передбачена і взаємна видача політичних біженців. Договір скріплювався релігійною клятвою, кожний клявся своїми богами. Оформлений договір був шляхом обміну срібними дощечками, на яких був вигравіруваний узгоджений текст.

Грецькі держави постійно обмінювалися посольськими місіями. Повноваження оформлювались у вигляді двох складених і покритих воском дощечок (diploma). Звідси – термін «дипломатія». Посли користувались недоторканістю.

Багато договорів укладались Київською Руссю (ІХ-ХІІІ ст.ст.).

Середні віки. До кінця У ст. варварські держави знищили Західну Римську імперію. В Європі утворився ряд достатньо крупних держав, між якими велись війни, укладались союзні і мирні договори. Однак над ними був встановлений контроль зі сторони імператора Священної Римської імперії і католицької церкви. Про міжнародне право в таких умовах говорити складно.

В загальному середньовіччя внесло свій внесок в підготовку ґрунту для створення міжнародного права. Були накопичені значні традиції в сфері дипломатичних відносин, переговорної практики, міжнародної торгівлі (особливо морської), ведення і припинення війни і т.д., що підготувало в кінцевому рахунку виникнення міжнародного права як такого в його сучасному розумінні.